09.09.2016
Справа №2-а/489/139/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Коденко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - УПФУ)про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, яким просила визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ від 25 лютого 2016 р. за №12/1, яким їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику освіти через нестачу спеціального стажу, оскільки УПФУ не відносить до такого стажу строк її роботи на посаді з 16 лютого 2004 р. і по теперішній час заступником директора з виховної роботи в Миколаївському спеціальному навчально - виховному центрі для дітей зі зниженим зором.
Зазначила в позові що УПФУ обґрунтував відмову в призначенні пенсії цілком формально, а крім того, не врахував, що вона викладала з вересня 2004 р. у зазначеній освітній установі неповним навантаженням англійську мову, тобто має право на врахування і цього стажу також до спеціального стажу що дає право на пенсію за вислугу років. Тому також просила зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу період роботи на посаді заступник директора з виховної роботи з 16 лютого 2004 р., а на посаді вчителя англійської мови з 01 вересня 2004 р. і до моменту звернення до суду.
В судовому засіданні позивачка та її представник дані позовні вимоги просили задовольнити.
Представник відповідача просив позов залишити без задоволення.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Позивачка звернулася до УПФУ із заявою від 18 лютого 2016 р. про призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику освіти.
Згідно оскаржуваного рішення від 25 лютого 2016 р. за №12/1 УПФУ не зарахувала до спеціального стажу, який надає право пенсії за вислугу років працівникам освіти згідно п. е ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи позивачки в 16 лютого 2004 р. заступником директора з виховної роботи в Миколаївському спеціальному навчально - виховному центрі для дітей зі зниженим зором.
Відмова обґрунтована найменуванням посади позивачки по іншому, ніж зазначено в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України №909 від 04 листопада 1993 р. (далі - Перелік)
Тобто зі змісту рішення УПФУ випливає що позивачка як заступник директора закладу освіти з виховної роботи не має права на пенсію за вислугу років, яку відповідно до вказаної постанови КМ мають заступники директорів закладів освіти з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини.
Копія посадової інструкції директора з виховної роботи Миколаївського спеціального навчально - виховного центру для дітей зі зниженим зором свідчить, що до функцій позивачки віднесене організація позакласної і позашкільної виховної роботи з учнями, методичне управління виховним процесом, забезпечення дотримання норм і правил техніки безпеки в позакласній та позашкільній роботі з учнями. Посадові обов'язки випливають з зазначених функцій.
Обґрунтування відмінності, окрім частково назви, посади, яку обіймає позивачка з тією, що зазначена в п. 1 вказаного Переліку, зокрема за виконуваними функціями, оскаржуване рішення не містить.
Крім того, УПФУ не взято до уваги, на що обґрунтовано посилається позивачка, що спочатку Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова КМ Україна № 963, 14.06.2000 р.), а потім Методичними рекомендаціями з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів (лист МОН України від 19.06.2001 р. N 1/9-234) й Типовими штатними нормативами, затвердженими наказом МОН України від 06.12.2010 р. №1205 було визначене, що заступником директора загальноосвітнього навчального закладу за виховним спрямуванням є лише заступник директора з виховної роботи тощо.
Таким чином, позивачка працює з 2004 р. на посаді, яка передбачена чинними нормативними актами в галузі освіти.
Позицію УПФУ, що право на пенсію залежить від буквальної назви посади, суд відхиляє як необґрунтовану, оскільки визначати право на пенсію УПФУ в даному випадку слід було виходячи з сукупності зазначених обставин.
Відтак, оскаржуване рішення є необґрунтованим, а тому протиправним і підлягає скасуванню, а відповідача слід зобов'язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2016 р. про призначення пенсії по суті з прийняттям відповідного рішення, оскільки
УПФУ не виносило рішення про неврахування до спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років, період викладання позивачкою англійської мови з неповним навантаженням, тому позовні вимоги до УПФУ про зарахування такого стажу викладання до спеціального є передчасними, оскільки не вбачається порушень цього права.
Суд не вбачає потреби зобов'язувати УПФУ зараховувати стаж роботи позивачки заступником директора з виховної роботи в Миколаївському спеціальному навчально - виховному центрі для дітей зі зниженим зором до спеціального стажу роботи, оскільки компетенцією УПФУ є встановлення та перевірка усіх обставин, що є підставами для призначення пенсії (а не лише тієї щодо якої виник спір).
Скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 25 лютого 2016 р. за №12/1 та зазначення в чому полягає неправильне правозастосування відповідачем усуває перешкоди для належного розгляду заяви від 18 лютого 2016 р. позивачки про призначення пенсії.
Судові витрати слід відшкодувати позивачці за рахунок коштів державного бюджету України.
Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 25 лютого 2016 р. за №12/1 стосовно ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2016 р. про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти з прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету 551,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через ленінський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Д.Г. Губницький
Судове рішення № 61169990, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 09.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/2401/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: