Постанова № 61161107, 07.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2179/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Мороз А.П .

сторін:

позивача ОСОБА_1В

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування та наказу про оголошення догани,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивака з урахуванням поданих уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу начальника ГУНП в Одеській області від 02.03.2016 № 364, яким встановлено за грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ігнорування вимог МВС України та ГУНП в Одеській області щодо збереження службового посвідчення, що привело до втрати, заступнику начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 оголосити догану;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 29.04.2016 № 960, яким за грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ігнорування вимог МВС України, Національної поліції України та ГУНП в Одеській області щодо збереження службового посвідчення, що привело до втрати, заступнику начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 оголосити догану.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що висновок службового розслідування від 31.03.2016, проведеного на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 02.03.2016 № 364 та наказ ГУНП в Одеській області від 29.04.2016 № 960 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1В.» є протиправними та підлягають скасуванню, через не відповідність обставин, які слугували їх прийняттю.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали завялені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав письмові заперечення в яких зазначив, що у ході проведення службової перевірки факт втрати службового посвідчення та невиходу на службу заступника начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження. 31 березня 2016 року Т.в.о. начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.04.2016 року № 960 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 В.», за грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ігнорування вимог МВС України, Національної поліції України та ГУНП в Одеській області щодо збереження службового посвідчення, що призвело до втрати, майору поліції ОСОБА_1, заступнику начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області, оголошено догану.

Отже, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, пояснення свідків оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

02 березня 2016 року наказом ГУНП в Одеській області № 364 призначено службове розслідування за фактом втрати ОСОБА_1 службового посвідчення (т. 1 а/с. 104).

За наслідками проведення службового розслідування встановлені наступні обставини.

29.02.2016 до канцелярії УКП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_4 про невихід на службу заступника начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1.

У ході проведення перевірки встановлено, що 29.02.2016 ОСОБА_1 на роботу не вийшла та причину невиходу не повідомила. Начальником відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_4 було здійснено телефоні дзвінки ОСОБА_1 на мобільні номери 048-700-30-93, 098-797-35-34, але зв'язок був відсутній.

З метою встановлення причин відсутності на робочому місці майора поліції ОСОБА_5 та перевірки перебування останньої на лікарняному начальником відділу підполковником поліції ОСОБА_4 було здійснено телефонний дзвінок до поліклініки ГУНП в Одеській області. В ході телефонної розмови з лікарем-терапевтом ОСОБА_6. було з'ясовано, що ОСОБА_1 до поліклініки за медичною допомогою не зверталась та на лікарняному не перебуває.

В подальшому було здійснено виїзд за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_1, АДРЕСА_1, однак двері ніхто не відчинив, в ході розмови з сусідами стало відомо, що її бачили вранці 29.02.2016, коли вона залишала помешкання.

Об 11:30 год. 29.02.2016 на робочий телефон відділу УКП ГУНП в Одеській області 779-42-50 зателефонувала ОСОБА_1, яка повідомила, що вона знаходиться вдома, погано себе почуває. Розмовляла сумбурно, в ході розмови повідомила, що після того як ОСОБА_4. залишила кафе, в якому вони разом відпочивали 28.02.2016, вона також пішла та на маршрутному таксі поїхала додому. По дорозі додому втратила службове посвідчення, однак в який саме спосіб і де саме пояснити детально не змогла. Наприкінці розмови ОСОБА_1 повідомила, що зателефонує ввечері та надасть більш детальні пояснення. Однак жодного телефонного дзвінка від останньої більше не надходило.

Невихід на службу заступника начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 був задокументований актом від 29.02.2016 №2/1-1603.

01.03.2016 майор поліції ОСОБА_1 знову на роботу не вийшла і не зателефонувала (невихід на службу задокументовано актом від 01.03.2016 № 2/1-1742), у зв'язку з чим начальником відділу кримінальної поліції ОСОБА_4 спільно з старшим оперуповноваженим в ОВС кримінальної поліції капітаном поліції ОСОБА_7 було здійснено відвідування ОСОБА_1 за місцем мешканням. Прибувши за вказаною адресою (м. Одеса, Варненська 7/4 кв. 62) двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів стало відомо, що приблизно о 22:00 год. 29.02.2016 у квартиру ОСОБА_1 приїздила швидка допомога.

