Постанова № 61161221, 31.08.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1190/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Петренко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_3, про визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі також ВКДКА, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (надалі також КДКА Полтавської області, третя особа-1), про визнання нечинним та скасування рішення № V-007/2016 від 26 травня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішення ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року прийняте в супереч приписам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI). Вважає, що відповідач не наділений правом здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього, оскільки таке право надане виключно кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Зазначає, що позивачем залишено поза увагою ту обставину, що в скарзі містяться посилання на дії та бездіяльність що мали місце у 2013 році, водночас відповідно до статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у прохальній частині заперечення на адміністративний позов вх.№14061/16 від 11 серпня 2016 року просив розглядати справу без участі його представника (а.с.20-26). У письмових запереченнях зазначив, що рішення № V-007/2016 від 26 травня 2016 року прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Вважає, що вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при винесені оскаржуваного рішення за результатом розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову у порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, були додержані в повній мірі.

Представник третьої особи-1 надав пояснення відповідно до яких вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Прийнявши рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 ВКДКА перевищила повноваження і порушила статті 33, 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Наголошував, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця позивача значиться місто Полтава, а відтак здійснювати дисциплінарне провадження проти позивача є виключною компетенцією дисциплінарних органів адвокатури Полтавської області.

Ухвалою суду від 31 серпня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (надалі також ОСОБА_3, третя особа-2).

Третя особа-2 проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача, третіх осіб, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 серпня 1993 року за № 4 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31 серпня 1993 року № 177 (а.с.11а).

28 грудня 2015 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_3 вх.№58/7-15 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 В скарзі зазначено, що адвокат ОСОБА_1 порушив Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", присягу адвоката України, Правила адвокатської етики, неналежним чином виконував свої професійні обовязки, що призвело до серйозних наслідків щодо захисту інтересів у кримінальному процесі її сина при обрані йому запобіжного заходу, доведені її сина до спроби самогубства (а.с.60-63).

За результатом розгляду матеріалів перевірки за скаргою ОСОБА_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною адвокатури Полтавської області (надалі по тексту ДП КДКА Полтавської області) прийнято рішення від 27 січня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи (а.с.110-112).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано Рішення ДП КДКА Полтавської області від 27 липня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено дисциплінарну справу до КДКА Полтавської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі (а.с.117-120).

Матеріали справи свідчать, що 25 серпня 2016 року ВКДКА постановою від 25 серпня 2016 року №VIII-001/2016 внесла виправлення у своє рішення № V-007/2016 від 26 травня 2016 року. Так, в резолютивній частині рішення ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року змінено дату скасованого рішення з "27 липня 2016 року" на "27 січня 2016 року" (а.с.149-150).

Не погоджуючись із рішенням відповідача № V-007/2016 від 26 травня 2016 року та скориставшись своїм правом, позивач звернувся до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку рішенню ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 08.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не наділена правом здійснювати дисциплінарне провадження стосовно нього, оскільки таке право надане виключно кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Суд погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною 5 статті 50 Закону № 5076-VI обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Отже, Законом № 5076-VI регламентовано повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, здійснювати дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

У відповідності до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, 31 серпня 1993 року на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 4 було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 177 (а.с.35). Адресою місцезнаходження адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України зазначено: 36000, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Жовтнева, 29.

Отже, розгляд дисциплінарного провадження щодо позивача має здійснюватися КДКА Полтавської області, як це обумовлено у частині 3 статті 33 Закону № 5076-VI.

Згідно з статті 37 вказаного вище Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI (порушення дисциплінарної справи), за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених вище правових норм встановлено, що лише дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Суд зазначає, що встановлений законом особливий порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката передбачає обов'язкові умови, які повинні бути дотримані суб'єктами владних повноважень та іншими особами у відповідній дисциплінарній процедурі.

Відповідно до частини 1 статті Закону № 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

За приписами частини 4 статті 52 Закону № 5076-VI до повноважень вищої Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить: 1) розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.

В частині 5 статті 52 Закону № 5076-VI зазначається, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Як вже встановлено судом, за результатом розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення ДП КДКА Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, ВКДКА прийнято рішення № V-007/2016 від 26 травня 2016 року, яким скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано Рішення ДП КДКА Полтавської області від 27 січня 2016 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено дисциплінарну справу до КДКА Полтавської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі (а.с.117-120).

Суд наголошує, що стаття 52 Закону № 5076-VI, як і жодна інша стаття вказаного Закону, не наділяє ВКДКА правом розглядати або переглядати дисциплінарну справу.

Законодавець імперативною нормою (частина 3 статті 33 Закону № 5076-VI) обумовив субєкта (КДКА), на котрого покладено обовязок розгляду дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

З аналізу вищевикладених норм Закону № 5076-VI, суд дійшов висновку, що скасовуючи рішення ДП КДКА Полтавської області ВКДКА діяла в межах наданих їй повноважень. Однак, приймаючи рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 в діях відповідача вбачається перевищення повноважень і порушення статей 33 та 37 Закону № 5076-VI.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що ОСОБА_3 оскаржує дії та бездіяльність що мали місце у 2013 році, водночас відповідно до статті 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, суд зазначає.

Приписи частини 2 статті 35 Закону № 5076-VI визначають, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката (частина 2 статті 40 Закону №5076-VI).

Частиною 1 статті 41 Закону №5076-VI обумовлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

На стадії порушення дисциплінарної справи, відповідно до частини 1 статті 39 Закону №5076-VI, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, Законом №5076-VI не встановлено обовязку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку та прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи у звязку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження.

Крім того, суд наголошує, що дане посилання позивача є безпідставним, оскільки як вже встановлено судом та обумовлено статтями 39, 40, 41 Закону №5076-VI, ДП КДКА наділена правом на прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи у звязку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Отже, посилання позивача на частину 2 статті 35 Закону № 5076-VI є безпідставними та судом не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: визнати протиправним і скасувати рішення ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

У позовній заяві позивач просить визнати нечинним та скасувати рішення ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року.

Водночас, у пункті 10.2. постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» судам надано розяснення, згідно з яким, із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Зважаючи на те, що рішення ВКДКА № V-007/2016 від 26 травня 2016 року є правовим актом індивідуальної дії, та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неправомірності визнається судом протиправним і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним вищевказаного рішення, натомість визнати його протиправним і скасувати в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи і відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати при зверненні до суду даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_3, про визнання нечинним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-007/2016 від 26 травня 2016 року, в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2016 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський