Ухвала суду № 61171896, 01.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/3987/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Буток Т. А.Номер провадження 22-ц/788/993/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання -

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Сумиторф", третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України № 150-к/к від 25 листопада 2011 року ОСОБА_3 був призначений виконуючим обов'язки директора Державного підприємства "Сумиторф" з 29 листопада 2011 року до укладення контракту з керівником цього підприємства в установленому порядку (а.с.7, 101).

Наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України № 19-к/к від 24 лютого 2014 року ОСОБА_3 було звільнено з посади виконуючого обов'язки директора Державного підприємства "Сумиторф" з 24 лютого 2014 року за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.8, 101).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ДП "Сумиторф" 132185 грн. 80 коп.- заборгованості по заробітній платі та 105426 грн. 99 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ОСОБА_3 посилався на те, що за час виконання обов'язків директора ДП "Сумиторф" він заробітної плати не отримував.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому виходить з наступного.

З пояснень ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що при звільненні його з посади виконуючого обов'язки директора ДП "Сумиторф" всі наявні на підприємстві документи він передав головному інженеру "Сумиторф" ОСОБА_5. З цього приводу був складений Акт приймання-передачі документації ДП "Сумиторф".

Зі змісту названого Акту вбачається, що у переліку переданих документів відсутні документи стосовно обліку робочого часу ОСОБА_3 та щодо нарахування та виплати йому заробітної плати ( т.2 ас. 28, 29).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 при виконанні обов'язків директора ДП "Сумиторф" не забезпечив обліку свого робочого часу та складання належних документів щодо нарахування йому заробітної плати та її виплати. Належні докази про наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_3 у ДП "Сумиторф" відсутня.

Крім того, відсутність боргу ДП "Сумиторф" перед ОСОБА_3 по заробітній платі підтверджується іншими, наявними у матеріалах справи доказами, які не викликають сумніву у їх достовірності. Зокрема.

Відповідно до Довідки № 10 від 16 січня 2014 року, підписаної самим ОСОБА_3 як директором ДП "Сумиторф", вбачається, що затримок по виплаті заробітної плати у ОСОБА_3 не було ( т. 1 ас. 217).

У жовтні 2015 року був здійснений державний фінансовий аудит діяльності Державного підприємства "Сумиторф" за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2015 р. З цього приводу був складений відповідний Аудиторський звіт ( т. 2 ас. 2-26).

З Аудиторського звіту вбачається, що загальний розмір заборгованості ДП "Сумиторф" та його структурних підрозділів (ДП "Глухівторф", ДП "Шосткаторф", ДП "Путивльторф") з виплати заробітної плати станом на 31.12.2014 р. складає 339 тис. грн.., а саме, перед : ОСОБА_6 - 20911, 59 грн., ОСОБА_7- 36432,70 грн., ОСОБА_8- 27695,16 грн., ОСОБА_9- 16446,40 грн., ОСОБА_10 193688,00 грн.

Наведені докази спростовують доводи позивача про наявність у ДП "Сумиторф" перед ним заборгованості по заробітній платі в сумі 132185 грн. 80 коп.

Як на доказ обґрунтованості заявленого у справі позову ОСОБА_3 посилався на наявну в матеріалах справи ксерокопію довідки без номера і дати про заборгованість ДП "Сумиторф" перед ним по заробітній платі станом на 13.03.2014 р. в сумі 132185 грн. 80 коп.

Проте, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції визнав цей доказ недостовірним з наступних підстав.

По-перше. Під час розгляду справи на вимогу як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не надав оригіналу названої довідки:

1). в матеріалах даної цивільної справи оригінал довідки відсутній;

2). колегією суддів була оглянута цивільна справа Конотопського районного суду Сумської області № 2/577/461/14 за аналогічним позовом ОСОБА_3 до ДП "Сумиторф" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди і встановлено, що у названій цивільній справі знаходиться ксерокопія довідки про заборгованість по заробітній платі в сумі 132185 грн. 80 коп., оригінал цієї довідки також відсутній .

За таких обставин ксерокопії довідок за відсутності їх оригіналів не можна визнати належним доказом наявності заборгованості по заробітній платі.

По-друге. З наданих ОСОБА_3 ксерокопій довідок щодо заборгованості по заробітній платі вбачається, що вони підписані невідомою особою, так як біля слів "Директор ДП "Сумиторф" стоїть коса рисочка, яку зазвичай ставлять у випадках, коли замість вказаної посадової особи підпис ставить інша особа.

Крім того, з пояснень ОСОБА_5, наданих 14 травня 2015 року Конотопському міжрайоному прокурору, вбачається, що ознайомившись з довідкою, у якій зазначено:

"видана громадянину України ОСОБА_3 у тому, що заборгованість по заробітній платі за період з 29.11.2011 р. по 24.02.2014 р. перед ним на момент звільнення складає 132185,80 грн. Середньомісячна заробітна плата становить 6000 грн. Станом на 13.03.2014 р.заборгованість по заробітній платі не погашена" -

ОСОБА_5 пояснив, що під цією довідкою не його підпис, інформація, викладена у довідці, не відповідає дійсності, хто міг надати таку довідку та підробити його підпис йому невідомо ( цивільна справа № 2/577/461/14, ас. 28).

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 11 ЦПК України передбачається, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За наведених обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заявленого у справі позову.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -