Ухвала суду № 61161501, 31.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2016 рокусправа № 808/345/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 808/345/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

"25" січня 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС в якому просило про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000180/1 від 04.08.2015 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00366 від 04.08.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством при митному оформленні товару надані всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару за першим методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані до митного оформлення товару є недостатніми або у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 808/345/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Не погодившись з постановою суду, Запорізькою митницею ДФС подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 808/345/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що при здійсненні митного контролю на етапі перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем встановлена обґрунтована розбіжність, та неповні відомості в документах, наданих декларантом самостійно відповідно до ст.53 МК України, які давали підстави митному органу витребувати додаткові документи відповідно до норм ст.53 МК України, оскільки дані розбіжності впливали на вартість товару. Також вказує на ту обставину, що надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Запорізькій митниці ДФС остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Запорізькій митниці ДФС інформацію щодо аналогічного (подібного) товару.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.04.2015 року між ТОВ «КЛІОН» (Покупець) та ППХ ПІРС СП.З.О.О. (Продавець) укладено Контракт № 196F/2015P згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти від Продавця заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту.

Поставка товару здійснюється у відповідності до положень Інкотермс 2010 року. Безпосереднім відправником товару може бути інша компанія про що зазначається в інвойсі на поставку товару. Перевезення товарів від продавця покупцеві може здійснюватися морським, автомобільним, залізничним чи авіаційним транспортом, про що зазначається в інвойсі.

Ціна товару визначається у доларах або в євро і зазначається в інвойсах на кожну партію товару. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх оплачених інвойсів. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок або в формі акредитиву.

Згідно з проформою-інвойсом № FPF/000021/2015 від 09.07.2015 року та фактури № FАP 83/2015/ MRM від 23.07.2015 року товар, що поставлявся - морожена камбала ціла 25 см+ в 780 картонних коробах по (12,5х2) кг, вага нетто - 19500 кг, ціна - 0,69 доларів США. Умови поставки: FCA Дарлово; дата відвантаження - липень 2015 року; умови оплати: покупець оплачує 100% передплати. Крім того зазначено, що можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін

Для здійснення митного оформлення поставленого за Контрактом № 196F/2015P від 30.04.2015 товару, позивачем до митного органу 03.08.2015 подана електронна митна декларація № 112050000/2015/012684, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту у розмірі 293 259,29 грн. (15,03 грн. або 0,71 доларів США за 1 кг).

На підтвердження заявленої митної вартості, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 196F/2015P від 30.04.201 року; рахунок-фактура № FAP/83/2015/MRM від 23.07.2015 року; калькуляція постачальника від 23.07.2015 року; прайс-лист від 07.07.2015 року; міжнародна товарно-транспортна накладна 199065 від 23.07.2015 року; довідка розрахунку транспортних витрат б/н від 23.07.2015 року; договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 3691 від 03.08.2015 року; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015 року; дублікат ветеринарного свідоцтва від 31.07.2015 серії ЄРД-00 № 089947; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 23.07.2015 року № 3213/15392/15/08/UA; сертифікат походження № PL/MF/AL 0598389 від 23.07.2015 року; лист виробника про заводи виробники б/н від 03.12.2014 року; сертифікат якості б/н від 23.07.2015 року; експортна декларація № 15L422010E001442 від 23.07.2015 року.

За результатами перевірки поданих декларантом документів Митницею згідно ч.3 ст.53 МК України витребувано у Товариства додаткові документи з огляду на те, що подані документи містили наступні розбіжності:

1) згідно пункту І додаткової угоди б/н від 30.04.2015 року оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати перед відвантаженням партії товару, але жодного документа, що підтверджував би факт сплати рахунку до митного оформлення не надано, тобто порушено пункт 4 частини 2. статті 53 Митного кодексу України, а саме не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) в експортній декларації № 15PL422010E0014142 від 23.07.2015 року зазначено неповну назву товару, а саме не зазначено розмірний ряд, що судячи з калькуляції б/н від 23.07.2015 року та прас-листа б/н від 07.07.2015 року суттєво впливає на вартість товару;

