Ухвала суду № 61168353, 07.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

07 вересня 2016 р. Справа № 501/1706/16-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Максимович Г.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Гавань" на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Гавань" до Чорноморської міської ради, Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення Чорноморської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" , Відділу Держгеокадастру у місті Чорноморську про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, відмову в присвоєнні адреси, зобов'язанні надання довідки про присвоєння адреси, зобов'язання присвоїти адресу, зобов'язання внести запис в Державний реєстр, зобов'язання видачі кадастрового номеру, визнання протиправним користування її майном,визнання права користування права користування проведеними комунікаціями

В С Т А Н О В И Л А :

Мале приватне підприємство «Гавань» звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської міської ради, Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення Чорноморської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", Відділу держгеокадастру у м.Чорноморську про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, відмову в присвоєнні адреси, зобов'язанні надання довідки про присвоєння адреси, зобов'язання присвоїти адресу, зобов'язання внести запис в Державний реєстр, зобов'язання видачі кадастрового номеру, визнання протиправним користування її майном, визнання права користування проведеними комунікаціями.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року у відкритті провадження за адміністративним позовом ПММ"Гавань" до Чорноморської міської ради, Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення Чорноморської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", Відділу держгеокадастру у м.Чорноморську про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки, відмову в присвоєнні адреси, зобов'язанні надання довідки про присвоєння адреси, зобов'язання присвоїти адресу, зобов'язання внести запис в Державний реєстр, зобов'язання видачі кадастрового номеру, визнання протиправним користування її майном, визнання права користування проведеними комунікаціями- відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду МПП «Гавань» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі , суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву МПП"Гавань" не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір між МПП"Гавань" та Чорноморською міською радою, Відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення Чорноморської міської ради, Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" (не є суб'єктом владних повноважень), відділом держгеокадастру у м.Чорноморську не є публічно-правовим.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, тобто такі спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Обов'язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, а також оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією з сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, яким в свою чергу, згідно ч.2 ст.18 цього Кодексу, підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки, та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги як до органу місцевого самоврядування, зокрема просить визнати протиправними дії Чорноморської міської ради та зобов'язати вчинити певні дії, що належить розглядати місцевим судам як адміністративним, так і до державного органу які за підсудністю належить розглядати окружному адміністративному суду.

Що стосується вимог до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення Чорноморської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Так відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст.10 цього Закону державний реєстратор перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до суду.

Отже, під діями слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є передчасним, оскільки зроблений без аналізу характеру спірних правовідносин та на стадії порушення провадження у справі правова природа якого не свідчить про те, що позов не є публічно-правовим.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на ч.1 ст. 21 КАС України, згідно якої позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Водночас, колегія суддів зауважує, у разі якщо і буде встановлено судом, що частина вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд може закрити провадження або відмовити у відкритті у частині позовних вимог, а не в цілому в позові.

Отже, суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого застосував до спірних правовідносин ст. 109 КАС України необґрунтовано.

Крім того згідно ч.6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Однак суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України не роз'яснив позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З аналізу наведеного вище, судова колегія приходить висновку про допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, що є підставою для його скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 18, 21 ,195, п.3 ч.1 ст. 199, п.6 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.6 ст. 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Гавань" - задовольнити, ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19 липня 2016 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко