Ухвала суду № 61164467, 06.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 вересня 2016 року м. Київ № 826/6749/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Темп-15"доКиївської міської державної адміністрації прозобов'язання вчинити дії

за участю:

представника позивача - Глущенка Д.В. (довіреність № 001-1911 від 30.06.2016),

представника відповідача - Хітун С.В. (довіреність б/н від 15.04.2016),

В С Т А Н О В И В:

Житлово-будівельний кооператив "Темп-15" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову, в якому він зазначив про те, що докладав зусиль щоб вирішити спір між сторонами у досудовому порядку, в зв'язку з чим на адресу органів місцевого самоврядування та органів державної влади було надіслано ряд звернень, на які не було отримано позитивної відповіді та в яких відповідач посилався на відсутність коштів для виконання зобов'язань прямо визначених у діючих Законах України, водночас остання відповідь надана без чіткої відповіді чому відповідач, як орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень не виконав своїх обов'язків передбачених діючим законодавством, отримана позивачем лише 14.04.2016, з огляду на що позивач вважає, що він остаточно дізнався, що рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, не має позитивного вирішення та лише погіршує становище позивача, через затягування часу лише з моменту отримання зазначеної відповіді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2016 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 06.09.2016 представником відповідача було подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому зазначено про те, що відповідач вважає, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про зобов'язання вчинити після спливу строків позовної давності за період з 2002 по 2014 рік, оскільки відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово- комунальні послуги» частина четверта статті 31 цього Закону, відповідно до якої позивач міг звернуться до органу місцевого самоврядування, який затвердив тарифи на послуги на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку щодо відшкодування з відповідного місцевого бюджету різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, набрав чинності з 01.01.2005.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2016 заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/236/14.

Позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати за рахунок місцевого бюджету різницю в нарахуваннях за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання житлово - комунальні послуги у відповідно із Законом України "Про житлово - комунальні послуги", за період, як вбачається з тексту позовної заяви з 2002 - 2014 роки.

Частиною четвертою статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Пунктом 1 розділу VIII зазначеного Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частин четвертої, п'ятої, сьомої і восьмої статті 31 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2005 року.

Таким чином, право позивача на отримання відшкодування від з відповідного місцевого бюджету різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, у випадку встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку виникло з 01.01.2005.

Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва Житлово-будівельним кооперативом "Темп-15" було подано 27.04.2016.

Як на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивач посилається на те, що з листопада 2014 року по 26 квітня 2016 він намагався вирішити питання щодо відшкодування різниці в нарахуванні тарифів за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання у досудовому порядку.

Враховуючи те, що положеннями чинного законодавства факт звернення позивача до відповідача зі звернення щодо відшкодування різниці в нарахуванні тарифів за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання не перешкоджає одночасному зверненню позивача до суду з позовом щодо зобов'язання відповідача відшкодувати відповідні витрати, суд дійшов висновку про те. що факт вчинення позивачем дій щодо відшкодування коштів у позасудовому порядку, не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов