Ухвала суду № 61161643, 06.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/6527/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалену у порядку скороченого провадження постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Відповідач, Управління) про:

- визнання протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 у проведені перерахунку пенсії з 01.01.2016 року за вислугою років у розмірі 82 % від суми місячного (чинного) заробітку;

- зобов'язання Управління провести перерахунок пенсії Позивачу за вислугою років на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 30.05.2016 року № 18-213 в розмірі 82 % від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01.01.2016 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.07.2016 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 у проведені перерахунку пенсії з 01.06.2016 року за вислугу років у розмірі 82 % від суми місячного заробітку; зобов`язано Відповідача провести перерахунок Позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 30.05.2016 року № 18-213 в розмірі 82 % від суми місячного заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, здійснивши виплату різниці між фактично отриманою та незалежною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.06.2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення. Відтак внесення змін у подальшому в частині розміру пенсії стосується виключно осіб, які реалізовують своє право на призначення, а не перерахунок пенсії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи при цьому на невірне тлумачення положень Закону України «Про прокуратуру». Крім того, наголошує, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначають відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру». Крім іншого, наголошує, що із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року окрім, зокрема, ч. ч. 2, 4, 6, 11 ст. 50-1, у зв'язку з чим підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, Позивачу було призначено пенсію у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 82% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 23.08.2001 року.

Крім іншого, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2016 року Позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям постанови КМ України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», до якої додав відповідну довідку про заробітну плату від 30.05.2016 року №18-213 (а.с. 10).

За наслідками розгляду звернення Позивача Управління листом від 24.06.2016 року №7764/05 (а.с. 11) повідомило ОСОБА_2 про те, що за заявою від 07.08.2012 року Позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі постанови КМ України від 31.05.2012 року №505 у розмірі 68% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а в зв'язку з набранням чинності 15.07.2015 року Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року втратив чинність окрім деяких положень, а тому, оскільки ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратила чинність, підстав для проведення перерахунку немає. Крім іншого, Управління зазначило, що в силу п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії, призначені раніше на підставі, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не перераховуються

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Управління щодо відмови у перерахунку перерахунку пенсії у розмірі 82% заробітної плати, оскільки положення закону, що регулюють питання призначення пенсії, до спірних правовідносин не застосовуються.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) в редакції, яка, діяла на момент призначення Позивачу пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Приписи ч. 18 ст. 50-1 Закону визначали, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Починаючи з 01.01.2015 року вказану норму викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

15.07.2015 року набрав чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури на момент виникнення спірних правовідносин регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Згідно ч. ч. 13, 20 ст. 86 вказаного Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, станом на момент призначення Позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом із тим, на момент звернення Позивача до Управління за перерахунком пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульовано, водночас передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 50-1 Закону України «Про державну службу» від 05.11.1991 року, а також ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Разом з тим, на переконання судової колегії, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Крім того, такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 року у справі № 21-445а13.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01.12.2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на який працював Позивач, що було підставою для перерахунку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_2 правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії.

За таких обставин колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а відтак внесені у подальшому зміни до ст. 50-1 Закону щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Посилання Апелянта на те, що з 01.01.2015 року частина 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в новій редакції, а з 01.06.2015 року пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань пенсійного забезпечення» скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, пенсії яким призначаються відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» колегією суддів оцінюються критично, оскільки зі змісту наведеної норми випливає, що її положення поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Аналогічну позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.2016 року у справі № К/800/4502/16.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016 року задоволено клопотання Управління та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.07.2016 року у розмірі 606,32 грн. до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписи ч. 2 ст. 88 КАС України визначають, що витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача суми відстроченого до ухвалення рішення судового збору у розмірі 606,32 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 94, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (14013, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 139, код ЄДРПОУ 40378209) суму відстроченого до ухвалення рішення у справі судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.