Ухвала суду № 61174151, 08.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2225/16-к Суддя 1 інстанції Літвіненко Н. А.

Номер провадження 11-кп/774/690/К/16 Суддя-доповідач Воловик Н.  Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воловик Н.Ф.

суддів - Чумак Н.О, Мажара С.Б.

секретар - Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 08 вересня 2016 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року за № 12015040720003078на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року за № 12015040720003078, стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України - повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1 .

Учасники судового провадження:

прокурор - Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року за № 12015040720003078, стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України - повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1 .

В ухвалі суд зазначив, що прокурором порушені вимоги КПК України, що унеможливлює розгляд кримінального провадження у суді.

В обгрунтування повернення обвинувального акту суд першої інстанції зазначив, що прокурором та слідчим, при складанні та затвердженні як обвинувального акту, так і додатків до нього, зокрема і реєстру, були допущені порушення вимог ст. 109 та 291 КПК України, виходячи з наступного.

З обвинувального акту вбачається, що при його складанні прокурором не було дотримано вимог ст.291 ч.2 п.5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не містить належним чином сформульованого обвинувачення

В обвинувальному акті від 29.07.2016 року фактично викладена підозра про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч. 1, 345 ч 2 КК України. Такі відомості, відповідно до норм ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_5, за цим процесуальним рішенням, має статус підозрюваного, а не обвинуваченого.

Вказане порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_3 і від якого він буде захищатись в суді, тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті. В даному обвинувальному акті міститься лише посилання на повідомлення про підозру, та викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. При цьому суд зауважує, що повідомлення про підозру, так само як і виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й формулюванням обвинувачення.

Крім того, 27 травня 2016 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу у справі №210/2225/16-к (провадження №1-кп/210/253/16), яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі №210/2225/16-к (провадження №11-кп/774/517/к/16), обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23 жовтня 2015 р. за №12015040720003078 стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України, ч.2 ст.345 КК України, повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1 Лисяку Д.С.

Однією із підстав повернення обвинувального акта прокурору слугувала його невідповідність вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення .

Натомість, з обвинувального акту від 29 липня 2016 року вбачається, що недоліки обвинувального акту не усунуті і в порушення ч.2 ст.21 КПК України повторно подано обвинувальний акт до суду, який не містить належним чином сформульованого обвинувачення.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті від 29.07.2016 р. відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст.3 КПК України, а за правилами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає, що вказані обставини перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_3.

Відповідно до вимог статті 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити серед іншого - номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Однак судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені усі процесуальні дії проведеної під час досудового розслідування.

За наслідками підготовчого судового засідання, суд прийшов до висновку про те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 серпня 2016 року про повернення обвинувального акту №12015040720003078 від 23.10.2015 року відносно ОСОБА_3, що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст. 125, ч.2 ст.345 КК України -скасувати, обвинувальний акт з додатками повернути на новий судовий розгляд, в іншому складі суду.

В обгрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що, судом не дотримано вимог ст..291 КПК України, п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

Відповідно до ухвали суду від 10.08.2016 року мається посилання на ту обставину «... оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не містить належним чином, сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому зазначено лише про те, що 10 лютого 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вченні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України та ч.2 ст.345 КК України, та в подальшому відображено сутність повідомлення про підозру ...» не відповідає дійсності тому, що в обвинувальному акті який повторно направлено до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу таких даних взагалі не зазначено, а тому судом відповідно до ст.411 КПК України допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України для скасування судового рішення.

Звертає увагу суду, що відповідно до обвинувального акту який повторно 29.07.2016 року направлено до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу вказано «...ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.125 КК України та ч.2 ст.345 КК України, які він вчинив за наступних обставин:..», а тому інше посилання суду в своїй ухвалі «...тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті. В даному обвинувальному акті міститься лише посилання на повідомлення про підозру,...» не відповідає також дійсності тому, що в обвинувальному акті таке посилання мається, а тому судом повторно допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування судового рішення.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що при складанні обвинувального акту прокурором не було дотримано вимог ст.291 ч.2 п.5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 не містить належним чином сформульованого обвинувачення є надуманими, необгрунтованими та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки питання оцінки доказів та обставин кримінального провадження, згідно зі ст.314 КПК України, не підлягають розгляду в підготовчому засіданні, а встановлюються під час судового розгляду.

Окрім цього, звертає увагу на те, що відповідно до ст.338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Таким чином, для уточнення зазначених в ухвалі суду обставин під час судового розгляду кримінального провадження, прокурор має право змінити обвинувачення та виправити виявлені як на думку суду недоліки.

Отже, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що формулювання обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті не містить належним чином сформульованого обвинувачення і не дозволяє, « перешкоджає суду в подальшому ухвалити будь-яке судове рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду » не може бути підставою для застосування положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції необгрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків та проведення відповідних процесуальних дій, давши оцінку доказам, які не були дослідженні безпосередньо в судовому засіданні. Зазначені в ухвалі суду недоліки не можуть бути перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та не є належними підставами для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки суд не в праві вдаватися в оцінку обвинувального акта на предмет правильності формулювання обвинувачення та юридичної кваліфікації дій обвинувачених, при цьому послався на ухвалу суду від 18.08.2015р., яка як вказує прокурор була надана до суду.

Крім того, що стосується підстави для повернення обвинувального акта прокурору з приводу того, що в реєстрі який долучається до обвинувального акту не зазначені усі процесуальні дії проведені під час досудового розслідування, то відповідно до ухвали суду, судом не те, що не конкретизовано які процесуальні дії на думку суду не зазначені у реєстрі а взагалі не зазначено нічого пов'язаного з реєстром.

Навіть у випадку допущення неповноти та неточності даних реєстру матеріалів досудового розслідування, це не позбавляє суд можливості вирішити питання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та дослідити вказані обставини під час судового розгляду, а відтак відсутнім в реєстрі матеріалів досудового розслідування рішенням та діям суд може дати оцінку з точки зору належності і допустимості під час винесення остаточного рішення у справі.

Крім того, відповідно до резолютивної частини ухвали, судом повернуто обвинувальний акт особі яка не затверджувала обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 - ОСОБА_10, що не відповідає дійсності тому, що обвинувальний акт затверджено ОСОБА_8, а тому судом допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування судового рішення.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора на підставах зазначених в апеляційній скаргі прокурора, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 кожен окремо, наполягали на тому, щоб ухвала суду залишилась без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження надані не були.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Положеннями ст. 291 КПК України визначений вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акту у кримінальному провадженні, недотримання яких згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

На переконання колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає положенням ст. 291 КПК України, якою встановлені вимоги до обвинуваньного акту.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд повертаючи обвинувальний акт прокурору, дійшов висновку, що обвинувальний акт та додані до нього документи не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, у зв'язку з тим, що пред'явлене обвинувачення не конкретизоване, в той же час, у відповідності до норм ч. 3 ст. 52 КПК України, - підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Виходячи з норм закону, викладених в ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 цієї статті, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що посилання суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не суперечать нормі вказаного закону, а підстави, на які послався суд першої інстанції у своїй ухвалі, перешкоджають розгляду кримінального провадження

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Колегія суддів звертає увагу, що неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, неконкретне обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження

Доводи прокурора про те, що суд з формальних підстав повернув обвинувальний акт, колегія суддів розцінює як надумані та безпідставні.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції і про порушення ст. 109 КПК України .

Окрім цього, як вбачається з матеріалів провадження, 27 травня 2016 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу у справі №210/2225/16-к (провадження №1-кп/210/253/16), яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі №210/2225/16-к (провадження №11-кп/774/517/к/16), обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23 жовтня 2015 р. за №12015040720003078 стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 КК України, ч.2 ст.345 КК України, повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1

При цьому в обвинувальному акту від 29 липня 2016 року недоліки не усунуті і в порушення ч.2 ст.21 КПК України повторно подано обвинувальний акт до суду першої інстанціїї, який не містить належним чином сформульованого обвинувачення.

Таким чином, в ухвалі суду першої інстанції обґрунтовано наведено перелік невідповідностей обвинувального акту і доданому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування нормам КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору..

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки судом ретельно досліджено всі обставини кримінального провадження та на підставі всебічного та об'єктивного з'ясування цих обставин винесено ухвалу про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того,що судом повернуто обвинувальний акт особі яка не затверджувала обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 - ОСОБА_10, а тому судом допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для скасування судового рішення- є безпідставними. Оскільки зазначена неточність не є істотним порушенням кримінально процесуального закону та не тягне безумовного скасування ухвали.

Враховуючи вище вказане колегія суддів вважає висновок суду - правильним, а доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність та необґрунтованість судового рішення такими, що не підлягають задоволенню

На думку колегії суддів, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору не суперечить вимогам закону, є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Не вказання строку протягом якого прокурор повинен усунути вказані у ухвалі недоліки не є підставою для скасування ухвали , крім того прокурор вказав , що строк усунення виявлених недоліків повинен відповідати засаді розумного та бути достатнім для їх виправлення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2015 року за № 12015040720003078, стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України - повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

Воловик Н.Ф. Чумак Н.О. Мажара С.Б.