В подальшому було встановлено адресу батька та брата ОСОБА_1, проведеною додатковою перевіркою 01.03.2016 за місцем мешкання зазначених осіб остання була відсутня.

В ході перевірки лікарняних закладів м. Одеси встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у відділенні терапії МКБ № 8 з діагнозом отруєння. Під час відвідування у лікарні ОСОБА_1 надати письмові пояснення не змогла, в ході розмови із братом ОСОБА_8 останній повідомив, що усі пояснення ОСОБА_1 буде надано після одужання.

01.03.2016 о 18:15 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, шо 29.02.2016 на куті вулиць Базарна та Преображенська в м. Одесі невідомі пограбували жінку та забрали золотий ланцюжок з хрестиком, 4 золотих кільця. 2 мобільних телефони "SAMSUNG", посвідчення працівника міліції та печатку.

Опитуванням начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_4 встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 разом з нею в період часу з 12:00 год. по 19:00 год. 28.02.2016 (знаходилась поза службою, без табельної вогнепальної зброї та у цивільному одязі перебувала в кафе "У ОСОБА_9", що розташоване за адресою вул.Базарна, 92 (Приморський р-н м. Одеса), де під час відпочинку вживала слабоалкогольні напої. Близько о 19:00 год. ОСОБА_4 залишила місце відпочинку та пішла додому, ОСОБА_1 залишилась у кафе.

02.03.2016 до Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора "102" про те, що на гарячу лінію звернулась ОСОБА_1, яка повідомила, що 29.02.2016 року приблизно о 15:00 год. під час перебування у кафе по вул.М.Арнаутська кут вул. Базарна в м. Одеса її пограбували невстановлені особи, як зазначила ОСОБА_1, це були три жінки кавказької зовнішності (СО Приморського ВП м. Одесі №6864).

Наступного дня відповідно до Приморського ВП м. Одесі № 686-від 02.03.2016 стало відомо, що в ході розгляду заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка м. Одеса вул. Варненська 7/4. кв. 62, яка надійшла 01.03.2016 с 19:00, заявила що 29.02.2016 о 15:00 спільно з трьома невідомими чоловікам знаходилась в кафе "У ОСОБА_9" за адресою: м. Одеса вул. Базарна 92, де вказані невідомі чоловіки у її напій підлили невідому речовину, після чого вона втратила свідомість, а останні заволоділи її майном та службовим посвідченням і печаткою.

02.03.2016 о 18:00 год. слідчим слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ОСОБА_10 внесено відомості до ЄРДР за № 120161050001727 про відкриття кримінального провадження за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України. УКЗ ГУНП в Одеській області за даним фатом розпочато проведення службової перевірки та за вих. № 5/2-620 проінформовано НПУ.

Оскільки у вказаних повідомленням та поясненнях заступника начальника відділу управління кримінальної поліції майора поліції ОСОБА_1 містились суттєві розбіжності, додатково було здійснено перевірку по оперативній базі "Армор", в ході якої встановлено, що 28.02.2016 до Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення лікаря, що з парку "Савицького" в м. Одесі до МКЛ-9 доставлено невідому жінку 25-30 років з діагнозом: "наркотична кома".

З метою з'ясування особистості вказаної жінки було здійснено телефонний дзвінок до вказаної лікарні та встановлено, що жінка, яку було доставлено до лікарні, представилась ОСОБА_1 та після надання їй медичної допомоги самовільно залишила вказаний медичний заклад.

Одночасно було направлено запит до Многопрофільного медичного центру (Університетська клініка № 1) ОНМедУ за вих. №2/1-1743 від 02.03.2016 з запитом про надання інформації стосовно надання медичної допомоги 28.02.2016 невстановленій жінці, 25-30 років, яку було доставлено до зазначеного закладу.

30.03.2016 було отримано відповідь за вх. № 218 від 11.03.2016 за особистим підписом Директора зазначеного закладу з поясненням, що 28.02.2016 о 20:50 год. у відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка № 1) ОНМедУ бригадою ШМД була доставлена жінка приблизно 25-30 років у важкому стані з попереднім діагнозом "Передозування психотропними препаратами невідомого роду (опіати?)". Клінічно вживання психотропних препаратів підтверджено не було. Після огляду пацієнтки черговий лікар (враховуючи в тому числі запах алкоголю з рота) встановив діагноз "гостре отруєння етиловим алкоголем. Кома 1ст. у відділені був проведений забір крові для визначення присутності в ній алкоголю і проведені детоксикаційні заходи. Надалі після поліпшення стану пацієнтка представилась як ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також пояснила свій стан вживанням алкоголю (ввечері 28.02.2016). Заключний діагноз: "Гостре отруєння етиловим алкоголем важкого ступеня".

28.03.2016 о 22:00 год. за вказаним фактом доставляння невідомої до Хмельницького ВП Малиновського ВП ГУНП в Одеські області надійшло повідомлення лікаря, з метою перевірки якого до багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка № 1) ОНМедУ було направлено інспектора поліції Хмельницького ВП Малиновського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_12, який перебував в добовому наряді в складі ОСОБА_13

З рапорту майора поліції ОСОБА_12 стало відомо, що на момент відвідування багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка № 1) ОНМедУ зазначена жінка перебувала в реанімаційному відділенні лікувальної установи в комі, не контактна. Встановити паспортні данні та обставини події не надалось можливим.

03.03.2016 до канцелярії УКП ГУНП в Одеській області надійшов дзвінок із чергової частини ГУНП в Одеській області про те, що знайдене службове посвідчення на ім'я ОСОБА_1

Начальником відділу УКП ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_4 було здійснено телефонний дзвінок до колишньої чергової частини ОМУ де повідомили номер телефону та анкетні данні чоловіка, який знайшов вказане службове посвідчення. Ним виявився ОСОБА_14, моб. тел. 093-291-37-54, в ході телефонної розмови останній повідомив, що повертаючись додому в період часу з 22:00 до 23:00 год. 28.02.2016 на проїздній частині на розі вулиць Бруса та Водопровідна у м. Одесі він знайшов вказане посвідчення.

29.02.2016 ОСОБА_14 виїхав з міста у особистих справах і після повернення до міста вирішив знову зателефонувати до поліції та повідомити про свою знахідку, після чого до нього було направлено екіпаж "Благо 203", яким він наддав відповідні пояснення та віддав вказане службове посвідчення. Того ж дня посвідчення працівника міліції серії УОД №106074 від 03.04.2013 на ім'я ОСОБА_1, яке було передано начальникові відділу УКП ГУНП в Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_4

18.03.2016 в приміщені УКР ГУНП в Одеській області (каб. 323) службове посвідчення було передано ОСОБА_1, однак від написання рапорту про перебування на лікарняному та надання будь-яких пояснень з приводу невиходу на роботу та втрати посвідчення ОСОБА_1 відмовилась.

До теперішнього часу заступник начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 на службу не вийшла, медичних довідок не надала, про вказану подію рапортом керівництву УКР ГУНП в Одеській області не доповіла.

На запит до ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 23.03.2016 № 2/1-2264 стало відомо, що заступник начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 з 29.02.2016 по 04.03.2016 знаходилась на лікуванні в терапевтичному відділені МКЛ № 8 м. Одеси, з 05.03.2016 по 10.03.2016 знаходилась на лікуванні в терапевтичному відділені ДУ "ТМО УМВСУ по Одеській області", з 11.03.2016 по теперішній час знаходиться на амбулаторному лікуванні у психіатра ДУ "ТМО МВСУ по Одеській області".

У ході проведення службової перевірки факт втрати службового посвідчення та невиходу на службу заступника начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1, знайшов своє підтвердження.

31 березня 2016 року Т.в.о. начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 затверджено висновок службового розслідування у відношенні заступника начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 (т. 1 а/с. 17 21).

29.04.2016 року за грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ігнорування вимог МВС України та ГУНП в Одеській області щодо збереження службового посвідчення, що привело до втрати, заступнику начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 960 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 В.» оголошено догану (т. 1 а/с. 103).

Надаючи належну оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Стаття 1 Закону України "Про національну поліцію" надає визначення, що національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до ст.3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ст.18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно втримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ст.19 Закону, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який не поширював свою дію на час прийняття оскарженого наказу на проходження служби поліцейськими, але за відсутності Дисциплінарного статуту Національної поліції України, його чинність розповсюджена на поліцейських встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Частиною 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.

Стаття 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або

начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Як встановлено судом, на підставі наказу ГУНП в Одеській області № 364 від 02.03.2016 року призначено службове розслідування за фактом втрати ОСОБА_1 службового посвідчення та за наслідками проведеного розслідування 31.03.2016 р. начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування.

З огляду на встановлене, суд вважає за необхідне зазначити, що сам висновок службового розслідування по своїй природі не є документом який створює правові наслідки, це лише оформлений результат розслідування який носить рекомендаційний характер для посадової особи, яка буде, вирішувати питання чи були в діях особи відносно якої відбувалася службова перевірка будь-які порушення та чи є необхідність застосовувати заходи дисциплінарного впливу або відповідальності відповідно до закону.

Крім того, слід зазначити, що право на оскарження висновку про результати службового розслідування (перевірки) стосується права на оскарження дій під час фактичного здійснення службового розслідування перевірки, які на думку скаржника порушували положення приписів ст. 14 (тобто порушення процесу здійснення самого розслідування), та як наслідок могли призвести до складення неправильного висновку про результати службового розслідування.

Відомості зазначені у висновку службового розслідування є доказами, оцінка яких дається під час оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятого за наслідками проведення службового розслідування. І в разі доведення позивачем невідповідності висновкам обставинам справи скасуванню підлягає саме наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час здійснення адміністративного судочинства, суд у спірних правовідносинах перевіряє, тільки те чи відповідають законодавству дії комісії при проведенні службового розслідування, не надає оцінку фактам та не може розглядати по суті покладені на розгляд посадових осіб питання, тим самим перебираючи на себе повноваження посадових осіб по проведенню службового розслідування.

Суд оцінює правомірність прийнятих державним органом рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності, однак не може підміняти суб'єкта владних повноважень у прийнятті рішень чи вчинення дій, які належать до його компетенції.

В свою чергу, суд критично ставиться до доводів позивача щодо наявності факту викрадення службового посвідчення під час розбійного нападу, оскільки вказані обставини є предметом розгляду у кримінальному провадженні за № 120161050001727 за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Одеській області від 29.04.2016 № 960, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 02.03.2016 о 18:00 год. слідчим слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ОСОБА_10 внесено відомості до ЄРДР за № 120161050001727 про відкриття кримінального провадження за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України.

Отже, у рамках вказаного кримінального провадження розслідуються обставини заволодіння посвідченням працівника органів внутрішніх справ ОСОБА_1 під час розбійного нападу, вчиненого групою осіб 28.02.2016 р., що в свою чергу не дає підстав для висновку, що вказаний предмет розслідування є підтвердженням факту викрадення вказаного посвідчення.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому суд врахував, що Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З огляду на з'ясовані обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що наказу № 960 від 29.04.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу УКП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 В.» прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме дисциплінарного проступку (передчасно), а тому підлягає скасуванню.

Також, суд звертає увагу на Дискреційні повноваження - сукупність прав і обов'язків, що дають можливість діяти на власний розсуд у межах закону. Дискреційні повноваження є елементом компетенції, і їх використання повинно відбуватися лише у рамках закону, що відповідає принципу законності та зміцнює законність. Власний, вільний розсуд - це повноваження, надані особі, яка наділена владою, вибирати між двома або більше альтернативами, коли кожна альтернатива законна. Отже, це вибір лише із законних альтернатив.

Так у рішенні від 17.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД та ОСОБА 12 проти Вірменії» суд зазначив, що в будь-якому випадку закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання (§81 рішення).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної Поліції в Одеській області від 29.04.2016 № 960.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору у розмірі 551, 00 грн. за подання адміністративного позову ОСОБА_1 та перерахувати:

Отримувач коштівУК у м. Одесі/Київський район

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923

Банк отримувачаГУДКСУ в Одеській області

Код банку отримувача (МФО) 828011

Рахунок отримувача 31212206784005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.