Постанова № 61165012, 31.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2016 року № 826/20862/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна» до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2014 № 0000583920 і № 0000593920, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Енвіжн-Україна» (надалі - позивач або ПрАТ «Енвіжн-Україна») з позовом до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач або Міжрегіональне ГУ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2014 № 0000583920 і № 0000593920.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Енвіжн-Україна» правомірно сформувало суми витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками послуг ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12», а висновки наведені в акті перевірки від 14.10.2014 № 1176/28-10-39-20/19494134 стосовно порушення товариством норм п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 1391.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого нібито було занижено податок на прибуток і податок на додану вартість, спростовуються нормами чинного законодавства та наявною у позивача належним чином оформленою первинною документацією. Крім того, позивач посилався на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваних рішень за результатами перевірки, проведеної в порядку пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки в силу норм п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу такі рішення мали прийматися за фактом отримання відповідного судового рішення за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 позов ПрАТ «Енвіжн-Україна» задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 змінено, а саме: виключено четвертий абзац її резолютивної частини, а в іншій частині - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 № К/800/21304/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 826/20862/14 між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Аблова Є.В.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, та надіслав на адресу електронної пошти суду клопотання про перенесення судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 № К/800/21304/15 вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій у справі були скасовані у зв'язку з наступним: задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що перевірка позивача призначена в рамках кримінального провадження № 12014000000000060, а оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, тобто, з порушенням вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України. Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевірку позивача проведено на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління МВС України старшого лейтенанта міліції Яковлєва С.О. від 01.08.2014 «Про призначення позапланової документальної перевірки» в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000060 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України. Тобто, кримінальне провадження порушено не щодо посадових осіб позивача, а його предметом не є податки та збори.

З урахуванням встановлених обставин та за результатами аналізу змісту норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 86.9 ст. 86 ПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо помилковості посилань судів попередніх інстанцій на приписи п. 86.9 ст. 86 ПК України як на підставу для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Водночас, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій надано передчасну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, не досліджено докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими. Так, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались господарські операції позивача з контрагентами, первинні документи за такими операціями, використання придбаних благ у господарській діяльності позивача, доцільність та економічна мета укладення правочинів.

Також Вищий адміністративний суд України зазначив, що з'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції судам слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 27.04.2016, суд першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовував наступне.

Відповідачем протягом вересня-жовтня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 14.10.2014 складено акт № 1176/28-10-39-20/19494134 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес-Оск» (код ЄДРПОУ 38768775), ТОВ «Інвестпромгруп» (код ЄДРПОУ 38220341), ПП «Оргспецсервіс» (код ЄДРПОУ 33728083) і ТОВ «Промремторг-12» (код ЄДРПОУ 38768911) за період з 01.01.2013 по 20.03.2014 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем в порушення вимог норм:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 1391.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 3 609 530 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 7 334 092,12 грн., в тому числі по періодам: за червень 2013 року в сумі 2 524 289,74 грн.; за липень 2013 року в сумі 1 041 587,38 грн., за серпень 2013 року в сумі 3 768 215 грн.

Перелік використаних під час проведеної перевірки документів та відомостей (в тому числі оригіналів первинних документів позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12» за період з 01.01.2013 по 20.03.2014, наданих відповідачу разом з листом Головного слідчого управління МВС України від 01.09.2014 № 13/2/3-14531) наведений на стор. 3 акта перевірки.

Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок Міжрегіонального ГУ про завищення позивачем задекларованих показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємі періоди за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками послуг ґрунтується на показах ОСОБА_2 (директора ТОВ «Бізнес-Оск»), ОСОБА_3 (директора ТОВ «Інвестпромгруп»), ОСОБА_4 (начальника відділу ОВ ПрАТ «Донецьк Сталь МЗ» та безпосереднього керівника ОСОБА_5, який значиться директором ТОВ «Промремторг-12»), що були допитані в якості свідків з попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1201400000000060. Зокрема, допитаний 02.03.2014 ОСОБА_2, що значиться одноособовим керівником, засновником і бухгалтером ТОВ «Бізнес-Оск», спростував здійснення ним від імені товариства фінансово-господарської діяльності, свою обізнаність про таке підприємство не підтвердив. Допитаний 27.03.2014 ОСОБА_3, який значиться одноособовим керівником, засновником і бухгалтером ТОВ «Інвестпромгруп», пояснив, що зареєстрував вказане товариство на своє ім'я виключно за грошову винагороду. Починаючи з квітня 2013 року по даний час господарську та підприємницьку діяльність від імені названого товариства не здійснює, роботи (послуги) для інших підприємств не виконував. Допитаний 27.03.2014 ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_7, який значиться керівником ТОВ «Промремторг-12», працює на посаді охоронця у відділі оперативного реагування у ПрАТ «Донецьк Сталь-МЗ». Графік роботи останнього: день - 12 годин, ніч - 12 годин та один день вихідний; порівняльному аналізу задокументованих згідно актів надання послуг обсягів наданих ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12» послуг та даних податкової звітності форми № 1ДФ, поданої названими контрагентами позивача за ІІІ-ій квартал 2013 року. Зокрема, наявна на товариствах-виконавцях спірних послуг кількість працюючих (на ТОВ «Бізнес-Оск» - 1 особа, на ТОВ «Інвестпромгруп» - 2 особи, на ПП «Оргспецсервіс» - 10 осіб, на ТОВ «Промремторг-12» - 1 особа) не дозволяла останнім виконати значні обсяги робіт у стислі строки; акти наданих послуг, складені на значні суми та в деяких випадках оформлені у вихідні дні (субота, неділя), що не відповідає умовам договорів, за якими виконання робіт (надання послуг) здійснюється виключно в робочі дні та у період часу з 09 год. до 18 год.; наявністю акта ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 30.04.2014 № 450/05-63-22-03/33728083 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оргспецсервіс» за період з 01.01.2013 по 20.03.2014. Згідно цього акта встановлено проведення підприємством транзитного фінансового потоку, спрямованого на здійснення фінансово-господарських операцій; відсутності в наданих до перевірки позивача документах інформації щодо кваліфікованих осіб, якими надавались послуги, та результати їх робіт; відсутністю за даними пояснень посадових осіб ПрАТ «Енвіжн-Україна» оформлених заявок на вхід працівників ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12» на період виконання робіт (надання послуг) та технічних проектних документів за договорами; відсутністю документального підтвердження використання позивачем у своїй господарській діяльності результатів спірних послуг; наявністю у ПрАТ «Енвіжн-Україна», основним видом господарської діяльності якого є консультування з питань інформатизації, згідно даних поданої податкової звітності форми № 1ДФ та звітів єдиного соціального внеску за 1 - 3-ій квартали 2013 року значної кількості працюючих (з41 та відповідно 280 осіб), що дозволяло позивачу самотужки виконати послуги ля своїх замовників.

З урахуванням вищенаведених обставин відповідач в акті перевірки позивача дійшов висновку про відсутність у ПрАТ «Енвіжн-Україна» правових підстав для формування витрат у розмірі 18 997 524 грн. та податкового кредиту на суму ПДВ 7 334 092,12 грн. по господарським операціями з ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12».

В своєму листі від 24.10.2014 № 19344/10/28-10-39-2-11 відповідач за результатами розгляду заперечень позивача на висновки акта перевірки встановив факт допущеної під час складання такого акта арифметичної помилки при розрахунку суми ПДВ по операціях ПрАТ «Енвіжн-Україна» з ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12», що була відображена у складі податкового кредиту позивачам, та виклав висновки акта перевірки у новій редакції.

На підставі цього акта перевірки та з урахуванням листа від 24.10.2014 № 19344/10/28-10-39-2-11 відповідачем 27.10.2014 прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0000583920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 9 272 550 грн., в тому числі за основним платежем - 7 418 040 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 854 510 грн.;

- за № 0000593920, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4 511 913 грн., в тому числі за основним платежем - 3 609 530 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 902 383 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкові повідомлення-рішення від 27.10.2014 № 0000583920 і № 0000593920 були залишені без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 19.12.2014 № 9057/6/99-99-10-01-04-25.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014 (тобто, був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, положеннями ПК України та Порядку заповнення податкової накладної визначені окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 цього Закону).

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 К/9991/72258/12, від 21.10.2014 № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента».

Судом встановлено, що в травні-липні 2013 року між ПрАТ «Сітронікс інформаційні технології Україна» (перейменоване згодом на ПрАТ «Енвіжн-Україна»), як замовником, і ПП «Оргспецсервіс» (в особі директора ОСОБА_8), ТОВ «Бізнес-Оск» (в особі директора ОСОБА_2), ТОВ «Інвестпромгруп» (в особі директора ОСОБА_3), і ТОВ «Промремторг-12» (в особі директора ОСОБА_7), - як виконавцями, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг (далі -договори про надання послуг), а саме:

- договір № 00105-1 від 01.05.2013 з ПП «Оргспецсервіс», предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 1 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.).;

- договір № 0105-1 від 01.05.2013 з ПП «Оргспецсервіс», предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 1 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 31005-01 від 01.05.2013 з ПП «Оргспецсервіс», предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 2 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-001 від 01.05.2013 з ПП «Оргспецсервіс», предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 2 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-2 від 31.05.2013 з ПП «Оргспецсервіс», згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційні послуги. Результатом наданих послуг є надання послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційних послуг. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 390 751,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 565 125,24 грн.). В додатках №№ 1 - 5 до цього договору наведений перелік та вартість послуг;

- договір № 10-07/13 від 10.07.2013 з ТОВ «Промремторг-12», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 283 820 грн. (в т.ч. ПДВ - 713 970 грн.);

- договір № 15-07/13 від 15.07.2013 з ТОВ «Промремторг-12», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 807 840 грн. (в т.ч. ПДВ - 634 640 грн.);

- договір № MTS384 від 01.07.2013 з ТОВ «Інвестпромгруп», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів «Mediation Solution» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів «Mediation Solution» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 007 429,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 667 904,86 грн.);

- договір № MTS385 від 02.07.2013 з ТОВ «Інвестпромгруп», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги із забезпечення інтеграції PCEF. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення інтеграції PCEF. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 910 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 485 000 грн.);

- договір № 24-06/13 від 24.06.2013 з ТОВ «Бізнес-Оск», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 8 091 660 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 348 610 грн.);

- договір № 01-07/13 від 01.07.2013 з ТОВ «Бізнес-Оск», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 6 425 730 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 070 995 грн.).

За умовами цих договорів виконавець зобов'язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

В свою чергу замовник зобов'язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця.

Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач додав до матеріалів позову копії наступних документів: по господарських операціях з ПП «Оргспецсервіс» - актів від 30.06.2013 на суми 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 250 560,91 грн., 1 009 126,75 грн., 1 164 875,12 грн., 655 913,70 грн. і 310 275 грн. Дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_9, зі сторони виконавця ОСОБА_8) у вихідний день (неділя); податкових накладних № 52 від 30.06.2013, № 51 від 30.06.2013, № 54 від 30.06.2013, № 53 від 30.06.2013, № 50 від 30.06.2013, № 49 від 30.06.2013, № 48 від 30.06.2013, № 47 від 30.06.2013, № 46 від 30.06.2013; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) відносно ПП «Оргспецсервіс»; довідки з органу статистики відносно ПП «Оргспецсервіс» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а відомості про здійснення діяльності з розробки програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації); свідоцтва про реєстрацію ПП «Оргспецсервіс» платником ПДВ; по господарських операціях з ТОВ «Промремторг-12» - актів від 31.08.2013 на суми 4 283 820 грн. і 3 807 840 грн. Дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_9, зі сторони виконавця директором ОСОБА_7) у вихідний день (субота); податкових накладних № 1368 від 31.08.2013, № 1367 від 31.08.2013, виписаних за підписом ОСОБА_7; виписки з ЄДР відносно ТОВ «Промремторг-12»; довідки з органу статистики відносно ТОВ «Промремторг-12» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься в т.ч. видання іншого програмного забезпечення); свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Промремторг-12» платником ПДВ; нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 від 18.04.2014, де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи; по господарських операціях з ТОВ «Інвестпромгруп» - актів від 31.07.2013 на суми 4 007 429,16 грн. і 2 910 000 грн. Дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_9, зі сторони виконавця директором ОСОБА_3); податкових накладних № 1 від 31.07.2013, № 2 від 31.07.2013, виписаних за підписом ОСОБА_3; нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 17.04.2014 (аналогічна за формою заяві ОСОБА_7 від 18.04.2014), де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи; по господарських операціях з ТОВ «Бізнес-Оск» - актів від 31.08.2013 на суми 8 091 660 грн. і 6 425 730 грн. Дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_9, зі сторони виконавця директором ОСОБА_2) у вихідний день (субота); податкових накладних № 1366 від 31.08.2013, № 1365 від 31.08.2013, виписаних за підписом ОСОБА_2; виписки з ЄДР відносно ТОВ «Бізнес-Оск»; довідки з органу статистики відносно ТОВ «Бізнес-Оск» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься в т.ч. діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а відомості про здійснення діяльності з розробки програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації); свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Бізнес-Оск» платником ПДВ; нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 28.04.2014 (аналогічна за формою заяві ОСОБА_7 від 18.04.2014), де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи, та на підтвердження проведення взаєморозрахунку з контрагентами-виконавцями позивач надав до матеріалів справи копії платіжних доручень та виписок банку по особовому рахунку.

Як пояснив представник позивача в тексті позову та письмових пояснень, отриманні від названих контрагентів послуги були реалізовані позивачем на користь ТОВ «ІТ-Інфраструктура», ТОВ «Є.НОТ» та ПАТ «МТС Україна», а саме: послуги отримані від ПП «Оргспецсервіс» за договорами № 00105-1 від 01.05.2013, № 0105-1 від 01.05.2013, № 31005-01 від 01.05.2013, № 3105-001 були реалізовані ТОВ «є.НОТ»; послуги отримані від ПП «Оргспецсервіс» за договором № 3105-2 від 31.05.2013 були реалізовані підприємству ТОВ «IT- Інфраструктура»; послуги отримані від ТОВ «Інвестпромгруп» за договором № MTS384 від 01.07.2013 були реалізовані ПрАТ «Український мобільний зв'язок» за договором № Т792Т2831 від 30.05.2013; послуги отримані від ТОВ «Інвестпромгруп» за договором № MTS385 від 02.07.2013 були реалізовані ПрАТ «Український мобільний зв'язок» за договором № Т792Т2827 від 12.08.2013; послуги отримані від ТОВ «Промремторг-12» за договором № 15-07/13 від 15.07.2013 року були реалізовані ПрАТ «Український мобільний зв'язок» за договором № Т792Т2827 від 12.08.2013.

Пояснення щодо критеріїв, якими керувалося ПрАТ «Енвіжн-України», та обставин вибору названих контрагентів в якості субпідрядних організацій для надання специфічних послуг в ІТ-сфері значної вартості позивач до суду не надав, документально факти отримання комерційних пропозицій від ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Промремторг-12»та проведення попередніх переговорів не підтвердив.

Додатково на підтвердження наведених обставин позивач подав до суду копії наступних документів: податкових накладних та актів № 1 від 27.06.2013, № 2 від 27.06.2013, № 3 від 27.06.2013, № 4 від 27.06.2013, № 5 від 27.06.2013, складених до договору № 03/06-02 від 03.06.2013, укладеного з замовником ТОВ «ІТ-Інфраструктура»; договору № 03/06-01 надання послуг від 03.06.2013, укладений між позивачем (як виконавцем) і ТОВ «Є.НОТ» (як замовником), податкових накладних, актів № 1 від 27.06.2013, № 2 від 27.06.2013, № 3 від 27.06.2013, № 4 від 27.06.2013 про надання послуг згідно специфікації, зазначеної у додатках №№ 1, 2, 3, 4 до договору № 03/06-01 від 03.06.2013; договору № Т792Т2831 від 30.05.2013, укладеного між позивачем (як виконавцем) і ПАТ «МТС Україна» (як замовником), предметом якого є надання послуг з технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів «Mediation Solution» та додаткових послуг, з додатками та додатковими угодами до нього; договору № Т792Т2827 від 12.08.2013, укладений між позивачем (як виконавцем) і ПАТ «МТС Україна» (як замовником), предметом якого є постановка та введення в експлуатацію програмно-апаратного комплексу «GPRS and CDMA Enhancement», а також податкових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг від 17.07.2014, 30.09.2013, 18.12.2013 та 31.12.2013.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що в текстах договорів про надання послуг з додатками до них та актів наданих послуг відсутні жодні посилання на економічне обґрунтування (розрахунок собівартості) договірних сум. Також в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування. Акти наданих послуг ТОВ «Промремторг-12», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Бізнес-Оск» складені та підписані сторонами у неробочі дні, та результатами дострокового надання послуг у всіх випадках.

Пояснення з питань порядку та місця надання послуг (з урахуванням місцезнаходження виконавців за адресами у місті Донецьк, а замовнику - у місті Києві, та надання посадовими особами позивача заяви ст. слідчому Яковлєву С.О. про відсутність у ПрАТ «Енвіжн-Україна» оформлених заявок на вхід працівникам товариств-виконавців), прийняття їх результатів, а також надання згоди на дострокове виконання договорів про надання послуг, економічного обґрунтування значної вартості послуг за договорами, інформацію про посадових осіб ПрАТ «Енвіжн-Україна», відповідальних за перевірку якості та повноти надання послуг, фактичної кількості та кваліфікації осіб, задіяних виконавцями у виконанні тих чи інших робіт, позивач до суду не надав.

Також, згідно заяви посадових осіб позивача від 12.06.2014, наданої ст. слідчому Яковлєву С.О., технічні проектні документи, які були предметом господарських операцій з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Промремторг-12» на товаристві відсутні.

Крім того, аналізуючи зміст договорів № 24-06/13 від 24.06.2013 і № 01-07/13 від 01.07.2013, укладених позивачем з ТОВ «Бізнес-Оск», суд виявив, що при складанні текстів таких договорів були допущені описки в частині особи директора ТОВ «Бізнес-ОСК», а саме замість директора ОСОБА_2 зазначено директора ОСОБА_7, який значиться директором іншого підприємства - ТОВ «Промремторг-12». При цьому, договори № 10-07/13 від 10.07.2013 і № 15-07/13 від 15.07.2013 з ТОВ «Промремторг-12», представником якого за текстами цих договорів виступав директор ОСОБА_7, як видно з матеріалів справи були укладені позивачем пізніше ніж з ТОВ «Бізнес-Оск».

В матеріалах справи наявна копія постанови ст. слідчого в ОВС ГСУ МВС України ст. лейтенанта міліції Яковлєва С.О. від 01.08.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ПрАТ «Енвіжн-Україна» з тексту якої вбачається, що на досудовому розслідуванні Головного слідчого управління МВС України перебувало кримінальне провадження 12014000000000060, внесене 07.02.2014 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 КК України. Зокрема, в ході проведеного досудового розслідування встановлено, що в період з 2012 - 2014 років невстановлені особи діючи за попередньою змовою в порушення норм чинного законодавства створили на території міста Донецьк ряд суб'єктів підприємницької діяльності (в т.ч. ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск») з метою прикриття незаконної діяльності, яка була направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документальне оформлення безтоварних операцій. За результатами проведеної Державною службою фінансового моніторингу України господарської діяльності зазначеної груп фіктивних підприємств (додатковий узагальнений матеріал № 0100/2014/ДСК від 07.03.2014, виявлено, що з поточних банківських рахунків таких підприємств (в т.ч. ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск»), які відкритті у ПАТ «КБ «Південкомбанк», ПАТ «Актабанк», АТ «Фінростбанк» в короткий проміжок часу у вигляді фінансової допомоги фізичними особами зняті готівкові кошти на суму понад 100 млн. грн., які перераховувались від підприємств реального сектору економіки за сплату, нібито придбаних товарів (робіт, послуг), що підтверджує обставини проведення обготівкування коштів.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «Бізнес-Оск» ОСОБА_2 (копія протоколу допиту свідка від 02.03.2014 з відміткою про попередження ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст. 384 КК України наявна в матеріалах справи № 826/20862/14), показав, що він за власною згодою не був ні директором, ні засновником ТОВ «Бізнес-Оск», на цьому товаристві не працював, фінансово-господарської діяльності від імені товариства не здійснював та назва останнього йому невідома. За припущенням ОСОБА_2 невідомі особи могли скористатися його паспортними даними для реєстрації названого товариства, оскільки паспорт свідка викрадено в м. Києві про що було повідомлено правоохоронні органи.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «Інвестпромгруп» ОСОБА_3 (копія протоколу допиту свідка від 27.03.2014 з відміткою про попередження ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст. 384 КК України наявна в матеріалах справи № 826/20862/14), показав, що він зареєстрував ТОВ «Інвестпромгруп» на своє ім'я за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами як директор ТОВ «Інвестпромгруп» не здійснював, договорів не укладав, первинних, бухгалтерських документів та документів податкової звітності не складав та не підписував, працівників на товариство не наймав, офісні та складські приміщення не орендував.

Крім того, в ході досудового слідства встановлено, що засновник та директор ТОВ «Промремторг-12» ОСОБА_7 працює охоронцем на ПрАТ «Донецьк сталь МЗ» з червня 2012 року. Допитаний в якості свідка безпосередній керівник ОСОБА_7 ОСОБА_6 показав, що зі слів ОСОБА_7 останній не був засновником і директором ТОВ «Промремторг-12» (копі протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 27.03.2014 наявна в матеріалах справи № 826/20862/14).

В ході досудового слідства встановлено, що протягом 2013 - 2014 років відповідно до поданої податкової звітності у ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» і відсутні трудові ресурси, офісні, торгівельні та складські приміщення, виробниче обладнання, сировина, матеріали, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської; діяльності. Відповідно показників податкової звітності з податку на прибуток, впродовж 2013 -2014 років суми амортизаційних відрахувань відсутні. На підприємствах в період з 2013 по квітень 2014 доходи отримували лише директори, на посаду головного бухгалтера підприємств ніхто не призначався, згідно поданої податкової звітності посада головного бухгалтера не передбачена, наймані працівники на підприємстві також відсутні.

Враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) понад 250 000 000 грн. по кожному підприємству, на переконання слідчого, одна особа фактично не могла здійснювати задекларований об'єм робіт та постачання товарів.

В ході досудового слідства на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2014 по справі № 757/11783/14-к у службових осіб ПрАТ «Енвіжн-Україна» вилучені первинні бухгалтерські, податкові документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» (при цьому під час судового розгляду жодна із сторін не надала до суду копію процесуального документу (протоколу) складеного за результатами проведеного 12.06.2014 обшуку та вилучення документів за місцезнаходження ПрАТ «Енвіжн-Україна», відповідно документ з точним переліком вилучених у позивача документів по спірним господарським операціями у матеріалах справи відсутній).

Також в тексті постанови ст. слідчого від 01.08.2014 зазначено, що проведеним оглядом вилучених документів слідчим встановлено, що ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» розробляли програмне забезпечення високотехнологічних комп'ютерних систем, проводили технічне обслуговування комп'ютерної та іншої техніки ПрАТ «Енвіжн-Україна», що можливо лише із залученням відповідних кваліфікованих спеціалістів (штатних, найманих працівників), які відповідно до звітів по формі 1ДФ, на підприємствах відсутні.

Між тим, проведеним оглядом руху коштів по поточним банківським рахункам ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» слідством встановлено відсутність перерахування коштів на підприємства-контрагентів за розробку програмне забезпечення високотехнологічних комп'ютерних систем, а також проведення технічного . обслуговування комп'ютерної та іншої техніки. А фактично всі безготівкові кошти, які перераховувались на рахунки ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» в подальшому переводили на рахунок ТОВ «Aте Плюс», яке взагалі не являється платником податку на додану вартість та обготівковувались у вигляді зворотної фінансової допомоги, що також підтверджено узагальненим матеріалом Державного фінансового моніторингу України.

Також, за результатами проведення обшуку та допитів службових осіб ПрАТ «Енвіжн-Україна» (копії протоколів допиту свідків ОСОБА_10 від 25.03.2014, ОСОБА_11 від 25.03.2014, ОСОБА_12 від 13.06.2014 наявні у матеріалах справи. Згідно протоколу допиту свідка від 16.06.2014 ОСОБА_9 відмовилася від дачі показань у зв'язку з перебування на стаціонарному лікуванні), заяви підприємства від 12.06.2014 встановлено, що програмне забезпечення, яке нібито розроблювало ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» у ПрАТ «Енвіжн-Україна» відсутні розроблювальні проекти та проектна документація, підприємствам-покупцям не реалізовувалось, а технічне обслуговування працівниками ПП «Оргспецсервіс» на адресу ПрАТ «Енвіжн-Україна» не надавалось, що підтверджується відомостями з служби безпеки підприємства, згідно з пропускним режимом на ПрАТ «Енвіжн-Україна» та заяви від 12.06.2014.

Відповідно до наданих представником відповідача копій листів ГСУ МВС України від 25.02.2015 № 13/2/3-3733, від 07.05.2015 № 13/2/3-9523, постанови про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.11.2014, постанови про призначення комісійної судової-економічної експертизи від 17.02.201, витягів з ЄРДР суд встановив, що 18.11.2014 ст. прокурором Генеральної прокуратури України Кіпчарським О. об'єднано в одному кримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР за № 12014000000000060 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, № 12014000000000503 та № 32014100110000337, порушених за ознаками вчинення службовими особами ПрАТ «Енвіжн-Україна» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, з присвоєнням такому кримінальному провадженню № 12014000000000060.

Матеріали кримінального провадження № 12014000000000060 передано на досудове розслідування до ГСУ МВС України, 17.02.2015 по кримінальному провадженню призначено комісійну судову-економічну експертизу.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск», в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постанові від 05.03.2012 № 21-421а11, ухвалі від 29.09.2015 (справа № 2а-9691/10/0870) та постанові від 02.12.2015 № 21-3849а15, про те, що: «податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним».

Також суд зважає на наступні правові позиції Вищого адміністративного суду України. Так, в своїх інших ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14 суд касаційної інстанції вказує на те, що: «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

Виходячи з вищенаведених правових позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, та встановлених у справі обставин Окружний адміністративний суд м. Києва оцінює надані позивачем документи (акти, податкові накладні), як такі, що не пов'язані з рухом активів (в даному результатів наданих послуг в електронному та паперовому вигляді), зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідно такі, що не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій.

Що ж до посилань представника позивача на додані до матеріалів справи копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_7, як такі, що нівелюють значення протоколів допиту свідків, то суд не вважає їх такими, що можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод позивача (в даному випадку формування витрат і податкового кредиту). Оскільки, по-перше, зі змісту протоколів допитів свідків вбачається, що свідчення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надані останніми з попереджанням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. По-друге, в текстах нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 відсутні відомості про реквізити та предмет укладених та виконаних договорів, порядок та способи надання тих чи інших послуг, наявність у ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» необхідних адміністративно-технічних ресурсів (в т.ч. кваліфікованого трудового персоналу, найманих працівників) для виконання договірних зобов'язань у стислі строки. По-третє, у матеріалах справи відсутні документальні докази оскарження ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 в судовому порядку правомірності дій працівників правоохоронних органів, вчинених в межах досудового слідства по кримінальному провадженню № 12014000000000060.

Також суд встановив, що жодних інших первинних документів (окрім тих, що були предметом дослідження під час проведеної перевірки позивача), документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів про надання послуг (в тому числі тих документів, що засвідчують обставини обміну між сторонами інформаційними даними та готовими результатами наданих послуг) позивач суду не пред'явив. При цьому, суд вважає, що посилання позивача на те, що всі документи та серверне обладнання, де зберігалася інформація про фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» були вилучені 12.06.2014 слідчим ГСУ МВС України Черненко О.О. матеріалами справи не підтверджуються.

Також суд зважає на те, що в ході проведення перевірки позивача та досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12014000000000060 встановлено відсутність у контрагентів позивача реальних технічних можливостей для надання спірних послуг у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та основних засобів.

Оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів придбаних робіт у своїй господарський діяльності, а саме у межах виконання договорів з замовниками ТОВ «ІТ-Інфраструктура», ТОВ «Є.НОТ» та ПАТ «МТС Україна», суд зважає на те, що наявні в матеріалах справи договори, акти наданих послуг не містять інформації про залучення до виконання робіт (надання послуг) третіх осіб (субпідрядних організацій). Крім того, зі змісту актів наданих послуг вбачається надання позивачем на користь замовників ТОВ «ІТ-Інфаструктура» і ТОВ «Є.НОТ» послуг раніше (27.06.2013) ніж були складені та підписані акти наданих послуг з субпідрядною організацією (ПП «Оргспецсервіс»). Договори щодо надання послуг та акти наданих послуг (зокрема, акт ТОВ «Інвестпромгруп» від 31.07.2013 щодо надання послуг із забезпечення інтеграції РСЕF, акт ТОВ «Промремторгг-12» від 31.08.2013 щодо надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що постачається до ІТ інфраструктури замовника були складені та підписані до укладання договорів із замовниками ПрАТ «МТС» (12.08.2013), які такого переліку послуг не передбачали. Також, в ході розгляду даної справи позивач не надав суду жодні документально обґрунтовані пояснення з питання використання результатів послуг, отриманих від ТОВ «Бізнес-Оск». У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між цими документами та спірними господарськими операціями.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем показників витрат і податкового кредиту за звітні (податкові) періоди 2013 року по господарських операціях з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск», та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2014 № 0000583920 і № 0000593920.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна» відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов