Рішення № 61166101, 06.09.2016, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/383/16-ц

Провадження № 2/273/266/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань ОСОБА_1, з участю представника позивача - відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_4 до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , треті особи Марківська сільська рада Баранівського району Житомирської області , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про встановлення факту неприйняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області, просив постановити рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно на земельну ділянку площею 2,8384 га. кадастровий номер 820683600:01:000:0160 , яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області , яка залишилася після смерті ОСОБА_11, яка померла 20 січня 2009 року в с. Марківка Баранівського району Житомирської області , як за спадкоємцем за заповітом.

В обгрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_4 зазначив, що 20 січня 2009 року в с. Марківка Баранівського району Житомирської області померла його мати ОСОБА_11.

Мати позивача 19.01.2000 року залишила заповіт, яким заповіла все своє майно, у тому числі державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,8384 га , розташовану на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області , кадастровий № 820683600:01:000:0160, йому.

Спадщину він прийняв, оскільки на день смерті матері з нею проживав та зареєстрований у її будинку, але він втратив оригінал Державного акту на земельну ділянку.

Коли він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовив йому у видачі такого свідоцтва, посилаючись на те, що відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, про що ним винесена постанова від 04 березня 2016 року . Оспорювати постанову нотаріуса у нього немає законних підстав.

До суду 25 квітня 2016 року надійшла заява ОСОБА_5 про залучення її до участі у даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги , так як вона вважає, що рішення по ній може вплинути на її права та обовязки, на права та обовязки її братів та сестер ( а.с. 20).

12.05.2016 року ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області залучено до справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 , прийнято позов її представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Марківська сільська рада Баранівського району Житомирської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про встановлення факту неприйняття спадщини до спільного розгляду із позовом ОСОБА_4 до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно , дані позови обєднані в одне провадження ( а.с. 22-23, 33-34).

Представник ОСОБА_5 в обґрунтування позову зазначила, що 08 квітня 2016 року їй стало відомо про те, що її дядько - відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно його померлої 20.01.2009 року в селі Марківка Баранівського району Житомирської області матері, а її рідної баби ОСОБА_11, а саме на земельну ділянку площею 2,8384 га, розташовану на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області.

Вона звернулась до сільської ради та дізналась про те, що у позовній заяві ОСОБА_4 надав суду неправдиву інформацію про те, що він прийняв спадщину.

Спадщину ОСОБА_4 не прийняв, оскільки заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_11 він не подавав і з нею на час її смерті не проживав. Він вже більше 20 років ( 27 років) проживає зі своєю дружиною та дитиною в селі Черніївка Полонського району Хмельницької області.

ОСОБА_4 скористався тією обставиною, що він на день смерті матері і до цього часу зареєстрований у будинку померлої , але реєстрація не дає підстав для того, щоб вважати його таким, що прийняв спадщину, оскільки згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України таким, що прийняв спадщину вважається спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Померла ОСОБА_11 турбувалась про неї та про її сестер і братів, була їх опікуном, оскільки її дочка, а їх матір ОСОБА_12 була позбавлена батьківських прав щодо неї та інших дітей.

Вона та її сестри і брати на день смерті ОСОБА_11А.і після її смерті проживали разом з нею, а тому згідно ч.З ст. 1268 ЦК України вони всі вважаються такими, що прийняли спадщину.

ОСОБА_4 під час похорон спадкодавця ОСОБА_11 при свідках обіцяв не претендувати на спадщину, віддати їй документи на будинок, не бажав приймати участі у витратах на похорони матері, на поминальні обіди, але через 7 років після її смерті вирішив отримати спадщину, надавши суду недостовірну інформацію та не залучивши їх усіх до участі у справі, а тому она змушена подати позовну заяву про встановлення факту неприйняття спадщини, оскільки рішення суду по справі ОСОБА_4 може вплинути на її права та обов»язки, на права та обов»язки її братів та сестер.

В судовому засіданні представник позивача- відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала із підстав, зазначених у позовній заяві та не визнала позовних вимог третьої особи ОСОБА_13, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 на час смерті матері ОСОБА_11 був з нею зареєстрований , а тому вважається таким, що прийняв належно спадщину.

Представник відповідача та третьої особи Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської в судове засідання не зявився , про час та місце розгляду справи він повідомлений належно, від сільського голови до суду надійшло повідомлення про розгляд справи у відсутності представника, щодо вирішення спору сільська рада покладається на рішення суду ( а.с. 38).

Представник позивача ( третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ) ОСОБА_5 ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги третьої особи із підстав, зазначениху позовній заяві і не визнала позовних вимог ОСОБА_4 , так як вважає, що він спадщину не прийняв належно, так як постійно не проживав із спадкоємцем на час його смерті .

Треті особи за позовом ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судове засідання не зявились , направили до суду заяви (ОСОБА_7 телеграму)про розгляд справи у їх відсутності , позовні вимоги ОСОБА_5 вони вважають обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають із-за їх безпідставності, а позовні вимог ОСОБА_5 є обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Суд встановив, що 20 січня 2009 року в с. Марківка Баранівського району Житомирської області померла ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с. 7) .Родинні відносини ОСОБА_4 із померлою підтверджуються копією свідоцтва про його народження ( а.с. 5) .

При житті ОСОБА_11 отримала у власність земельну ділянку площею 2,8384 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку на її імя (а.с. 8) . Його оригінал втрачений.

Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина за заповітом, так як остання заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_4 , заповіт від 19.01.2000 року не змінено і не скасовано на час смерті спадкодавця, про що свідчить відповідний надпис ( а.с.6 ).

У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Згідно відповіді на звернення ОСОБА_4 завідуючої Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області від 04 березня 2016 року № 61/02-14 ( а.с. 10) відмовлено останньому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,8384 га , яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області в звязку із відсутністю правовстановлюючого документу на неї. Позивач цю відмову нотаріуса не оскаржує.

На підставі заяви ОСОБА_4 нотаріусом заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_11 за № 254/2016 . Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 не видавалось , що сторонами не заперечується , із тієї ж підстави, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкову земельну ділянку.

Судом встановлено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_11 20 січня 2009 року із нею був зареєстрований її син ОСОБА_4, що підтверджується довідками Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області від 15 липня 2009 року № 609 , від 08 квітня 2016 року № 583 ( а.с. 9, 26) . Тому позивач вважає, що він прийняв спадщину належно, на підставі положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Правилом ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини , вважається таким , що прийняв спадщину , якщо протягом строку , встановленого ст. 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день , з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього Кодексу) .

Приписами п.п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/ 5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації на час відкриття спадщини фактично не проживав, що підтверджується тією ж довідкою Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області від 08 квітня 2016 року № 583, даними акту ( а.с. 26-27) , показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Крім цього, факт не проживання на час смерті матері підтвердив у судовому засіданні 18 липня 2016 року сам ОСОБА_4 ( а.с. 58-60) .

Тому ОСОБА_4 вважається таким, що не прийняв спадщини після смерті матері ОСОБА_11 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України , він заяви про її прийняття в установлений законом строк не продавав , не звертався до суду із позовом про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, незважаючи на наявність реєстрації із матірю ОСОБА_11на час її смерті.

ОСОБА_5 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 за законом , вона час смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала із нею, що підтверджується копією її паспорта , даними довідки Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області від 06 квітня 2016 року № 568 ( а.с. 24-25).

На цій підставі суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_4 і задовольняє позовні вимоги ОСОБА_5 , та вважає безпідставними заперечення представника позивача ОСОБА_4 щодо позовних вимог ОСОБА_5

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача понеесні судові витрати по сплаті судового збору всумі 551 грн. 20 коп. ( за позовом третьої особи) , так як вони документально підтверджені ( а.с. 21) , а суд вимоги задовольняє повністю.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215, 234,235, 256 ч. 2 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1216, 1220- 1223, 1233- 1234, 1268 ЦК України , п.п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/ 5 суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити за їх безпідставності.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Встановити факт про те, що спадкоємець померлої ОСОБА_11, яка померла 20 січня 2009 року в с. Марківка Баранівського району Житомирської області її син ОСОБА_4 не прийняв спадщину після її смерті.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_18 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 ( пятсот пятдесят одну ) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами, які не були присутні в судовому засіданні , в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_19