Ухвала суду № 61164935, 30.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 серпня 2016 року м. Київ№ 826/5098/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засіданні Марянченко Д.А., розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб» про закриття провадження в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішень.

В судовому засіданні, призначеному на 30.08.2016 року, представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб» заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що постановою Верховного Суду України від 14.06.2016 року №21-41а16 провадження у справі закрито, оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов господарсько-правової угоди, а відтак такий спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами ГПК.

Так, у вказаній ухвалі Верховний Суд України зазначив, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (висновок ВСУ у постанові №21-41а16 від 14.06.2016 року).

Частиною 1 ст. 2442 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Судом встановлено, шо 03.10.2012 р. публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» уклали Кредитний договір № 886/980-ЮО (далі - Кредитний договір).

Також 03.10.2012 р. ПАТ «Міський комерційний банк» та ПрАТ «Лізинг ІТ» уклали Договір іпотеки №886/980-КЮ/І від 03.10.2012 р. (далі - Договір іпотеки), який забезпечує виконання зобов'язань ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором. Договір іпотеки містить в собі ще один договір - про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку - в формі застереження, яким є розділ 3.2, а саме пункт 3.2.4 (підпункти 3.2.4.1.та 3.2.4.2.) Договору іпотеки.

В подальшому, між ПрАТ «Лізинг ІТ» та ПАТ «Міський комерційний банк» 16.09.2013 р. було укладено Договір про внесення змін №1 до договору іпотеки та 18.09.2013 р. було укладено Договір про внесення змін №2 до договору іпотеки, в якому був вказаний реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в новому реєстрі - 139283680000.

05.02.2016 р. ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» отримало вимогу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про усунення порушень (в порядку ст.ст. 35, 36 ЗУ «Про іпотеку»), в якій останнє повідомляє, що внаслідок послідовності відступлення прав вимоги за Кредитним договором (від ПАТ «Міський комерційний банк» до публічного акціонерного товариства «Банк професійного фінансування», від ПАТ «Профін Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен фінанс», від ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»), з 25.01.2016 р. кредитором за Кредитним договором є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

Також 05.02.2016 р. ПрАТ «Лізинг ІТ» отримало вимогу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про усунення порушень (в порядку ст.ст. 35, 36 ЗУ «Про іпотеку»), в якій останнє повідомляє, що внаслідок послідовності відступлення прав іпотекодержателя за Договором іпотеки (від ПАТ «Міський комерційний банк» до ПАТ «Профін Банк», від ПАТ «Профін Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс», від ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»), з 26.01.2016 р. іпотекодержателем за Договором іпотеки є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

Також 05.02.2016 р. ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» та ПрАТ «Лізинг ІТ» отримали від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни Заяви-вимоги, які передав нотаріус за дорученням ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

У вимозі ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до ПрАТ «Лізинг ІТ» та у аналогічній вимозі до ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» повідомляється, що станом на 25.01.2016 р. існує заборгованість ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором та у разі непогашення заборгованості у 30-денний термін, буде ініційоване примусове стягнення предмету іпотеки відповідно до умов Договору іпотеки в судовому порядку або в інший спосіб, відповідно до законодавства України. ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» вказує, що у випадку непогашення заборгованості, має право прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування одного з способів звернення стягнення, передбаченого розділом 3.2. Договору, та повідомляє що згідно з Договором іпотеки іпотекодержатель має право самостійно обрати спосіб звернення стягнення.

Наведене в сукупності свідчить, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов господарсько-правової угоди, у зв'язку з чим, враховуючи висновок ВСУ у постанові №21-41а16 від 14.06.2016 року, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ГПК.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з підстав того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суд роз'яснює позивачу, що заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.157, ст. 160, ст. 165 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб» про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Наталії Петрівни про визнання протиправним та скасування рішень.

Роз'яснити позивачу, що заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов