Ухвала суду № 61168484, 02.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 вересня 2016 року м. Київ К/800/23656/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Слов'янську Донецької області про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

За правилами частини 2 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.

У відповідності до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який подає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частинами 1, 3 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю; довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Дана касаційна скарга підписана ОСОБА_1, яка на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності № 49, виданої 17 серпня 2016 року, підписаної в.о. начальника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Волковим Е.С., однак заявником не надано до Вищого адміністративного суду України належний документ, який би підтверджував повноваження зазначеної особи та його право на підписання вказаної довіреності від імені цієї установи.

Разом з тим, до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)» в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року).

У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позову) визначено, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру необхідно сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання цією ж особою адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становила станом на 1 січня 2016 року 1378 гривень.

Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна позиція викладена у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати цього збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, у відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для звільнення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати нею цього збору, оскільки наведені у клопотанні аргументи не свідчать про такий майновий стан відповідача, за якого він позбавлений можливості сплатити судовий збір, та не підтверджені належними доказами.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати відповідачеві термін для виправлення зазначених недоліків.

У випадку не виправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у звільненні від сплати судового збору, відстроченні чи розстроченні сплати нею цього збору за подання зазначеної касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Слов'янську Донецької області про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині даної ухвали недоліків до 26 вересня 2016 року.

Роз'яснити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Штульман