Ухвала суду № 61162455, 31.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1141/16

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

31 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Хмельницькому №384 від 17.06.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви".

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області №384 від 17.06.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви"; стягнуто на користь позивача, судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області; стягнуто на користь позивача, витрати на правову допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти тверджень відповідача заперечив, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, позивачем було заявлено бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 542438 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2016 року (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 19.04.2016 року).

Відповідачем 20.05.2016 року проведено камеральну перевірку, вказаної податкової звітності, за результатами якої, сума бюджетного відшкодування не була підтверджена (акт №1201/12-02/39618016 від 20.05.2016 року). Представником позивача на вказаний акт камеральної перевірки подано заперечення, в яких позивач просив перевірити повторно подану податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року аби підтвердити чи спростувати відсутність сплати коштів у сумі 542438 грн. у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету.

За результатами розгляду поданих заперечень 17.06.2016 року позивачем отримано відповідь на заперечення, в якій результати перевірки залишені без змін, та отримано копію оскаржуваного наказу №384 від 17.06.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви".

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови про задоволення позову виходив з того, що наказ відповідача оформлений з порушенням вимог, встановлених п. 81.1. ст.81 ПК України та всупереч вимог п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78 ПК України.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Так, за приписами п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Вимогами ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.78.1.5. п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Оскільки, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ, то надання чи врахування під час перевірки інших документів (обставин) не потребується, та не передбачено нормою п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України.

В свою чергу, в поданих до контролюючого органу запереченнях, копія яких наявна в матеріалах справи, не вказувалось на неповноту досліджень обставин, чи неврахованих документів, оскільки перевірці підлягала виключно подана платником звітність з ПДВ за березень 2016 року.

Дослідженням акту камеральної перевірки №1201/12-02/39618016 від 20.05.2016 року встановлено, що під час здійснення камеральної перевірки, службова особа, яка її проводила, вказала, що за даними перевірки платником складено додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" із порушенням, а саме: при заповнені рядку 2 "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" платником відображено суму у розмірі - 542438 грн., за результатами перевірки сума складає 0 грн., розбіжність складає (-) 542438 грн.

Разом з тим, відповідачем не здійснено жодного посилання на співставлення цього показника з даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Предметом оскарження стало з'ясування обставин наявності у податкового органу, а не платника, доказів (відомостей), які б підтвердили висновок перевіряючого, щодо відсутності оплати (рядок 2 у додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" до декларації з ПДВ за березень 2016 року).

У відповіді на заперечення контролюючий орган зазначив, що висновки, викладені в акті камеральної перевірки є правомірними та базуються на вимогах законів України, однак, підтвердженням або спростування раніше викладеного може слугувати документальна позапланова виїзна перевірка.

За змістом абз.4 п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Положеннями п.81.1. ст.81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При цьому, в оскарженому наказі зазначено посилання на норму п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78 ПК України, однак в ньому відсутні посилання на фактичні підстави для проведення перевірки, визначені цим підпунктом.

Так само, в наказі не зазначено, які конкретно обставини не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Також, не вказано, що перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження .

У даному випадку додаткова перевірка документів чи обставин (крім самої звітності) не потребується. Крім того, достовірність заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за березень 2016 року не була предметом оскарження в поданих запереченнях і не може бути предметом камеральної перевірки, оскільки такий предмет характерний виключно для документальних (а не камеральних) перевірок за п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України.

Пунктом 37 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 01 липня 2015 року

Так, з 01.07.2015 року призупиняється дія пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, абз.4 п.82.4 ст.82, п.200.11 ст. 200 ПК України, а також дія п.200.14 ст.200 ПК України в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Слід зауважити, що на момент прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви"", оформленого наказом №384 від 17.06.2016 року, у контролюючого органу були відсутні обставини, передбачені п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78 ПК України, оскільки платник податків у своїх запереченнях на акт камеральної перевірки не посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки. Об'єктивний розгляд заперечень не потребував додаткової перевірки документів платника податків. Предметом оскарження були питання перевірки дій службових осіб контролюючого органу, та наявності достатньої інформації саме в даних системи електронного адміністрування ПДВ, на момент проведення камеральної перевірки. За результатами розгляду заперечень, контролюючий орган вже дійшов висновків щодо правомірності висновків, викладених в акті камеральної перевірки та відповідність їх вимогам законів України.

Таким чином, наказ ДПІ у м. Хмельницькому №384 від 17.06.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви" оформлений з порушенням вимог, встановлених пунктом 81.1. ст.81 ПКУ, оскільки в ньому відсутні (не зазначені) фактичні підстави для проведення позапланової перевірки, визначені підпунктом 78.1.5. пункту 78.1. статті 78 ПК України та всупереч вимог п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78 ПК України, питання, що підлягали перевірці не пов'язані з предметом оскарження, отже, явно виходять за межі предмету оскарження.

Що стосується заявленого позивачем клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, то необхідно зазначити, що вказана сума підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №393 від 22.06.2016 року про оплату правової допомоги (гонорар адвоката) згідно договору №ХБ-17-06-16 про надання правової допомоги від 17.06.2016 року.

Враховуючи, наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених позивачем витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудження на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 вересня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5