Рішення № 61169823, 15.08.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2718/14-ц

Провадження № 2/488/44/16 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2016 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Чуб Т.О.,

за участю прокурорів - Козачина Г.М., Малюка А.В., Корзуна В.С., Бавикіна В.В.,

представників позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача - ОСОБА_5,

представників відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

представника 3-ої особи - ОСОБА_12,

3-ої особи - ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_14 лісове господарство" до ОСОБА_14 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Реєстраційної служби ОСОБА_14 міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_13, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень ОСОБА_14 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особах ОСОБА_14 обласної державної адміністрації та Державного підприємства "ОСОБА_14 лісове господарство" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_14 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Реєстраційної служби ОСОБА_14 міського управління юстиції Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень ОСОБА_14 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

В обгрунтування позову вказував, що спірна земельна ділянка по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві передана у власність ОСОБА_5 в порушення вимог чинного законодавства без попереднього її вилучення у належного користувача ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", як землі державного лісового фонду, та в порушення встановленої процедури незаконно передана міською радою у власність зі зміною її цільового призначення. Відповідачем ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не було узгоджено з органом виконавчої влади з питань лісового господарства зміну цільового призначення земельної ділянки, висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавався. Також, згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" відсутня обов'язкова державна експертиза вказаного проекту землеустрою. Крім того, після отримання ОСОБА_5 державного акту про право власності на спірну земельну ділянку між ним та відповідачем ОСОБА_15 29.05.2009 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та ОСОБА_15 отримав державний акт про право власності на спірну земельну ділянку. В подальшому, 16.04.2013 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, Реєстраційною службою ОСОБА_14 міського управління юстиції внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві. Оскільки спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_5 в порушення вимог чинного законодавства, то отриманий ним державний акт на право власності на земельну ділянку, укладені договіри купівлі-продажу земельної ділянки вважаються недійсними, а запис в Державному реєстрі речових прав про право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку підлягає скасуванню. Також прокурор зазначив, що способом відновлення становища, яке існувало до вилучення земельної ділянки державного лісового фонду на користь відповідача, є її витребування із незаконного володіння ОСОБА_16 у власність держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_14 лісове господарство".

В судовому засіданні прокурор уточнив позовні вимоги, підтримав позов та просив поновити строк позовної давності, порушений з поважних причин; визнати незаконним та скасувати пункт 26 розділу 1 рішення ОСОБА_14 міської ради № 23/39 від 25.04.2008 року, за яким за яким ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, площею 1000 кв.м.; визнати незаконними та скасувати пункти 12, 12.3 розділу 4 рішення ОСОБА_14 міської ради № 33/48 від 25.03.2009 року, яким погоджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві; визнати недійсним виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100828; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м., по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, кадастровий номер 4810136600:05:001:0047, реєстровий № 1403 від 29.05.2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_15, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_14 міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_17; скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 678160 про право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, розташовану по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_16 земельну ділянку площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:05:001:0047, вартістю 143780 грн., по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, у власність держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_14 лісове господарство".

Представники ОСОБА_14 обласної державної адміністрації та державного підприємства ОСОБА_14 лісове господарство" підтримали позов з підстав, викладених у позові, та просили його задовольнити.

Третя особа ОСОБА_13 підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник третьої особи Реєстраційної служби ОСОБА_14 міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в своїй заяві просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_14 міської ради за таких же підстав позов визнав. Представник відповідача ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_7 позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Заперечення на позов обгрунтовані тим, що оспорені прокурором рішення міської ради ухвалені без порушень закону, тому набуття відповідачами права власності на земельну ділянку відбулося на законних підставах. Зауважив, що матеріали справи не містять доказів перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП "ОСОБА_14 лісове господарство" та спірна земельна ділянка внаслідок її знаходження в межах м. Миколаєва не може належати до земель лісового фонду. Крім того, просив застосувати по справі позовну давність, для поновлення якої відсутні поважні причини.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 позов прокурора не визнали, просили відмовити в його задоволенні на підставі пропуску строку позовної давності без поважних причин та відсутності доказів того, що ДП "ОСОБА_14 лісове господарство" є належним землекористувачем спірної земельної ділянки та земельна ділянка перебувала в державній власності.

Відповідач ОСОБА_16, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, повторно без поважних причин не з'явився в судове засідання, письмових заяв та клопотань в суд не направив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 26 розділу 1 рішення ОСОБА_14 міської ради № 23/39 від 25.04.2008 року ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1000 кв.м. за рахунок земель ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві.

Відповідно до пунктів 12, 12.3 розділу 4 рішення ОСОБА_14 міської ради № 33/48 від 25.03.2009 року затверджено проект землеустрою та ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку загальною площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві.

На підставі вказаних рішень міської ради ОСОБА_5 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 року з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100828.

Зазначена земельна ділянка надана ОСОБА_5 за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП ОСОБА_14 лісове господарство та розташовані в урочище "Жовтневе" квартал 43, що підтверджується наявними в проекті землеустрою текстовиими та графічними матеріалами, а саме: вихідною земельно-кадастровою інформацією, пояснювальною запискою, експлікацією земельних угідь, кадастровим планом земельної ділянки № ПВ-432 від 26.01.2009 року, висновком управління Держкомзему у м. Миколаєві № 249 від 28.01.2009 року, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області № 01-04/658-05 від 04.02.2009 року та відділу охорони культурної спадщини управління ОСОБА_14 міської ради № 66/3 від 05.02.2009 року.

Про входження спірної земельної ділянки до земель державного лісового фонду свідчать також інформації ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства № 666 від 07.05.2014 року, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого обєднання ВО "Укрдержліспроект" № 131 від 08.05.2014 року та ДП "ОСОБА_14 лісове господарство" № 214 від 01.04.2014 року.

Статтями 116, 141, 149 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України, або за результатами аукціону; земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 ЛК України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та подальша передача їх у приватну власність грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ЗК України ОСОБА_14 міською радою прийнято рішення про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки державного лісового фонду за відсутності згоди на її вилучення ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", тобто поза волею належного землекористувача.

Також, згідно ч. 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та лісового господарства. Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалася ОСОБА_5 для цілей, не повязаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, проект відведення мав бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до інформації ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства № 1783 від 10.10.2013 року проект відведення управлінням не погоджувався, та наявний в проекті висновок ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства № 639 від 01.04.2008 року не видавався.

Крім того, в порушення вимог ст. 9, п. 4 ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації та п. 4.1.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України № 391 від 03.12.2004 року, обов'язкова державна експертиза вказаного проекту відведення не проводилась, що підтверджується інформацією Держземагенства України № 11-28-0.23-4705/2-14 від 24.04.2014 року.

Таким чином, в процесі судового розгляду встановлено, що внаслідок грубого порушення ОСОБА_14 міською радою вимог законодавства, за відсутності згоди належного землекористувача, висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, прийнято рішення про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки державного лісового фонду за рахунок земель, що перебували у постійному користуванні ДП "ОСОБА_14 лісове господарство .

Згідно зі ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 № 7, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викуп) її у позивача у встановленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

З огляду на викладене, пункт 26 розділу 1 рішення міської ради № 23/39 від 25.04.2008 року та пункти 12, 12.3 розділу 4 рішення міської ради № 33/48 від 25.03.2009 року суперечать законодавству, порушують цивільні права та інтереси держави, а тому визнаються незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 2.3 Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, ОСОБА_7 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, повязаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи те, що державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 року ОСОБА_5 видано на підставі незаконних рішень міської ради, останній відповідно до статей 21, 203, 215 ЦК України, статті 152 ЗК України, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, після отримання ОСОБА_5 на підставі вищевказаних рішень державного акту про право власності на спірну земельну ділянку між ним та ОСОБА_15 укладено договір купівлі продажу № 1403 від 29.05.2009 року, за яким ОСОБА_5 передав у власність, а ОСОБА_15 прийняв у власність земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Миколаїв, пров. Менделєєва, 1/40, загальною площею 1000 кв.м.

А 16.04.2013 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 791.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, враховуючи те, що спірні рішення міської ради прийняті із суттєвим порушенням вимог законодавства, укладений на їх підставі договір купівлі-продажу, який за своїм змістом є правочином, підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України як такий, що суперечить цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

На підставі укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 791 від 16.04.2013 року Реєстраційною службою ОСОБА_14 міського управління юстиції Миколаївської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майновнесено запис № 678160 про право власності ОСОБА_16 на вказану земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, запис у Державному реєстрі речових прав про право власності ОСОБА_16 на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню.

Також, згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зі статтею 388 ЦК України добросовісне придбання можливе за умови, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

Відповідно до статуту ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", затвердженого наказом № 474 від 20.08.2007 року Держкомлісгоспу України та зареєстрованого 29.08.2007 року виконавчим комітетом ОСОБА_14 міської ради, підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (орган управління майном) та входить до сфери управління ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства.

За інформаціями ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого обєднання «Укрдержліспроект» та ДП "ОСОБА_14 лісове господарство" надана ОСОБА_5 земельна ділянка згідно матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель держлісфонду урочища «Жовтневого» квартал 43 та перебуває у постійному користуванні ДП «ОСОБА_14 лісове господарство».

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ЗК України спірна ділянка відноситься до земель державної власності, оскільки перебуває у постійному користуванні державного підприємства, а її власником (розпорядником) згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України та ст. 31 ЛК України є ОСОБА_14 обласна державна адміністрація. Отже, обласна державна адміністрація у даному випадку є уповноваженим державою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до вимог ст. 387 ЦК України способом відновлення становища, яке існувало до вилучення земельної ділянки державного лісового фонду на користь відповідача ОСОБА_5, є її витребування із незаконного володіння ОСОБА_16 та повернення у власність держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_14 лісове господарство".

Крім того, прокурором заявлено вимогу про визнання поважними причини пропущення позовної давності та поновлення строків позовної давності для захисту порушеного права. Суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки порушення закону при передачі у власність земельної ділянки лісового фонду виявлені прокуратурою Корабельного району міста Миколаєва під час проведеної в жовтні 2013 року перевірки додержання вимог земельного законодавства в діяльності державного підприємства "ОСОБА_14 лісове господарство", за результатами якої за ознаками підроблення висновків ОСОБА_14 обласного управління лісового та мисливського господарства прокуратурою м. Миколаєва 16.10.2013 року розпочато кримінальне провадження № 42013160010000048 за ч. 1 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідачів зобов'язання по сплаті судового збору в дохід держави пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України визнати поважними причини пропущення позовної давності та поновити прокурору Корабельного району м. Миколаєва строк позовної давності для звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_14 лісове господарство" до ОСОБА_14 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Реєстраційної служби ОСОБА_14 міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_13, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень ОСОБА_14 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

Позов прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації, Державного підприємства "ОСОБА_14 лісове господарство" до ОСОБА_14 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Реєстраційної служби ОСОБА_14 міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_13, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень ОСОБА_14 міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 26 розділу 1 рішення ОСОБА_14 міської ради № 23/39 від 25.04.2008 року, за яким ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель ДП "ОСОБА_14 лісове господарство", не наданих у власність чи користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, площею 1000 кв.м.

Визнати незаконними та скасувати пункти 12, 12.3 розділу 4 рішення ОСОБА_14 міської ради № 33/48 від 25.03.2009 року, яким погоджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900100828.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1000 кв.м., по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, кадастровий номер 4810136600:05:001:0047, реєстровий № 1403 від 29.05.2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_15, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_14 міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_17

Скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 678160 про право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0047, розташовану по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_16 земельну ділянку площею 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:05:001:0047, вартістю 143780 грн., по пров. Менделєєва, 1/40 в м. Миколаєві, у власність держави в особі ОСОБА_14 обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "ОСОБА_14 лісове господарство".

Стягнути з ОСОБА_14 міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.; стягнути з ОСОБА_15 на користь держави 551,20 грн. судового збору, стягнути з ОСОБА_16 судовий збір у розмірі 1437,80 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення. можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Безпрозванний