Постанова № 61164989, 05.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2016 року № 826/16885/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПравобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»простягнення заборгованості в розмірі 75 172,45 грн., ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося в суд з позовом до ДП «Національний центр Олександра Довженка», в якому просило стягнути заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року у розмірі 89044,26 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2014 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо стягнення з державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за травень-вересень 2014 року в розмірі 13 871,90 грн. задоволено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2014 року адміністративний позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року у розмірі 75172,90 грн. залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2016 року прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено до судового розгляду.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2016 року замінено особу позивача на Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що внаслідок не відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня 2012 року по квітень 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 75 172,45 грн., яка станом на момент розгляд справи відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні 23.06.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2015 року заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів пропуску позивачем шестимісячного строку на звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.06.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДП «Національний центр Олександра Довженка» на момент виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та в силу положень законодавства України є платником внесків до пенсійного фонду.

На зазначеному підприємстві працювали особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 75 172,45 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2014 року.

Основними нормативно-правовими актами, які врегульовують спірні правовідносини є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №1058- ІV) та Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 1912.2003р. N 21-1 з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування підприємствами та організаціями витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється з коштів, призначених на оплату праці.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Процедура добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначені положеннями Інструкції №21-1.

Так, згідно пунктом 6.1. розділу 6 названої Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право призначення пенсії за віком на пільгових умовах; а також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

У той же час, відповідно до приписів пункту 6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Перевіряючи дотримання позивачем наведених правових норм, суд зауважує, що на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми за період з січня 2012 року по квітень 2014 року, до позовної заяви додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Факти направлення відповідних розрахунків підтверджується реєстрами поштових відправлень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про дотримання позивачем положень нормативно-правових актів щодо направлення платнику розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню таким платником, а також виникнення заборгованості саме у зв'язку з невиконанням останнім покладеного на нього обов'язку щодо проведення оплати відповідних сум.

Щодо розміру сум, зазначених до відшкодування у відповідних розрахунках, відповідачем не надано доказів на підтвердження їх оскарження, у той час, як позивачем надано акт звірення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період 2012 - 2014 років, в якому зазначені суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, які підлягають сплаті відповідачем та який було отримано останнім 26 вересня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пенсії в період з січня 2012 року по квітень 2014 року не сплачено, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, а матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 75 172,45 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2014 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У той же час суд відхиляє доводи відповідача про пропущення позивачем строків на звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (справа № 21-3122а15).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (код ЄДРПОУ 22928085) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з січня 2012 року по квітень 2014 року в розмірі 75 172,45 грн. (сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят дві грн. 45 коп.) на користь Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук