Постанова № 61160812, 05.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 р. Справа №805/2337/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.,

секретар судового засідання: Аржанов А.С.

за участю:

позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення № 383 л/к від 24.06.2016 року щодо відмови у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ»; зобовязання визнати ОСОБА_1 ветераном органів внутрішніх справ на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати в установленому порядку посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» встановленого зразка, нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. у справі замінено первинного відповідача ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Донецькій області на Головне управління МВС України в Донецькій області (надалі відповідач, ГУ МВС України в Донецькій області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу відмовлено у надані статусу ветерана органів внутрішніх справ. Позивач зазначає, що у наказі Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.08.2015р. №178 о/с визначена його вислуга років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні 25 років 06 місяців 19 днів, у зв'язку з чим, на думку позивача, він має право на статус ветерана органів внутрішніх справ. При цьому, позивач вважає, що для визначення його право на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ вислуга років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні має розраховуватися відповідно до вимог ст.17 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що у наказі від 28.08.2015р. №178 о/с до вислуги років позивача в органах внутрішніх справ зараховано час навчання у Донецькому політехнічному інституті з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме: 02 роки 03 місяці 12 днів відповідно до ст.17 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», але цей Закон не регламентує встановлення особі статусу ветерана органів внутрішніх справ. Відповідач зазначає, що на день звільнення безпосередня служба в органах внутрішніх справ склала 23 роки 03 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 28 років 05 місяців 03 дні, а тому набута позивачем вислуга років є недостатньою для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Представник відповідача до судового засідання не зявився.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідно до паспорту громадянина України ВА235607, виданого 14.06.1996р. Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач отримав диплом ФВ №797099 від 17.06.1993р., за яким у 1987р. вступив до Донецького політехнічного інституту та у 1993р. закінчив повний курс за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство», присвоєна кваліфікація «інженер-механік».

В архівній довідці Автомобільно-дорожнього інституту Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» №65від 11.07.2010р. зазначено, що ОСОБА_1 01.09.1987р. зарахований студентом першого курсу Горлівського філіалу ДПІ денної форми навчання, з 01.07.1988р. надана академічна відпустка, з 21.09.1989р. поновлений у складі студентів, з 31.07.1993р. відрахований зі складу студентів як такий, що закінчив Горлівський філіал Донецького політехнічного інституту, у подальшому Автомобільно-дорожній інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет».

У судовому засіданні від 05.09.2016р. ОСОБА_1 надав пояснення, за якими військову кафедру у Донецькому політехнічному інституті не проходив та офіцерське звання у зв'язку з закінченням Донецького політехнічного інституту не отримував. Позивач зазначив, що звання лейтенант міліції отримав після прийняття на службу в органи внутрішніх справ.

У трудовій книжці позивача БТ-ІІ №2148220 зазначено, що з 01.07.1988р. по 12.09.1989р. позивач проходив службу в ОСОБА_2, з 25.07.1993р. по 31.08.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до витягу з наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.08.2015р. №178 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сих (з постановленням на військовий облік) через хворобу з 31.08.2015р.

У вказаному наказі зазначено, що вислуга років позивача на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні 25 років 06 місяців 19 днів.

Згідно з витягом з наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 06.10.2015р. №228 о/с до наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.08.2015р. №178 о/с внесено зміни щодо зазначення вислуги років позивача у пільговому обчисленні 28 років 05 місяців 03 дні.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.06.2016р. про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ, видачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».

На вказане звернення відповідачем надана відповідь від 24.06.2016р. №383 л/к, якою повідомлено, що набута позивачем вислуга років на день звільнення , як у календарному так і у пільговому обчисленні, є недостатньою для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ. Відповідач зазначив, що на день звільнення безпосередня служба в органах внутрішніх справ склала 23 роки 03 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 28 років 05 місяців 03 дні, а тому набута позивачем вислуга років є недостатньою для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ. При цьому, при вирішенні питання позивачу про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ відповідач не врахував до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) час навчання у Донецькому політехнічному інституті.