3) в експортній декларації № 15PL422010E0014142 від 23.07.2015 року в графі 2 зазначено лише форму власності та адресу відправника та відсутня назва відправника «PIRS»;

4) наявні розбіжності в складових вартості, що зазначені в пункті 5.1 контракту № 196F/2015P від 30.04.2015 року та в калькуляції б/н від 23.07.2015 року, а саме, згідно пункту 5.1 контракту № 196F/2015P від 30.04.2015 року вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку, оформлення товаросупровідних документів, податки і збори у країні продавця, а згідно калькуляції б/н від 23.07.2015 вартість товару включає вартість сировини, заморожування, пакування маркування та маржу компанії;

5) згідно прайс - листа б/н від 07.07.2015 року ціни діють на протязі трьох тижнів від дати прайс - листа. На дату подання митної декларації (03.08.2015 року) ціни вказані у прайс-листі можна вважати недійсними.

З огляду на вищевказані розбіжності митним органом витребувано у Товариства додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.3 ст.53 МК України.

04.08.2015 року декларантом ТОВ «Кліон» надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

1) платіжне доручення в іноземній валюті № 576 від 20.07.2015 року;

2) проформа - інвойс № FPF/00021/2015 від 09.07.2015 року;

3) висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-357 від 13.07.2015 року;

4) лист постачальника б/н від 04.08.2015 року.

Того ж дня мтним органом направлено позивачу повідомлення про те, що під час розгляду додатково наданих документів встановлено наступне:

1. незважаючи на подані ТОВ «КЛІОН» додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів;

2. висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-357 від 13.07.2015 року містить цінову інформацію на товар - «камбала морожена ціла» за період з травня 2015 по липень 2015 року (мін. 0,675 usd/кг та макс. 0,810 usd/кг), яка була встановлена на підставі вивчення ціни на міжнародному ринку морепродуктів. Разом з тим в таблиці зазначено найменування, країна, умови поставки, мін./макс/ціна, але не зазначено, що саме мається на увазі під терміном «країна» (країна виробництва, країна походження країна де склалися відповідні ринкові ціни). Крім того, висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-357 від 13.07.2015 містить інформацію про те, що ціна на товар може бути вищою (0,81 USD за кг) за заявлену (0,7118 USD за кг).

Пунктом 8 «Используемые документы и информационные материа.- висновку встановлено, що Польщу зазначено в графі «Країна» без зазначення чи країна лише постачальник, чи країна безпосередньо виробник товару, що знач мірою впливає на формування ціни.

3. лист б/н від 04.08.2015 року містить інформацію про те, що інвойси і є бухгалтерською документацією продавців, але даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний доку не є витягом з первинного документу.

Також Запорізькою митницею зазначено, що розглянувши додатково надані листи можна зробити висновок, що вони спрямовані на спростування та пояснення виявлених розбіжностей, а не на підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 0,82 доларів США за кілограм товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Відповідно, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000180/1 від 04.08.2015 року, яким митна вартість Товару визначена згідно з положеннями ст.64 МК України із застосуванням другорядного методу 2(ґ) на рівні 0,82 дол. США за кг на підставі наявних у Митниці відомостей за МД № 110130000/2015/504078 від 01.07.2015 року, № 110130000/2015/505203 від 03.08.2015 року.

Також 04.08.2015 року Запорізькою митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00366.

04.08.2015 року позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2015/012777, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю зазначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 14 737,22 грн.), що зазначено в графі 47 МД під кодом « 55».

Проте, вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови незаконними, ТОВ «Кліон» звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

З положень статті 55 МК України вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

За статтею 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стаття 64 МК України визначає резервний метод визначення митної вартості, згідно ч.ч.1, 2 якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як зазначає відповідач, рішення про коригування митної вартості товарів за ціною договору прийнято через те, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, і тому відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів - 2(ґ) - резервний (а. с.9).

Частина 6 статті 54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Так, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених норм свідчить, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Митну вартість товарів за приписами ч.2 ст.53 МК України підтверджують лише наступні документи:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 58 МК України визначає метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, згідно ч.ч.4, 5, 8 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За певними положеннями ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Так, стосовно вищенаведених розбіжностей, виявлених відповідачем у документах, поданих декларантом під час процедури митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Так, відповідач зазначив, що декларантом до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару, які підтверджували б факт сплати рахунку, яке передбачено у пункті І додаткової угоди б/н від 30.04.2015 року.

Проте, позивачем 04.08.2015 року додатково надано Запорізькій митниці платіжне доручення в іноземній валюті № 576 від 20.07.2015 року на суму 13 455 доларів США, що на думку колегії суддів свідчить про усунення виявленої розбіжності.

Стосовно неповного зазначення найменування постачальника в експортній декларації № 15PL422010E0014142 від 23.07. року позивачем надано пояснення, що у вказаній декларації, в графі 2 «Експортер» зазначено повне найменування компанії PRZEDSIEBIORSTWO PRODUKCYJNO HANDLOWE PIRS SP ZOO, ul. Conrada 1, 76-150 Darlowo, Poland, але відображено лише ті слова, що фактично вмістилися в друкованому вигляді до вказаної графи згідно електронної системи декларування.

В калькуляції б/н від 23.07.2015 року докладно зазначено всі складові ціни товару, у тому числі маржа. Такі складові як оформлення товаросупровідних документів, податки та збори входять до пункту 2 як «інше». Витрат на транспортування у продавця відсутні, оскільки товар поставлявся зі складу виробника в м. Дарлово, Польща.

Строк дії прас-листа обумовлює строки, у термін яких покупець може придбати продукцію у продавця на зазначених у даному прас-листі умовах (у тому числі вартість).

Крім того, на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем додатково надано лист від 04.08.2015 року відповідно до якого зазначено, що в графі 31 експортної декларації № 15PL422010E0014142 від 23.07.2015 року зазначено найменування товару на польській, англійській мові, вага одного коробу та латинське найменування товару. Інформація в графі 31 також відповідає інформації у ветеринарному сертифікаті № 3213/15392/15/08/UA від 23.07.2015, сертифікаті походження № PL/MF/AL 0598389 від 23.07.2015 року, CMR №199065 від 23.07.2015. В експортній декларації в графі 32 є посилання на номер інвойсу, що також дозволяє більш точно ідентифікувати товар. Зазначення розмірного ряду в експортній декларації не передбачено. Колегія суддів вважає, що надані документи в повному обсягу підтверджують заявлену митну вість товару.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного підтвердження заявленої ціни відповідним експертним висновком, оскільки зазначений висновок експертної установи містить всю необхідну інформацію, складений вповноваженою установою за формою передбаченою чинним законодавством.

Отже, не відповідають дійсності посилання скаржника на те, що при здійсненні митного контролю на етапі перевірки правильності визначення митної вартості товарів встановила обґрунтовані розбіжності та неповні відомості в документах, наданих декларантом самостійно відповідно до ст.53 МК України, які давали підстави митному органу витребувати додаткові документи відповідно норм ст.53 МК України, оскільки дані розбіжності не можуть впливати на вартість товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, є надуманими та безпідставними, і, відповідно, таким, що не давало право відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару у Товариства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

Проте, у спірному рішенні митним органом не зазначено яким чином надання тих додаткових документів, що витребувані у Товариства відповідачем (каталогів, специфікацій виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерської документації) впливатиме на виявлені розбіжності та на визнання в подальшому заявленої позивачем митної вартості товару.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За приписами ч.9 ст.55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом (ч.10 ст.55 МК України).

Наведені вище обставини свідчать, що наданим у відповідності до ч.8 ст.55 МК України листом та підтверджуючими документами, виявлені відповідачем розбіжності пояснені позивачем.

Тобто, позивач скористався правом на надання Митниці додаткових пояснень та документів, які фактично усунули виявлені митним органом розбіжності, в зв'язку чим відмова, у скасуванні спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, є необґрунтованою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «Кліон» про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000180/1 від 04.08.2015 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00366 від 04.08.2015 року.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 808/345/16 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 808/345/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко