Рішення № 61167501, 07.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16523/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1880/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Вакарук В.М.,

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся в суд з наведеним позовом, обґрунтувавши вимоги тим, що згідно кредитного договору №144/07-МК від 16.07.2007 року банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 16 000 доларів США з терміном повернення до 16.07.2012 року. Кредитний договір забезпечений іпотекою квартири №26 на вул. Незалежності 97 в м. Івано-Франківську, яка належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування. 31.10.2010 року іпотекодавець помер. Спадкоємцем померлого є його дочка ОСОБА_2, яку повідомлено про обовязок задоволення вимог кредитора повністю в межах вартості майна, одержаного у спадщину, як це передбачено ст.1282 ЦК України. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 не видавалось. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012 року вирішено вимогу банку щодо основного зобовязання та стягнуто з позичальника заборгованість в сумі 19 536,47 доларів США, яка на час ухвалення рішення в гривневому еквіваленті становила 154 836 грн. 47 коп. Оскільки рішення суду не виконано, банк, уточнивши позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка складається з суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмір 9676,85 дол. США; суми простроченої заборгованості по основному боргу траншу кредитних коштів у розмірі 2 016 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11303,45 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками траншу кредитних коштів у розмірі 2377,60 дол. США; пені у розмірі 1472 373,05 грн.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на незаконність рішення суду, неповне зясування обставин справи, що мають значення для справи, зазначає, що позиція суду про відсутність належних доказів щодо розрахунку заборгованості у справі є абсолютно надуманою та такою, що суперечить дійсності, оскільки представником банком надано пояснення щодо інформації про заборгованість, доданої до заяви про уточнення позовних вимог та вказано, що мова іде про один і той же кредитний договір, видача кредиту мала місце двома окремими траншами, тому облік також ведеться окремими траншами в межах одного і того ж кредиту. Судом не взято до уваги, що правила ст.1281 ЦК України щодо строку предявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобовязань, забезпечених іпотекою. Також суд не дав жодної юридичної оцінки листу державного нотаріуса від 08.12.2011 року, зі змісту якого чітко вбачається, що спадкоємицю повідомлено про обовязок задоволити вимоги кредитора у межах успадкованого майна, а відсутність у неї свідоцтва про право на спадщину також не може слугувати підставою для відмови у банку у зверненні стягнення на іпотечне майно, оскільки зобовязання правонаступників спадкодавця боржника перед кредитором виникають з моменту смерті спадкодавця боржника, як це передбачено ст.ст.1296, 1298 ЦК України. Просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Банк «Фінанси та Кредит», яка складається з суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмір 9676,85 дол. США; суми простроченої заборгованості по основному боргу траншу кредитних коштів у розмірі 2 016 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11303,45 дол. США» суми простроченої заборгованості за відсотками траншу кредитних коштів у розмірі 2377,60 дол. США; пені у розмірі 1472 373,05 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру №26, що знаходиться на вул. Незалежності 97 в м. Івано-Франківську, яка належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 16.11.1995 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5 Способом реалізації предмету іпотеки визначити-реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній, відповідачка в засідання апеляційного суду не з'явилася, хоча була повідомлена у встановленому законом порядку, а тому є правові підстави для розгляду справи у її відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є недоведеними в частині розміру заборгованості на погашення якої слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому не підлягають задоволенню.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі не відповідає.

Згідно ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ч.1-3 ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Встановлено, що 16.07.2007 року між Банком «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 144/07-МК (а.с.4), за яким банк надав останньому кредитні кошти в сумі 16 000 доларів США з терміном погашення до 16.07.2012 року та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. 08 травня 2008 року, 14 січня 2008 року, 01 вересня 2008 року було укладено додаткові угоди до договору.

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору від 16.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 17.07.2007 року було укладено договір іпотеки, згідно п.1 якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру № 26, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. № 97 та належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.9-11).

У відповідності п. 3.1.3 договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, якщо в момент настання терміну виконання позичальником зобовязання (у тому числі й щодо сплати будь яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до кредитного договору) забезпеченого іпотекою, воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором чи кредитним договором.

Встановлено, що внаслідок порушення графіку сплати коштів позичальником Банк звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 144/07-МК і рішенням цього суду від 10.12.2012 року позов задоволено та стягнуто з позичальника 19 536,47 доларів США, що у гривневому еквіваленті становило 154 836 грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором (а.с.40-41).

З матеріалів справи вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_4 помер 31.10.2010 року, нотаріальною конторою заведена спадкова справа, спадкоємцем майна померлого є його дочка ОСОБА_2, якій повідомлено про обовязок задоволення вимог кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину, відповідно до вимог ст.1282 ЦК України (а.с.12,13).

Згідно положень п.27 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обовязку, передбаченого ст.1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки сторона договору іпотеки ОСОБА_4 помер, то відповідати перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі ст.ст.1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці, зокрема в даному випадку відповідач за заявленим позовом ОСОБА_2 у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що перехід майна до спадкоємиці, що є предметом іпотеки без припинення обтяжень, не припиняє іпотеку, тому вона зберігає чинність при переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи, отже на неї може бути звернено стягнення з підстав передбачених ст.23 Закону України «Про іпотеку».

У зв'язку із порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору виникла заборгованість, яка станом на 01.04.2016 року становила суму простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмір 9676,85 дол. США; суми простроченої заборгованості по основному боргу траншу кредитних коштів у розмірі 2 016 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11303,45 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками траншу кредитних коштів у розмірі 2377,60 дол. США; пені у розмірі 1472 373,05 грн. (а.с.136, 137).

Згідно копії додаткової угоди, укладеної сторонами 08.05.2008 року про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.07.2007 року вбачається, що позичальнику ОСОБА_3 надано транш у розмірі 2 800 дол. США. Непогашена сума заборгованості по даному траншу відображена у розрахунку заборгованості, визначеному банком з моменту надання цього траншу до 16.10.2014 р. та в інформації про стан заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів звертає увагу на неправильне тлумачення судом дії ст.1281 та ст.1282 ЦК України. Так, згідно розяснення, що п.36 пленуму ВССУ №5 з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобовязання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекдержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обовязки іпотекодавця, а й обовязки за основним зобовязанням у межах вартості спадкового майна.

Отже, правила ст.1281 ЦК щодо строку предявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобовязань, забезпечених іпотекою.

Таким чином, відсутність у ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови банку у зверненні стягнення на іпотечне майно. Спадкоємців слід вважати такими, що прийняли спадщину виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 1216, 1218, ч.2 ст.1220, ч.3 ст.1223 ЦК України, відповідно до яких з моменту смерті особи до спадкоємців переходять права та обовязки спадкодавця, які належали йому на час відкриття спадщини і припинилася внаслідок його смерті, а тому зобовязання правонаступників спадкодавця-боржника перед кредитором виникають з моменту смерті спадкодавця-боржника, а не з часу отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину (ст.ст.1296,1298 ЦК України).

За наведених обставин рішення суду слід скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307; 309; 313; 314;316,317 ЦПК України , колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.

В рахунок погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 144/07-МК від 16.07.2007 року, яка станом на 01.04.2016 року складається з суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 9676 (девять тисяч шістсот сімдесят шість),85 дол. США; суми простроченої заборгованості по основному боргу траншу кредитних коштів у розмірі 2 016 (дві тисячі шістнадцять) дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 11303 (одинадцять тисяч триста три),45 дол. США; суми простроченої заборгованості за відсотками траншу кредитних коштів у розмірі 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім),60 дол. США; пені у розмірі 1472 373 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі триста сімдесят три),05 грн.- звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 26 на вул. Незалежності 97 в м. Івано-Франківську, що належала на праві приватної власності ОСОБА_4, спадкоємицею якого є ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів по ціні, не нижче початкової вартості квартири в розмірі 114650 грн., зазначеної в іпотечному договорі від 17.07.2007 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.М. Вакарук

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_7