Ухвала суду № 61170344, 08.09.2016, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 523/3007/16-к

Провадження № 1-кп/496/127/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Біляївський районний суд

Одеської області

У складі головуючого судді Мельничук Н.І.,

при секретарі Богдан Ю.В.,

за участю прокурора Богомолова Г.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

у присутності потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянув у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, суд, -

Встановив:

01.04.2016 р., згідно ухвали Апеляційного суду Одеської області про визначення підсудності від 21.03.2016 року, до Біляївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_4, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Під час підготовчого провадження обвинуваченим ОСОБА_4 було надане клопотання про повернення прокурору обвинувального акту, як такого, що суперечить ст.ст.2, 109, 291, п.2 ч.2 ст.283, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р., Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримала клопотання свого підзахисного, наполягаючи на поверненні обвинувального акту прокуророві, мотивуючи тим, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.10.2013р. кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України була повернута прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування для виконання всіх необхідних слідчих дій, однак всупереч зазначених в постанові приписів постанова суду не була виконана, за клопотанням сторони захисту не були допитані свідки, не оглянутий оригінал відеозапису ДТП. В супереч вимогам п.2 ст.283 КПК України прокурор не звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, залишилися не вирішеними заяви ОСОБА_4 датовані 16.09.2011р., 09.11.2011р., 16.12.2011р. щодо застосування Закону України «Про амністію». Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування, який направлений до суду не містить процесуальних рішень про складення обвинувального акту, стороні захисту та обвинуваченому не було повідомлено про завершення досудового розслідування та не були відкриті матеріали кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, не вручений обвинувальний акт.

З`ясувавши думку учасників процесу - прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника, вважаючи можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_4 та захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування, та обвинувальний акт з реєстром матеріалів був направлений ОСОБА_4 поштовим зв'язком «Новою поштою». Щодо застосування до ОСОБА_4 амністії, то дійсно, це питання в межах кримінального провадження не розглядалося.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого захисника, додатково пояснив, що його ніхто не повідомляв про необхідність прибути до слідчого для отримання процесуальних документів. Обвинувальний акт ним не отриманий, у зв'язку з чим вважає, що тим самим грубо порушуються його права.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтримали думку прокурора.

Вислухавши думку сторін, вивчивши надані суду копії документів, пред'явлених учасниками процесу, дослідивши складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт з доданими до нього документами відносно ОСОБА_4 суд дійшов до наступних висновків.

За змістом п.3 ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування. Однак, всупереч вимог КПК України обвинувальний акт надійшов до суду без розписки обвинуваченого або без зазначення причини відсутності підпису, що також вбачається з супровідного листа, що на думку суду є недопустимим.

Згідно ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акту обов'язково додається реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому повинні бути відображені прийняті у ході досудового розслідування процесуальні рішення.

Відповідно до ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Разом з цим, відповідно до положень ч.1 ст.290 КПК України, визначивши зібрані під час досудового розслідування докази, достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий зобов'язаний повідомити підозрюваному або захиснику про завершення досудового слідства та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Таке повідомлення є процесуальною дією, яка повинна бути відображена у реєстрі матеріалів досудового розслідування, однак в реєстрі не має даних про відкриття захиснику та обвинуваченому матеріалів досудового розслідування, в тому числі відсутня дана інформація щодо потерпілих, у зв'язку з чим, на думку суду, порушені норми кримінально процесуального законодавства.

Крім того, вивченням реєстру матеріалів досудового розслідування з`ясовано, що він не містить таких обов'язкових процесуальних дій, як визнання особи потерпілим, складення обвинувального акту та направлення його до суду, також відсутні відомості про допит потерпілих.

Реєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємним додатком до обвинувального акту, який повинен містити всі процесуальні рішення, які суд використовує при розгляді справи, та які на думку суду є не допустимими, у зв'язку з чим слід усунути викладені неточності.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на заявлені клопотання ОСОБА_4 щодо застосування до нього Закону України «Про амністію», з якими, як вбачається, він неодноразово звертався до слідчого, однак, як заявив прокурор, письмових заяв від ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не надходило, у зв'язку з чим рішення про відмову або задоволення даного клопотання не приймалося. Незважаючи на заяву прокурора про відсутність можливості задовольнити або відмовити в застосуванні амністії по причині відсутності клопотання, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження є достатньо підтверджень, що ОСОБА_4 неодноразово заявляв про застосування до нього Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р., Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р. За вищевказаними підставами Суворовським районним судом м. Одеси 09.10.2013р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 було направлено на додаткове розслідування. Про наявність заяв також свідчить постанова Приморського районного суду м.Одеси від 16.02.2012р., де також зазначено, що ОСОБА_4 підпадає під дію Закону України «Про амністію».

Відповідно до ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень: 1) затвердити угоду або відмовити в її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України; 3)повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам діючого Кодексу; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Враховуючи вищевикладене, відсутність в реєстрі відомостей щодо прийнятого рішення по заявам ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 р., Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р., а також враховуючи невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам діючого законодавства, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинувального акту до судового розгляду та необхідності повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 прокуророві для усунення недоліків.

Приймаючи до уваги, що реєстр матеріалів не містить інформації стосовно запобіжного заходу обраного (чи не обраного) щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №420131700000000585 розпочатого 05.12.2013р., суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого та сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд розгляду не підлягає.

Також не підлягає розгляду клопотання в частині скасування тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду з України, яке встановлено постановою прокурора Одеської області від 25.05.2011р., тому що згідно ст.95-1 КПК України 1960 року постанова втратила свою дію в момент закінчення досудового розслідування у кримінальній справі №165100700077, тобто 03.04.2012р.

Керуючись ст.ст.109, 134, 290-291, 314-317, 369-372, 395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

Обвинувальний акт з доданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України повернути прокурору Одеської області для усунення недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Н.І.Мельничук