Ухвала суду № 61162150, 01.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року Справа № 876/4357/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

7 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лановецького районного суду з позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення від 24 березня 2016 року про відмову в перерахунку йому пенсії за вислугу років та зобов'язання провести перерахунок його пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року згідно довідки прокуратури Тернопільської області від 17 березня 2016 року № 34 з розрахунку 90% від суми місячного заробітку з 01 грудня 2015 року без обмеження граничного розміру пенсії.

Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов'язано Лановецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року (з відповідними змінами) згідно довідки прокуратури Тернопільської області від 17 березня 2016 року № 34 з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01 квітня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною та необґрунтованою, так як винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що безпідставним є твердження суду про наявність правових підстав для застосування обмеження граничного розміру пенсії з посиланням на Закону України № 213-VІІІ від 2 берзня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», адже він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Таке застосування норм права суперечить вимогам ст. 58 Конституції України. Право на перерахунок пенсії, призначеної у 2004 році, після прийняття в подальшому інших законів з питань реформування пенсійної системи, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, повинно залишатися незмінним. Також апелянт наполягає, що перерахунок пенсії необхідно провести з 1 грудня 2015 року згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2015 року.

Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури, з 9 січня 2004 року йому була призначена пенсія за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

18 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійноо фонду України в Лановецькому районі із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів прокурорсько-слідчим працівникам з 1 грудня 2015 року з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку.

Однак, відповідачем було відмовлено у здійсненні такого, про що письмово повідомлено позивача 24 березня 2016 року.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 05.11.1991 року, що діяла на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Також, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Крім цього, відповідно до частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії у січні 2004 року, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу як працівнику прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а саме в розмірі 90% від суми місячного заробітку і зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок.

Разом з тим, суд не задовольнив вимогу позивача щодо зобов'язання дійснити перерахунок пенсії без врахування обмежень, з чим не погодився позивач.

Однак, колегія судів вважає ці висновки суду правильними з таких підстав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до змісту ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (в редакції Закону № 213-VIII (213-19) від 02.03.2015).

У вказаній статті Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Ця норма Закону у встановленому порядку не була визнана неконституційною, отже, є обов'язковою для виконання.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90% місячного заробітку, однак з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Доводи апелянта про необхідність перерахунку пенсії з 1 грудня 2015 року є безпідставними з огляд на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області із заявою про перерахунок пенсії 18 березня 2016 року, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок його пенсії необхідно провести з 01 квітня 2016 року.

Отже суд першої інстанції в цій частині правильно вирішив спір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2016 року у справі № 602/286/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 06 вересня 2016 року.