Ухвала суду № 61162714, 06.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 876/4718/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Левицької Н.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авто» на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 8 червня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Авто» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

20.05.2016 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Авто» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в якому просить скасувати рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2016 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 8 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року (протягом останніх 12 календарних місяців) не подавав декларації з ПДВ, та/або подавав таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. В обліковій картці-платника із знаком 0 відображено сума задекларована до відшкодування та заборгованості. Таким чином, податковим органом правомірно рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд першої інстанції вказує на те, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення було допущене ПАТ «Авто» триваюче в часі порушення чинного законодавства України, яке мало місце з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року, тобто під час дії ПКУ. При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року за №1/99-рп до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, оскільки і допущене правопорушення, і скасування реєстрації платника податку на додану вартість мали місце під час дій відповідних положень ПКУ, застосування цього Кодексу до спірних правовідносин є правомірним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Приватне акціонерне товариство «Авто» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 8 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскільки реєстрація ПАТ «Авто» платником ПДВ відбулася відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», тобто до набуття законної сили Податковим кодексом України (до 1 січня 2011 року), то анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України є надання нормам даного кодексу зворотної дії в часі, що порушує статтю 58 Конституції України.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1, 2, ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «Авто» (код 13656222) зареєстроване платником податку на додану вартість 02.09.1997 року відповідно до п.п.2.2 ст.2, п.п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на момент проведення даної реєстрації.

Також, встановлено, що позивач з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року (протягом останніх 12 календарних місяців) не подавав декларації з ПДВ, та/або подавав таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. В обліковій картці-платника із знаком 0 відображено сума задекларована до відшкодування та заборгованості.

На підставі зібраних даних 28.04.2016 року ДПІ в м. Івано-Франківську складено Довідку про результати камеральної перевірки реєстру поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, сформовано реєстр поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства) регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

В силу п.2 розділу XIX Прикінцевих положень ПК України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, Закон України «Про податок на додану вартість» визнано таким, що втратив чинність.

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання, яке відбувається у випадку, визначеному пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу та згідно пункту 5.5 підпункту « 3» наказу Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 року «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (надалі - Положення).

У відповідності пп. «г» п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається в тому числі у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно вимог п.5.5. Положення анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б»-«з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). В даному випадку такими документами є:

- довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт, «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

- реєстр (перелік) де зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення було допущене ПАТ «Авто» триваюче в часі порушення чинного законодавства України, яке мало місце з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року, тобто під час дії ПКУ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року за №1/99-рп до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки і допущене правопорушення, і скасування реєстрації платника податку на додану вартість мали місце під час дій відповідних положень ПКУ, застосування цього Кодексу до спірних правовідносин є правомірним.

Разом з тим, слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено жодних обмежень волі законодавчих органів щодо можливості зміни правового регулювання відповідних правовідносин, в тому числі і за участю суб'єктів владних повноважень, а суд, вирішуючи публічно-правовий спір, постановляє рішення, яке є наслідком саме чинного правового регулювання спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області при винесенні рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2016 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Авто» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про його скасування рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п.1, 2, ч.1 ст.197, ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авто» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 8 червня 2016 року у справі №809/555/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авто» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.П. Сеник

Н.Г. Левицька