Постанова № 61160587, 07.09.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р.Справа № 914/1374/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ, б/н від 02.07.16

на рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року

у справі № 914/1374/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, м.Новий Розділ Львівської області

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача (скаржника) не зявився

від відповідача ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року в справі №914/1374/16 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к (справа №1-02-3/2016) відмовлено.

Судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки позивачем не доведено обставин, щодо неповного зясування обставин відповідачем, які мають значення для справи і які визнано встановленими; щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; чи щодо порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року в справі №914/1374/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. При цьому позивач вказує на те, що суд не надав оцінки доводам та доказам, поданих позивачем. При цьому, як зазначає останній, він з об'єктивних причин не мав можливості повідомити своїх споживачів про зміну відповідних тарифів за 15 днів до введення їх в дію, оскільки рішення НКРЕКП про їх затвердження були прийняті та оприлюднені значно пізніше термінів, визначених Законом України Про житлово-комунальні послуги. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено його доводи з приводу недотримання вимог Методики визначення монопольного становища позивача. Крім того зазначає, що з аналізу ст. ст. 13 та 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги та приймаючи до уваги Закон України «Про теплопостачання», який є спеціальним у даних правовідносинах, слід констатувати, що положеннями Закону України Про житлово-комунальні послуги регламентується порядок повідомлення споживачів про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, а не на тарифи постачання теплової енергії.

У відзиві на дану апеляційну скаргу, відповідач заперечив проти її задоволення, просив рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року в справі №914/1374/16 залишити без змін з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі зясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що зобовязання теплопостачальних, теплотранспортних і теплогенеруючих організації при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, передбачено й частиною першою статті 25 Закону України Про теплопостачання, Закон України Про житлово-комунальні послуги законодавчо встановлює порядок повідомлення споживачів про зміну тарифів та теплову енергію та не передбачає можливості недотримання виконавцем/виробником обовязку, передбаченого частиною пятою статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

01.08.2016 року позивач своїм клопотанням просив долучити до справи копії листів відповідей від 12.07.2016 року Про надання науково-правового експертного висновку та копії листа від 18.07.2016 року №8/10-898-16.

07.09.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить не приймати додаткові докази клопотання про долучення до матеріалів справи листа-відповіді від 12.07.2016 року Про надання науково-правового експертного висновку та клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 18.07.2016 року №8/10-898-16, що подані протягом розгляду справи №914/1374/16 у апеляційній інстанції, з порушенням статті 101 ГПК України, поряд з цим, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, дійшла висновку про те, що в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи листа-відповіді від 12.07.2016 року Про надання науково-правового експертного висновку та клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 18.07.2016 року №8/10-898-16 слід відмовити, оскільки додаткові документи не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 149).

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, при цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у своєму відзиві.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 (далі по тексту рішення): визнано, що ТзОВ Енергія - Новий Розділ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії( централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у територіальних (географічних межах м. Новий Розділ де розташовані діючі мережі, що знаходяться на балансі у володінні, обслуговуванні, користуванні) товариства з обмеженою відповідальністю Енерегія - Новий Розділ( ідентифікаційний код : 33525073) із часткою 100% у часових межах 01.01.15-31.12.15, 01.01.16 -22.04.16р. Пунктом 2 даного рішення визнано , що дії товариства з обмеженою відповідальністю Енергія Новий Розділ у вигляді нарахування плати за житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії; централізоване опалення) у т.ч. нарахування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 плати за постачання теплової енергії (централізоване опалення) для опалення нежитлового приміщення магазину, що розташований за адресою пр. Шевченка,34 у м. Новий Розділ без дотримання (щодо постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.15р. №415 частини 6 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене ч.1 ст.13 та пунктом 2 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії( централізоване опалення шляхом дії,що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умовами існування значної конкуренції на ринку. Також, пунктом 3 даного рішення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на ТзОВ Енергія Новий Розділ штраф у розмірі 68000грн. 00коп. та розяснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету та визначено строк для його добровільного виконання.

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 зокрема встановлено, що товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище ТзОВ Енергія - Новий Розділ є житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення). Товарними межами ринку за показниками взаємозамінності, подібності призначення, споживчих властивостей та умов використання товару є надання ТзОВ Енергія - Новий Розділ житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізованого опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) споживачам, які наявні у м. Новий Розділ Львівської області (у т.ч. надання ФОП ОСОБА_3 послуг з постачання теплової енергії (централізоване опалення) для опалення нежитлового приміщення магазину Либідь, розміщеного за адресою: пр. Шевченка, 34, м. Новий Розділ, 81652). Враховуючи вищевикладене, споживачі у м. Новий Розділ (у т.ч. ФОП ОСОБА_3С.), яким ТзОВ Енергія - Новий Розділ надає житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення), не мають можливості вибору субєкта господарювання, який би надавав аналогічні житлово комунальні послуги. ТзОВ Енергія - Новий Розділ надає житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у межах м. Новий Розділ, що виключає наявність легкої можливості у споживачів отримувати аналогічні житлово комунальні послуги від інших субєктів господарювання. Територіальними (географічними) межами ринків житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) є м. Новий Розділ у межах розташування відповідних мереж, необхідних для надання житлово комунальних послуг (у т.ч. у межах розташування мереж централізованого опалення приміщення магазину Либідь, розміщеного за адресою: пр. Шевченка, 34, м. Новий Розділ, 81652), які знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні) ТзОВ Енергія - Новий Розділ. Часовими межами ринків житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) визначено період: 01.01.2015 31.12.2015, 01.01.2016 - 22.04.2016.

ТзОВ Енергія - Новий Розділ є єдиним субєктом господарювання, що надає послуги: з постачання теплової енергії (централізоване опалення), з централізованого постачання гарячої води, з централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних межах м. Новий Розділ у межах розташування відповідних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні), відтак, у споживачів (в т.ч. ФОП ОСОБА_3С.) вищевказаних житлово комунальних послуг у м. Новий Розділ відсутня альтернатива. Враховуючи вищенаведене, відповідачем визначено, що ТзОВ Енергія Новий Розділ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у територіальних (географічних) межах м. Новий - Розділ де розташовані відповідні мережі, що знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні) ТзОВ Енергія Новий Розділ із часткою 100 % у часових межах: 01.01.2015 31.12.2015, 01.01.2016 - 22.04.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі у рішенні - НКРЕКП), які отримані Відділенням від ТзОВ Енергія - Новий Розділ прийнято: постанову від 27.02.2015 № 415 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ Енергія - Новий Розділ (далі у описово мотивувальній частині рішення - Постанова № 415); згідно з пунктом 4 Постанови № 415 вона набирає чинності з 01.03.2015; постанову від 27.02.2015 № 442 Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води ТзОВ Енергія - Новий Розділ (далі у рішенні - Постанова № 442); відповідно до пункту 4 Постанови № 442 вона набирає чинності з 01.03.2015; постанову від 03.03.2015 № 758 Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення ТзОВ Енергія - Новий Розділ (далі у рішенні - Постанова № 758); згідно з пунктом 4 Постанови № 758 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1066 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ Енергія - Новий Розділ (далі у рішенні - Постанова № 1066); відповідно до пункту 4 Постанови № 1066 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1169 Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків (далі у рішенні - Постанова № 1169); згідно з пунктом 2 Постанови № 1169 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1170 Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) (далі у рішенні - Постанова № 1170); відповідно до пункту 2 Постанови № 1170 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1171 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню субєктами господарювання, які є виконавцями цих послуг (далі у рішенні - Постанова № 1171); згідно з пунктом 4 Постанови № 1171 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 30.04.2015 № 1530 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ Енергія - Новий Розділ (далі у рішенні - Постанова № 1530); відповідно до пункту 4 Постанови № 1530 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 30.04.2015 № 1543 Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) (далі у рішенні - Постанова № 1543); згідно з пунктом 3 Постанови № 1543 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 29.10.2015 № 2690 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП (далі у рішенні - Постанова № 2690); відповідно до пункту 2 Постанови № 2690 вона набирає чинності з 01.11.2015; постанову від 29.10.2015 № 2695 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 квітня 2015 року № 1543 (далі у рішенні - Постанова № 2695); згідно з пунктом 2 Постанови № 2695 вона набирає чинності з 01.11.2015; постановою від 12.11.2015 № 2751 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП (далі у рішенні - Постанова № 2751); постановою від 12.11.2015 № 2752 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 квітня 2015 року № 1543 (далі у рішенні - Постанова № 2752); постановою від 26.11.2015р. № 2868 Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) субєктами господарювання, які є виконавцями цих послуг (далі у рішенні - Постанова № 2868); відповідно до пункту 3 Постанови № 2868 вона набирає чинності з 01.01.2016, але не раніше дня її офіційного опублікування ( Офіційний вісник України 29.01.2016 № 6).

У рішенні адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к (справа №1-02-3/2016), зазначено, що відповідно до поданої ТзОВ Енергія - Новий Розділ інформації (лист ТзОВ Енергія - Новий Розділ від 03.02.2016 № 366) про дати оприлюднення та введення у дію постанов НКРЕКП, встановлено, що: встановлені Постановою № 415 (27.02.2015) для ТзОВ Енергія - Новий Розділ тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі Львівська газета № 9 (814): 12.03.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ Енергія - Новий Розділ з 01.03.2015; встановлені Постановою № 1066 (31.03.2015) для ТзОВ Енергія - Новий Розділ тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі Львівська газета № 14 (8819): 16.04.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ Енергія - Новий Розділ з 01.04.2015; встановлені Постановою № 1530 (30.04.2015) для ТзОВ Енергія - Новий Розділ тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі Львівська газета №14 (8819): 21.05.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ Енергія - Новий Розділ з 01.05.2015.

Окрім цього у рішенні від 22.04.2016р. №11р/к зазачено, що відповідно до постанови № 415 встановлено тариф на теплову енергію для інших споживачів у розмірі 1643,70 грн./Гкал (без ПДВ). Позивачем були виставлені до оплати СПД ФОП ОСОБА_3 за опалення приміщення магазину Либідь, що розташований за адресою: пр. Шевченка, 34 у м. Новий Розділ, а саме: рахунок за тепло № Т 000005832 за січень 2015 від 30.01.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 150,79 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 4,88746 Гкал; всього до оплати 6 749,35 грн. ;рахунок за тепло № Т 000006618 за лютий 2015 від 27.02.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 150,79 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 4,31974 Гкал; всього до оплати 5 965,34 грн.; рахунок за тепло № Т 000007331 за березень 2015 від 31.03.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 643,70 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 2,75607 Гкал; всього до оплати - 5436,18 грн. Доказів у спростування вищенаведених обставин, суду не представлено.

Застосування ТзОВ Енергія - Новий Розділ вищевказаних тарифів було можливе не раніше ніж за 15 днів з дня повідомлення споживача про встановлення/затвердження тарифу, тобто, не дотримано процедуру повідомлення споживачів про зміну тарифів на теплову енергію, що встановлена частиною 6 статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Відтак, дані обставини підтверджують (рахунок за тепло № Т 000007331 за березень 2015), що ТзОВ Енергія - Новий Розділ не дотрималось частини 6 статті 32 Закону України Про житлово - комунальні послуги при введенні у дію нових тарифів на послуги з постачання теплової енергії (централізоване опалення), що встановлені Постановою № 415.

Відповідно до Преамбули Закону України Про житлово-комунальні послуги, цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.3 Закону України Про житлово-комунальні послуги, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг; суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 5 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги (чинної на момент спірних правовідносин) встановлено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Відтак, з огляду на вищевикладене та представлені докази, вбачається , що у рішенні адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.16р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 обґрунтовано визнано, що позивач нарахував плату за житлово-комунальні послуги без дотримання норми частини 5 статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання (домінуючим) становищем на ринку шляхом дії, що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умовами існування значної конкуренції на ринку. Дана правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2013р. у справі 17н/5014/2935/2012.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України Про захист економічної конкуренції, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно із ч.ч.1, 6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне зясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

У підпункті 15.5 п.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства розяснено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.

Як вбачається із вищевикладеного, матеріалів справи, поданих доказів у їх сукупності, позивачем не доведено обставин, щодо неповного зясування обставин відповідачем, які мають значення для справи і які визнано встановленими; щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; чи щодо порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Щодо твердження апелянта про те, що враховуючи вимоги ст. 13 та 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги та приймаючи до уваги Закон України «Про теплопостачання», який є спеціальним у даних правовідносинах, слід констатувати, що положеннями Закону України Про житлово-комунальні послуги регламентується порядок повідомлення споживачів про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, а не на тарифи постачання теплової енергії, суд зазначає наступне. Зобовязання теплопостачальних, теплотранспортних і теплогенеруючих організації при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством, передбачено й частиною першою статті 25 Закону України Про теплопостачання, Закон України Про житлово-комунальні послуги законодавчо встановлює порядок повідомлення споживачів про зміну тарифів та теплову енергію та не передбачає можливості недотримання виконавцем/виробником обовязку, передбаченого частиною пятою статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги. (аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2013 року у праві № 17н/5014/2935/2012)

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року в справі №914/1374/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 08.09.2016 р.

Головуючий -суддяМалех І. Б.

СуддяЖелік М. Б.

СуддяКостів Т. С.