Таким чином, спірним в межах цієї справи питанням є включення до вислуги років позивача на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні періоду його навчання у Донецькому політехнічному інституті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», в редакції чинній на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ, передбачено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Статтею другою вказаного Закону, в редакції чинній на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ, передбачено, що законодавство України про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального захисту громадян.

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону встановлено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні законодавчі приписи відносно ветеранів органів внутрішніх справ передбачені статтями 2, 5 та 10 Закону України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» в редакції чинній на момент звернення позивача до ГУ МВС України в Донецькій області та розгляду цієї справи.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.02.2003р. №4-рп/2003 зазначив, що з тексту статті 5 Закону очевидно, що ветеранами органів внутрішніх справ визнаються особи за умови наявності таких фактів: громадянство України; бездоганна служба; 25 і більше років вислуги у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні); звільнення в запас або у відставку: а) відповідно до законодавства України, б) відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР, в) відповідно до законодавства держав СНД. З цих положень саме норма "звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства ... колишнього Союзу РСР" буквально дає відповідь на спірне питання. У разі звільнення працівників органів внутрішніх справ після 1 січня 2002 року окремі нормативні акти колишнього СРСР іноді застосовуються лише для обчислення вислуги років (у тому числі на пільгових умовах), а сам акт звільнення в запас або у відставку здійснюється виключно на основі законодавства України або (в окремих випадках) держав СНД.

Суд зазначає, що Закон України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР не встановлює правил розрахунку вислуги років в органах внутрішніх справ, а у статті 2 вказаного Закону України міститься посилання на те, що законодавство України про органів внутрішніх справ складається і з інших нормативно-правових актів України, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального захисту громадян.

Підпунктами «а» та б»» ст.17 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на момент звільнення позивача, передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Крім того, частиною другою зазначеної статті встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до пяти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічні законодавчі приписи щодо розрахунку вислуги років осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України передбачені Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції чинній на момент звернення позивача до ГУ МВС України в Донецькій області та розгляду цієї справи.

Пунктом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», в редакції чинній на момент звільнення позивача, передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Пунктом другим вказаної Постанови, в редакції чинній на момент звернення позивача до ГУ МВС України в Донецькій області та розгляду цієї справи, передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

До вислуги років осіб, зазначених у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

Таким чином, зі змісту ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наведених приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 випливає, що до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні включається період навчання не у будь-яких цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, а лише період навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача на необхідність врахування часу його навчання у Донецького політехнічного інституту до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) на підставі ч.2 ст.17 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наведених приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 є безпідставним, оскільки навчання у Донецькому політехнічному інституті не було повязано із подальшим присвоєнням позивачу офіцерського звання у зв'язку з закінченням інституту.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, які наведені у постанові №411а14 від 10.03.2015р., в якій зазначено наступне: «Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді цієї справи дійшла висновку про те, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до пяти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Суди встановили, що позивач закінчив навчання у Педучилищі 27 червня 1994 року, яке у 1991 році відповідно до Закону № 1060-XII було вищим навчальним закладом, але не є тим закладом, після якого присвоюється офіцерське звання, а спеціальне звання «лейтенант міліції» йому було присвоєно у червні 1998 року.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про те, що оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення пенсії йому як військовослужбовцю, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви ОСОБИ_1 слід відмовити.».

На підставі наведеного, суд не приймає наказ Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28.08.2015р. №178 о/с як безумовний доказ правомірності включення часу навчання позивача у Донецькому політехнічному інституті до вислуги років в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні), оскільки це не відповідає наведеним приписам законодавства та правовому висновку Верховного Суду України.

Суд вважає обґрунтованою відмову ГУ МВС України в Донецькій області у наданні позивача статусу ветерана органів внутрішніх справ та відповідного посвідчення і нагрудного знаку у зв'язку із не включенням до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) часу навчання у Донецькому політехнічному інституті.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за заявленими позивачем підставами адміністративного позову позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 05 вересня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом пяти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2016 року.

Суддя Куденков К.О.