Ухвала суду № 61162802, 06.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/5381/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Маслія В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Львівського міського управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, (далі - позивачі) звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 443122646101, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що під час спільного подружнього життя з ОСОБА_8 було придбано квартиру у АДРЕСА_3. Проте, колишній чоловік без її відома та без відома своїх неповнолітніх дітей, а від так і без відома органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради здійснив відчуження зазначеної квартири на користь ОСОБА_7. Відчуження квартири відбувалось через рішення суду, а не звичайним договором купівлі-продажу. Зазначає, що рішення суду на підставі якого прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_7 скасовано.

Вважає, що оскільки скасовано правовстановлюючий документ на підставі якого ОСОБА_7 отримав у власність спірну квартиру, то державна реєстрація права власності на квартиру у м. Львові по вул. Караджича 13/17 також підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від3 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення від 1 вересня 2015 року №15489898 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_2, за ОСОБА_7 (п.№ НОМЕР_1).

У касаційній скарзі третя особа - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2014 року у справі №462/9700/13 відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 4 липня 2014 року у справі №462/9700/13 було скасовано зазначену ухвалу Залізничного районного суду м. Львова та затверджено мирову угоду, укладену між стягувачем ОСОБА_7 та боржником ОСОБА_8, якою визнано право власності на квартиру у АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

1 вересня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Величко А.С. на підставі зазначеної ухвали апеляційного суду Львівської області від 4 липня 2014 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 15489898 від 1 вересня 2014 року) на квартиру у АДРЕСА_3 за ОСОБА_7

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року касаційні скарги заступника прокурора Львівської області та ОСОБА_4 було задоволено, скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 4 липня 2014 року у справі № 462/9700/13, на підставі якої проведена державна реєстрація квартири у АДРЕСА_3 за ОСОБА_7, та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року було відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_8 та залишено ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2014 року без змін.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до положень статті 15 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону №1952-IV, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до статті 19 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Порядок проведення державної реєстрації прав та перелік документів, необхідних для її проведення, визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі - Порядок №703).

Згідно із пунктом 27 Порядку №703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року було скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 4 липня 2014 року у справі № 462/9700/13, на підставі якої зареєстровано право власності на квартиру у АДРЕСА_3 за ОСОБА_7, то відпала підстава для проведення такої реєстрації права власності на вказану квартиру.

Відповідно до статті 26 Закону №1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки право власності ОСОБА_7 на квартиру у АДРЕСА_3 не підтверджено належними правовстановлюючими документами, то позовні вимоги обґрунтовано задоволено, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України.

Ініціювання ОСОБА_7 позову про визнання позивачів такими, що підлягають виселенню із квартири по АДРЕСА_1 на підставі оспорюваної реєстрації за ним права власності на неї свідчить про те, що така може бути ними оспорена у судовому порядку, оскільки зачіпає їх інтереси.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, а тому суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову в задоволенні адміністративного позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: