Ухвала суду № 61162314, 05.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 р. Справа № 876/3686/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Каралюса В.М., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Богдан А.О.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 813/1024/16 за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського РУЮ у Львівській області, в якому просила зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського РУЮ у Львівській області внести зміни до актового запису № 02 про народження ОСОБА_3, складеного 07 червня 1946 року Бзовицькою сільською радою Зборівського району Тернопільської області шляхом зміни року народження ОСОБА_3 з 1945 на 1944 рік і її місця народження з «с.Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, Україна» на «село Віслок Саноцького повіту, Польща»; до актового запису № 19 про шлюб (одруження) ОСОБА_3, складеного 13 червня 1967 року Ясеновецькою сільською радою Золочівського району Львівської області шляхом зміни року народження нареченої з 1945 на 1944 рік і місця народження нареченої з «с.Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, Україна» на «село Віслок, Саноцького повіту, Польща».

В обгрунтування позовних вимог, зазначає що у актовому записі про народження позивача записано, що вона народилася в 1945 році в селі Бзовиця Заложцівського району (тепер Зборівського району) Тернопільської області. Аналогічний запис щодо року і місця її народження є і у актовому записі про її одруження. Однак, такі записи не відповідають дійсності, оскільки позивач стверджує, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Віслок Саноцького повіту, Польща. Позивач зазначає, що на підставі Угоди між урядом Української РСР і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР її родину, в тому числі позивача, в 1946 році було примусово переселено з Польщі (із села Віслок Саноцького повіту, Польща) в Українську РСР (село Бзовиця на той час Заложцівського району Тернопільської області, тепер Зборівський район). Беззаперечним доказом примусового переселення позивача і її родини з Польщі в Українську РСР є евакуаційний лист виписаний в 1946 році на ім'я її батька ОСОБА_4 так як він був головою сім'ї. Тому, у 1945 році позивач не могла народитися в с. Бзовиця Заложцівського району (тепер Зборівського району) Тернопільської області, так як вона, 1944 року народження, і її батьки тільки в 1946 році були примусово переселені з Польщі в УРСР. До липня 1946 року, року видачі евакуаційного листа, ні позивач, ні інші члени її родини, на території Української РСР не були.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 813/1024/16 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського РУЮ у Львівській області про внесення змін в актові записи про її народження і одруження та зміни в обох актових записах рік її народження з 1945 року на 1944 рік, а також просила змінити місце народження - із «села Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, Україна» на «село Віслок Саноцького повіту, Польща».

Відповідно до висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 18.12.2015 року, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського РУЮ у Львівській області відмовив у внесенні змін до актових записів із підстав відсутності підтверджуючих документів.

Згідно ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Положення ст. 6 цього ж Закону передбачають, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Стаття 9 цього ж Закону закріплює, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Згідно ст. 22 цього ж Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до п. 1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (на час виникнення спірних правовідносин), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пункт 2.6. вказаних Правил передбачає, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: - свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; - інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до п. 2.15. цих же Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім'я, по батькові або громадянство батьків; якщо прізвище, власне ім'я та по батькові зазначено без урахування національних традицій; якщо при державній реєстрації народження дитині присвоєне прізвище або власне ім'я без урахування побажань батьків або одного з них; якщо дитина має власне ім'я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини; при необхідності зміни прізвища, власного імені, по батькові у зв'язку із зміною статі; при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа); при зміні громадянства; при зміні батьком або матір'ю прізвища відповідно до статті 53 СК України та необхідності внесення змін до актового запису про народження їх дитини (висновок складається з урахуванням вимог, зазначених у статті 148 СК України); якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості); в інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог та в підтвердження факту наявності помилок в актових записах надала наступні документи: Свідоцтво про народження позивача ОСОБА_3, № НОМЕР_1; Свідоцтво про одруження позивача, № НОМЕР_2; Свідоцтво про народження сестри позивача ОСОБА_3, № НОМЕР_3; Свідоцтво про народження сестри позивача ОСОБА_9, № НОМЕР_4; Свідоцтво про народження матері позивача ОСОБА_8, № НОМЕР_5; Свідоцтво про одруження батьків позивача, № НОМЕР_6; архівну довідку Державного архіву Львівської області № З-20325 від 03.02.2016 року; Евакуаційний лист.

Судом першої інстанції встановлено невідповідність копії евакуаційного листа оригіналу, зокрема щодо запису року народження позивачки. Так, в долученій копії Евакуаційного листа, в графі «Місяць, рік народження» ОСОБА_3 записаний рік « 1944», однак, з оригіналу Евакуаційного листа встановлено, що в графі «Місяць, рік народження» ОСОБА_3 неможливо встановити рік народження, оскільки вказана графа, в якій записано рік народження ОСОБА_3, є протертою та нечитабельною. Проте записані у Евакуаційному листі роки народження інших членів сім'ї ОСОБА_3 є розбірливими та читабельними.

Згідно архівної довідки Державного архіву Львівської області № З-20325 від 03.02.2016 року, при переселенні родини було залишено господарське майно, яке складалося із: житл.буд.- 252 м3, сараю - 294 м3, землі - 7,0 га, в.т.ч. орної - 5,0 га, що не відображено в Евакуаційному листі при евакуації членів сім'ї.

Разом з тим, будь-які інші докази, які б підтверджували, що під час державної реєстрації акту цивільного стану позивача були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи взагалі неправильні відомості) суду не надано)

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2016р. по справі № 813/1024/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді В.М.Каралюс

З.М.Матковська

Повний текст ухвали складений 08.09.2016 року.