Ухвала суду № 61173197, 08.09.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3482/16-к

Провадження № 1-кс/210/1015/16

"08" вересня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.

за участі секретаря: Куксенко О.В.,

за участю сторін: не зявилися,

розглянувши у судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про:

відвід судді Скотар Романа Євгеновича від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201504000000734, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження № 1201504000000734 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.358 КК України; № судової справи 210/3482/16-к.

Зазначена справа відповідно до ст. 35 КПК України передана на розгляд судді Скотар Р.Є.

Овинуваченим ОСОБА_2- подано заяву про відвід судді, яка вмотивована тим, що ОСОБА_3 приймав участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201504000000734 як слідчий суддя.

Суд, дослідивши доводи викладені в клопотанні обвинуваченого, а також дослідивши представлені матеріали вказаного кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України визначено також обставини, які встановлюють недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, а саме: суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної/касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої/апеляційної/касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «ОСОБА_4 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_5 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

У практиці ЄСПЛ сформовано гарантії незалежного і неупередженого суду, створеного на підставі закону. Як зазначав ЄСПЛ у рішенні "Салов проти України": для того щоб встановити, чи можна вважати суд "незалежним" відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їхніх повноважень, наявність гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заяву про відвід слід задовольнити, оскільки вбачається наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді. Керуючись ч. 3 ст. 35, ст. 75, ст.ст 80-82 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід судді Скотар Романа Євгеновича від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201504000000734 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.358 КК України задовольнити.

Справу 210/3482/16-к (пр. № 1-кп/210/331/16) за обвинуваченням, ОСОБА_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.358 КК України (кримінальне провадження № 12015040000000734 направити для перерозподілу на розгляд іншому судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, визначеному в поряду ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна