Ухвала суду № 61164442, 07.09.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №653/369/16-ц Головуючий в І інстанції Крапівіна О.П.

Провадження №22ц/791/1921/16 Доповідач - Радченко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Радченка С.В.

суддів: Вербицької Л.І., Колісниченко А.Г.,

секретар Сікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому2016 року позивачка звернулася до суду з позовом зазначаючи, що на підставі колективного договору від 28.04.2006 року працює на посаді Вимірювача об'єктів нерухомого майна КП «Генічеське БТІ» ХОР. Так починаючи з 01.08.2014 року без повідомлення причин ОСОБА_2, колишній керівник підприємства, почав безпідставно затримувати виплату заробітної плати у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Посилаючись на наведене, з уточненнями, остаточно просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01.08.2014 року по 01.06.2015 року в сумі 2909,36 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 2909,36.

Не погоджуючись з рішенням суду, КП «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює у КП «Генічеське БТІ» ХОР з 10.01.2005 року за основним місцем роботи та займає посаду вимірювач об'єктів нерухомого майна (а.с.12). Згідно довідки Генічеської БТІ від 03.02.2016 року за вих. № 113 вбачається що за період з серпня 2014 року по травень 2015 року у підприємстві перед позивачем рахується заборгованість зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 3815,52 гривень (а.с.4). З розрахункового листа за січень 2016 року заборгованість встановлена в сумі 2909,36 гривень та зазначено, що ця сума не підлягає видачі (а.с.13). Наявність заборгованості та її розмір також визнавався в судовому засіданні представником КП «Генічеське БТІ» ХОР, при цьому представник наголошував на тому, що виникнення заборгованості є наслідком протиправної діяльності ОСОБА_2, який є колишнім керівником КП «Генічеське БТІ» ХОР.

Частино 1 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується

Відповідно до ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами.

У відповідності до положень ст.2 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а)загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б)розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в)сума заробітної плати, що належить до виплати.

Частиною 1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці». визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду,за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок(адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

З огляду на зазначені вимоги закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не встановив, що вказана заборгованість виникла з вини попереднього керівника підприємства ОСОБА_2, протезазначені доводи колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, та не спростовують мотивованих висновків суду про стягнення заборгованості, наявність та розмір якої відповідачем не заперечується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної радивідхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 травня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: Л.І. Вербицька

А.Г. Колісниченко