Ухвала суду № 61162268, 01.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року Справа № 876/9742/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Азов-Галичина» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Азов-Галичина» (далі - ПП «Азов-Галичина») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812202/9680 від 20.07.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 168609 грн., у тому числі - 112406 грн. за основним платежем та 56203 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 20.07.2015 року № 000812202/9680.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною та необґрунтованою, так як винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. ДПІ у Залізничному районі м. Львова в апеляційній скарзі, зокрема вказало, що за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Азов-Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року було встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, яке полягає у проведенні операцій з оформлення документів без реального факту вчинення господарських операцій з ТзОВ «ВІСТ ГРУПИ ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА». Даний висновок ґрунтується на висновках акту ДПІ у Солом'янського району ГУ Міндоходів м. Києва від 12.09.2014 року № 4096/26-58-22-08-11/38050901 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУІІП ЛІМІТЕД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТзОВ «Готіка ЛТД», ТзОВ «Пак Плюс 2012», ТзОВ «Спрінфудс Торг», ТзОВ «Регістан ЛТД» та ТзОВ «АЄТОРГ ЦЕНТР» за період з 01.01.2013 року по 31.07.2014 року, відповідно до якого задекларований податковий кредит ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» по вищевказаним контрагентам за квітень-грудень 2013 року та травень, червень 2014 року на загальну суму ПДВ 24473534,50 грн., відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України не підтверджено. Також згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.07.2014 року № 2110/26-55-22-07/35650831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СОПРАНО-НОВА» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» перевіркою встановлено, що у ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» відсутні можливості виконання взятих на себе зобов'язань за договорами, укладеними з ПП «Азов-Галичина». До таких висновків податковий орган дійшов на підставі інформації, здобутої в ході проведення перевірок «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА», які свідчать про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання послуг з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат та, як наслідок, забезпеченню податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання. Подані позивачем документи не підтверджують реального виконання господарських операцій, оформлені лише формально для отримання податкової вигоди. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2015 року № 0000812202/9880 законним.

ПП «Азов-Галичина» подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказало, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим. Висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість за рахунок проведення операцій з оформлення документів без реального факту вчинення господарських операцій з ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» є безпідставними. Господарські операції між позивачем та його контрагентами ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» фактично відбувались, що підтверджено первинними документами, в тому числі і тими, що підтверджують транспортування. Придбані товари були використані підприємством у своїй господарській діяльності. На момент здійснення господарських операцій ПП «Азов-Галичина» та його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Договори, акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення тощо відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік», відтак формування підприємством податкового кредиту за господарськими операціями з вищевказаними контрагентами є правомірним. Вважає, що суд першої інстанції правильно визнав оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені. Зауважив, що позивач не надав суду вього обсягу первинних документів, які підтверджують факт реальності господарських операцій з контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні зауважив, що підприємство надало інпекторам податкової інспекції всі документи, які вони вважали за необхідне дослідити. Суд першої інстанції також перевірив такі і дав їм належну оцінку.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Азов-Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року.

Згідно з акту перевірки від 14.07.2015 року № 1164/13-03-22-02-13/23885082 податковим органом встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 112406 грн., в тому числі: - квітень 2013 року - 14805 грн., травень 2013 року - 4518 грн., червень 2013 року - 9137 грн., липень 2013 року - 16859 грн., серпень 2013 року - 9017 грн., вересень 2013 року - 3564 грн., жовтень 2013 року - 10142 грн., листопад 2013 року - 6492 грн., грудень 2013 року - 1498 грн., лютий 2014 року - 9490 грн., березень 2014 року - 2011 грн., травень 2014 року - 16429 грн., червень 2014 року - 8444 грн.

20.07.2015 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000812202/9680, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 168609 грн., у тому числі 112406 грн. - за основним платежем та 56203 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цього рішення з таких підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

У відповідності до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно акту перевірки підставою для прийняття оспорюваного рішення стали висновки податкового органу про заниження ПП «Азов-Галичина» податку на додану вартість по операціях із ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» в сумі 112406 грн., які в реальності не відбулися.

Однак такі висновки спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно договору від 2 березня 2012 року позивач придбав у ТОВ «ВІСТ ГРУП ЛІМІТЕД» товар, в асортименті, кількості і за ціною, що визначається у відповідних рахунках фактурах та видаткових накладних (т. 1 а.с. 89-92).

Також ПП «Азов-Галичина» згідно договору від 29 серпня 2013 року придбало у ТОВ «СОПРАНО-НОВА» товар плитку керамічну, декоративні вставки, сантехнічні вироби, супутні товари). Асортимент, кількість, ціна товару зазначається у видаткових накладних (т. 1 а.с. 95-99).

На підтвердження здійснення ПП «Азов-Галичина» господарських операцій з ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» позивачем надано копії наступних документів:

- реєстр видаткових накладних, виданих ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» за період з 03.04.2013 року по 25.06.2014 року (т. 1 а.с. 101-102);

- реєстр податкових накладних, виданих ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» за період з 03.04.2013 року по 25.06.2014 року (т. 1 а.с. 104-105);

- реєстр видаткових накладних, виданих ТзОВ «СОПРАПО-НОВА» 05.03.2013 року на загальну суму 12 065.67 грн., в т.ч. ПДВ - 2010,95 грн. (т. 1 а.с. 103);

- реєстр податкових накладних, виданих ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» 05.03.2013 року на загальну суму 12065,67 грн., в т.ч. ПДВ - 2010,95 грн. (т. 1 а.с. 106);

- видаткові накладні, видані ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» на поставку ТМЦ ПП «Азов-Галичина» (т. 2 а.с. 6-9);

- видаткові накладні, видані ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» на поставку ТМЦ ПП «Азов-Галичина» (т. 2 а.с. 68-160);

- копія акту № 88784 здачі-прийняття робіт, а саме: організації транспортно-експедиційних послуг, наданих позивачу ТзОВ «Делівері» на суму 1607,75 грн (т. 2 а.с. 2);

- довіреності на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, видані ПП «Азов-Галичина» на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» (т. 1 а.с. 93-94).

На підтвердження здійснення транспортування поставленого товару, позивачем надано товарно-транспортні накладні, в яких повністю відображена інформація стосовно поставки вантажу продавцями - контрагентами (т. 1 а.с. 107-172).

Вивчення відомостей товарно-транспортних накладних за охоплений перевіркою період свідчить, що у відповідних графах цих первинних документів значаться прізвища осіб, на ім'я яких видавалися довіреності (т. 1 а.с. 107-172).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ПП «Азов-Галичина» є: оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (46.43); оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (46.44); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52); роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (47.54); роздрібна торгівля меблями, освітлюваним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (47.59).

Аналіз товару, що був предметом поставки за договорами від 02.03.2012 року № 0221/12к та від 29.08.2013 року № 29/08-1, свідчить, що такі відносяться до тих груп товарів, торгівлю якими здійснює ПП «Азов-Галичина». Вказане свідчить, що їх придбання зумовлене використанням у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач повністю розрахувався за отримані ТМЦ зі своїми контрагентами, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи такі документи:

- реєстр платіжних доручень про оплату поставлених ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» товарів на загальну суму 662369,02 грн., в т.ч. ПДВ - 110394,78 грн. (т. 1 а.с. 173);

- реєстр платіжних доручень про оплату поставлених ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» товарів на загальну суму 12065,67 грн., в т.ч. ПДВ - 2010,95 грн. (т. 1 а.с. 174).

- виписку по рахунку ПП «Азов-Галичина» в ПАТ «УКРСОЦБАНК», в т.ч. по розрахунках з ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» (т. 2 а.с. 3-5);

- виписка по рахунках ПП «Азов-Галичина» в ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» та ПАТ «ВіЕс Банк», в т.ч. по розрахунках з ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» (т. 2 а.с. 10-64).

Слід зазначити, що податковий орган в акті перевірки також зазначив, що мав місце факт здійснення оплати позивачем придбаного товару.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ПП «Азов-Галичина» з ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача.

На момент здійснення господарських операцій ПП «Азов-Галичина» та його контрагенти ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» та ТзОВ «СОПРАНО-НОВА» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість, підтвердженням чого є виписки з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб-підприємців та витяг з реєстру платників податків (т. 1 а.с. 210-213).

Доводи відповідача про відсутність у ТзОВ «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» реальних господарських операцій з його контрагентами з посиланням на акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва № 4096/26-58-22-08-11/38050901 від 12.09.2014 року є безпідставними з огляду на таке.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року у справі № 806/245/15, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, задоволено позов ТзОВ «БЛІК-САНДАРТ» до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001842200 від 24.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 86496,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 43248,00 грн (т. 1 а.с. 177-188).

09.06.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Бердичівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року відмовлено (т.1 а.с. 175-176).

Податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року № 0001842200 Бердичівською ОДПІ також ґрунтувалося на висновках акту ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 12.09.2014 року № 4096/26-58-22-08-11/38050901.

Судовим рішенням у справі № 806/245/15 від 26.02.2015 року встановлено, що висновки акту ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 12.09.2014 року № 4096/26-58-22-08-11/38050901 не можуть бути підставою для зняття суми податкового кредиту позивачу.

В силу вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А у рішенні ЄСПЛ від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» міститься висновок про те, що уразі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Беручи до уваги викладене, ПП «Азов-Галичина» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

На підставі наведеного, оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015 року відстрочено Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, то з апелянта слід стягнути судовий збір в розмірі 3789,79 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі № 813/3989/15 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у розмірі 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят девять) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 06 вересня 2016 року.