Ухвала суду № 61174480, 07.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/6812/15-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 30 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Кочетова Л.Г.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 23 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В травні 2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточнивши вимоги, просила стягнути з відповідачів 8741грн. матеріальної і 5000грн. моральної шкоди, судові витрати. Зазначала, що 18.04.2015р. з вини відповідачів, які проживають поверхом вище відбулось затоплення належної їй на праві власності кв. №19, в якій вона проживає.

Рішенням Богунського райсуду м. Житомира від 23 червня 2016р. позов задоволено частково, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 8741грн. матеріальної, 3000грн. моральної шкоди, судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Зазначає, що акт про встановлення факту залиття квартири від 18.04.2015р., складений ВЖРЕП - 14 з порушенням встановлених вимог. Доказів про спричинені душевні та моральні страждання позивач не надала.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що у АДРЕСА_1 у Житомирі зареєстровані і проживають ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (а.с.6). Належних і допустимих доказів на спростування цієї обставини вони не надали.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2, яка розташована поверхом нижче житла відповідачів ( а.с.28).

Матеріалами справи доведено, що 18.04.2015р. відбулось залиття квартири позивачки : пошкоджено стелю на кухні, коридорі, ванній кімнаті, стіни в коридорі, електропроводку в кухні, ванній та коридорі (а.с.69). Оглядом 18.04.2015р. у присутності відповідача кв.22, де він проживає, розташованої поверхом вище, встановлено, що виток води у цій квартирі стався через зрив крану на кухні біля підключення мийки, внаслідок чого було затоплено приміщення кухні, порушено з'єднання між плитами перекриття, мало місце виток води з місць під'єднання світильників, частина води потрапила на меблі, що привело їх до значного пошкодження.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дійсно 18 квітня 2015р. мало місце залиття квартири ОСОБА_1 з вини відповідачів через їх халатне відношення до санітарно-технічного обладнання.

Акт комісійного обстеження складено відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76.

Відтак, позивач ОСОБА_1, житло якої було залито, обґрунтовано пред'явила вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяних з вини відповідачів і це її право передбачено ст.15, п.8 та 9 ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ч.5 ст.319 ЦК України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідальність за шкоду заподіяну позивачу залиттям її квартири 18.04.15р. мають нести відповідачі, які проживають у вказаній квартирі та є відповідальними за стан і збереження інженерних мереж.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №С-006/11/15 від 17.11.2015р. вартість завданого матеріального збитку внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_2 складає 6379,00 грн. (а.с 99-108) та звіту про оцінку майна від 17.11.2015р. вартість матеріального збитку пошкоджених меблів становить 2362,00 грн. (а.с.119-125). Всього позивачу заподіяно матеріальну шкоду на 8741,00грн.

З врахуванням положень ст.ст.57,60,64 ЦПК України, при визначенні розміру заподіяної шкоди суд міг використовувати як письмовий доказ наведений вище висновок. Доказів, які б спростовували викладені у ньому обставини, відповідачами не подано.

Заперечення останніх в цій частині грунтуються на припущеннях про невідповідність реальній вартості пошкоджень квартири. Клопотань про проведення повторної або додаткової експертизи для визначення розміру заподіяної шкоди відповідачами не заявлялось.

Те, що відповідач не була присутньою при огляді квартири і визначенні розміру шкоди не дає підстав ставити під сумнів викладене у висновку експертизи та звіті про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про недоведеність викладених в апеляційній скарзі доводів і погоджується із висновком суду про розмір коштів стягнутих на користь позивача в зв'язку із пошкодженнями житла.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то суд правильно вважав, що позивач зазнала від неправомірних дій відповідача душевних страждань, зумовлених фактом залиття, систематичними зверненнями до експлуатаційної організації та відповідача з приводу викладених обставин, нервовими потрясіннями внаслідок приниження, неможливості розв'язання нагальної проблеми та внаслідок інших негативних явищ і, виходячи з об'єму страждань, обґрунтовано визначив розмір морального відшкодування.

Право на відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди передбачене ст.1167 ЦКУ.

Згідно з вимогами ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.ст.4, 10,11,27,60 ЦПК України судом здійснюється захист порушеного права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створивши умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на сторін процесуальних обов'язків, права та обов'язки було роз'яснено.

Норми матеріального і процесуального права застосовані судом правильно.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: