Ухвала суду № 61165201, 05.09.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

"05" вересня 2016 р. Справа № 902/581/16

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Білоуса В.В.,

при секретарі судового засідання Матущак О.В.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект" (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13)

до:Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13)

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення

за участю представників :

позивача : не з'явився;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Ухвалою суду від 13.07.2016 р. було порушено провадження у справі № 902/581/16 та, з огляду на графік відпусток суду, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2016 р..

Вказаною ухвалою явку в засідання представників позивача, відповідача для надання пояснень, з доказами про повноваження, визначеними ст.28 ГПК України та з документами, що посвідчують особу було визнано обов’язковою.

Також зобов'язано сторін надати суду необхідні для вирішення спору додаткові докази через канцелярію суду з супровідним листом до 02.09.2016 р., в тому рахунку, зобов'язано позивача надати: оригінали (в судове засідання для огляду і за необхідністю залучення в матеріали справи) та читаємі належним чином засвідчені копії документів (відмітка про засвідчення копії документа містить запис: "Згідно з оригіналом", назву посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату засвідчення копії - ДСТУ 4163-2003) доказів наданих з позовною заявою; уточнення позовних вимог із зазначенням конкретного найменування, кількості товарно-матеріальних цінностей відповідача про які вказано в прохальній частині позовної заяви; докази про те, що відповідач є фізичною особою, оскільки в позовній заяві вказано спосіб захисту - "шляхом виселення"; витяг державного реєстратора із ЄДР про перебування в ньому відповідача із зазначенням місцезнаходження; докази того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає спорів пов'язаних з предметом даного позову; всі інші докази які мають значення для об'єктивного і законного вирішення спору та які обґрунтовують можливі доводи чи заперечення.

Відповідача було зобов'язано надати суду письмові пояснення (відзив на позов) щодо обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову з посиланням на норми законодавства, наданням доказів в обґрунтування цих пояснень; докази передбачені законом які б підтверджували правомірність володіння, користування спірним приміщенням, або звільнення приміщення; копію витягу про включення до ЄДРПОУ; докази того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає спорів пов'язаних з предметом даного позову; всі інші докази які мають значення для об'єктивного і законного вирішення спору та які обґрунтовують можливі доводи чи заперечення.

Також ухвалою від 13.07.2016 р. у випадку невиконання сторонами будь-яких вимог даної ухвали зобов'язано надати письмові пояснення з обґрунтуванням поважності причин її невиконання.

Витребування вказаних доказів було обумовлене вимогами ст. 33, 34, 43, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, згідно яких позовна заява повинна містити докази які підтверджують викладені в ній обставини, тобто ще до направлення позову до суду. Докази мають подаватися сторонами та іншими учасниками судового процесу. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окрім того, витребування оригіналів документів було обумовлене тим, що до позовної заяви позивачем додано копії документів які не завірені належним чином, як того вимагає ДСТУ 4163-2003.

Також витребування уточнення позовних вимог із зазначенням конкретного найменування, кількості товарно-матеріальних цінностей відповідача про які вказано в прохальній частині позовної заяви було обумовлено тим, що позивачем не було вказано в позовній заяві найменування, кількості товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює розгляд справи по суті.

Позивач, відповідач вказані вимоги ухвали суду від 13.07.2016 р. про надання доказів, витребуваних вказаною ухвалою суду не виконали.

Окрім того, позивач, відповідач не виконали вимог ухвал і щодо надання письмових пояснень з доказами про поважність причин невиконання вимог ухвали суду, а тому суд прийшов до висновку, що позивач, відповідач не подали витребувані судом документи без поважних причин.

05.09.2016 р. від відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю представника відповідача прибути в судове засідання 05.09.2016 р. о 10:00 год..

Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строк розгляду справи № 902/581/16 встановлений ст.69 ГПК України закінчується 12.09.2016 р..

Станом на 05.09.2016 р. сторонами не подано до суду клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, що не дозволяє суду відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки враховуючи строк розгляду справи передбачений ст.69 ГПК України у суду відсутня можливість належним чином повідомити сторін про час і місце розгляду справи з дотриманням вимог закону.

З огляду на викладене, розглянувши вказану заяву суд приходить до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню.

Згідно п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Ухвала суду від 13.07.2016 р. про порушення провадження у справі отримана сторонами 25.07.2016 р., що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 29.07.2016 р. (а.с.37-38).

Судом було надано сторонам достатньо часу для надання доказів необхідних для вирішення спору.

Суд, враховуючи вище викладене, ненадання позивачем без поважних причин додаткових доказів, витребуваних ухвалою від 13.07.2016 р. дійшов висновку про те, що вказане не дозволяє суду вирішити спір в даному судовому засіданні, тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Суд дійшов висновку про стягнення з позивача, відповідача штрафу в доход Державного бюджету України за ухилення від вчинення дій покладених на них господарським судом виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Частиною 4 статті 129 Конституції України встановлено, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Статтею 11 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, зокрема, що:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України;

- невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.07.2016 р. зобов'язано позивача, відповідача забезпечити явку в судове засідання їх представників та надати необхідні для вирішення спору докази, з метою повного та всебічного розгляду справи.

Проте позивач, відповідач не виконали вимог суду щодо надання витребуваних доказів та забезпечення явки в засідання суду уповноважених представників, хоча ухвалою суду від 13.07.2016 р. їх було попереджено про можливість стягнення штрафу в розмірі до 1700,00 грн. на підставі п.5 ст. 83 ГПК України.

При цьому, суд констатує, що про дату, час та місце судового засідання позивача, відповідача було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 13.07.2016 р., надіслання та вручення якої стверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції (а.с.37-38).

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

В абз.1-3 п.3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" наголошено на тому, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).

При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

Неподання позивачем, відповідачем витребуваних судом документів, незабезпечення участі у судовому засіданні уповноважених представників, при наявності достовірних доказів, які підтверджують факт належності їх повідомлення про дату, час та місце судового засідання без надання пояснень поважності причин невиконання вимог ухвали суду на думку суду переконливо свідчить про зловживання процесуальними правами позивачем, відповідачем у даній справі.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач, відповідач без поважних причин не подали витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Враховуючи викладене, суд вирішив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект" та з Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 300,00 грн. з кожного за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача та відповідача.

При цьому згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на те, що позивач не звертався до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору із державного бюджету, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", станом на 05.09.2016 р. суд не вирішує питання про повернення позивачу сплаченого судового збору із державного бюджету.

За таких обставин, питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору буде розглянуто судом після звернення позивача до суду із відповідною заявою.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, п.5 ч.2 ст.54 п.5 ч.1 ст. 81, , п.5 ст.83, 86, 115 ГПК України суд,-

У Х В А Л И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект" до Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення залишити без розгляду.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект", код ЄДРПОУ 01039607 (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 300,00 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом. Видати наказ.

3. Стягнути з Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів, код ЄДРПОУ 35373963 (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 300,00 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом. Видати наказ.

4. Копії ухвали надіслати позивачеві, відповідачеві рекомендованими листами.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13)

3 - відповідачу (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, буд.13)