Ухвала суду № 61162679, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/43619/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Островича С.Е., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Промхімсервіс-С»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року

у справі № 823/1301/15

за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач, ДПІ у м. Черкасах)

до приватного підприємства «Промхімсервіс-С» (далі - відповідач, ПП «Промхімсервіс-С»)

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

ВСТАНОВИЛА:

ДПІ у м. Черкасах звернулась у червні 2015 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податковий борг у сумі 1 161 651,84 гривня.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення по справі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені взаємовідносин з ТОВ «Тенза Ліга» та ТОВ «ЛейтБіз» з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт № 264/23-01-22-06/30842285 від 25.07.2014 року, на підставі якого позивачем винесені податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 року: № 0002502301, яким відповідачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 558 056,00 гривень; № 0002512301, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 530 154,00 гривні.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено відповідачем до суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року у справі № 823/3704/14 адміністративний позов задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 № 0002502301 та № 0002512301.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року, апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкасах задоволено, скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 року у справі № 823/3704/14 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0002502301 та № 0002512301 від 08.08.2014 року набули статусу узгоджених з 31.03.2015 року.

Враховуючи положення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 0002502301 та № 0002512301 підлягало сплаті у строк до 10.04.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути пеню нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, правомірно виходили з наступного.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Тобто, підставою для нарахування пені є наявність своєчасно не сплачених узгоджених грошових зобов'язань та підстави їх виникнення та момент сплати таких зобов'язань.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними документами є податковим боргом відповідача.

Судами встановлено, що у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» № 17-25 від 16.01.2015 року на загальну суму 580 450,86 гривень. Вказана вимога направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та вручена 21.01.2015 року уповноваженій особі відповідача. В установленому законом порядку відповідач дану вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду узгоджені зобов'язання не сплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Промхімсервіс-С» - відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі № 823 /1301/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) С.Е. Острович підпис (підпис) І.В. Приходько