Постанова № 61160571, 07.09.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 903/407/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг України у Волинській області на рішення господарського суду Волинської області від 12.07.16р. у справі № 903/407/16 (суддя Бондарєв Сергій Васильович)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор"

до відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг України у Волинській області

про стягнення 449705,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області у справі №903/407/16 від 12.07.16р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_3 автомобільних доріг України у Волинській області на користь Приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор" 449705,00грн. - заборгованості за виконані але не оплачені підрядні роботи та 6 745,58грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що зобов'язання має бути виконане у строк та обсягах, визначених договором. Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою звільнення від виконання зобов'язання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 автомобільних доріг України у Волинській області звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.07.16р. у справі 903/407/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що договір №03.3/19 про закупівлю за державні кошти послуг з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на м. Люблін) на ділянці км 353+844-км447+638, км451+000-км478+000, км487+500-км505+286, в т.ч. на ділянці км 422+000 - км436+000 ще не закінчився, він продовжує тривати, оскільки на даний момент відсутнє бюджетне фінансування, що у свою чергу унеможливлює провести остаточний розрахунок із підрядником. Відтак позивач передчасно звернувся до суду за захистом порушеного права, оскільки воно може бути відновлене у позасудовому порядку.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 12.07.16р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 12.07.16р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Стаття 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Луцькавтодор" та ОСОБА_3 автомобільних доріг у Волинській області був укладений договір №03.3/19 про закупівлю за державні кошти послуг з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на м. Люблін) на ділянці км 353+844-км447+638, км451+000-км478+000, км487+500-км505+286, в т.ч. на ділянці км 422+000 - км436+000 (далі по тексту судової постанови також Договір; Договір №03.3/19), згідно з умовами якого підрядник зобовязується в 2011 році на свій ризик надати послуги, зазначені в п.1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги в межах виділених з державного бюджету фінансових ресурсів відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011р. №763-р.

Найменування послуг: поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Київ Ковель Ягодин (на м. Люблін) в межах Волинської області на ділянці км 422+000-436+000, балансоутримувачем якої є замовник (далі обєкт). Послуги за цим договором надаються підрядником згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування" та відповідно до кошторисної документації в межах ціни договору. Обсяги послуг за цим договором надаються підрядником в межах фінансових ресурсів замовника, призначених на ці цілі. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (розділ 1 договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.4. цього договору ціна цього договору становить 47 954 024 (сорок сім мільйонів девятсот пятдесят чотири тисячі двадцять чотири) грн. з ПДВ. Фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Замовник має право уточнити план фінансування об'єкта (Додаток 2) протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів надання послуг, а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг.

Усі розрахунки за надані послуги по договору здійснюються шляхом перерахування замовником відповідних коштів на рахунок підрядника або субпідрядника, за письмовим погодженням з підрядником, на підставі документів, визначених пунктом 4.2, підписаних уповноваженими представниками сторін, в межах забезпечення технологічного циклу надання послуг.

Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в), довідка про вартість наданих підрядних послуг (ф. № КБ-3). Розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами за наявності бюджетних коштів на рахунку замовника в органі Держказначейства. Одночасно з ф. КБ-2в і ф. КБ-3 підрядник надає замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника головного бухгалтера підрядника. Щомісячно в термін до 20 числа поточного місяця підрядник подає на погодження замовнику калькуляції на приготування матеріалів власними силами. За відсутності погоджених калькуляцій в розрахунок вартості послуг приймаються попередні узгодженні ціни. Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів наданих послуг вирішується у встановленому законодавством порядку. Оплата послуг, наданих підрядником з недоробками і дефектами, проводиться після усунення підрядником за власні кошти. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги після підписання акта приймання наданих послуг (форма №КБ-2в) і довідки про вартість наданих послуг та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДБН та ВБН підписаних уповноваженими представниками сторін. (розділ 4 договору).

У відповідності до п.п. 5.1, 5.2, 5.9 цього договору строк (термін) надання послуг з серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року. Місце надання послуг автомобільна дорога державного значення Київ Ковель Ягодин (на Люблін) в межах Волинської області, балансоутримувачем якої є замовник. Приймання-передача закінчених послуг здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених обєктів в експлуатацію.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2011 року. У разі неповного виконання сторонами свої зобовязань договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобовязань. (п. 10.2. договору)

Додатками до договору, які є невід'ємною частиною останнього (п. 12.1 договору), визначено Договірну ціну (додаток 1), План фінансування послуг з поточного ремонту об'єкта (додаток 2).

В п.1 додаткової угоди №2-03.3/37 від 05.12.2011р. до договору від 07.09.2011р. №03.3/19 сторони погодились внести наступні зміни і доповнення до договору:

"1.1. Додаток 2 до договору "Ліміт витрат на поточні видатки автомобільних доріг державного значення на 2011 рік для підрядника ПрАТ "Луцькавтодор". Фінансування здійснюється за кредитами, залученими під державні гарантії" викласти у новій редакції (Додаток 1 до цієї додаткової угоди).".

В п. 1 додаткової угоди №03.3/45 від 28.12.2011р. до договору від 07.09.2011р. №03.3/19 сторони погодились внести наступні зміни і доповнення до договору:

"1.1. Додаток 2 до договору "Ліміт витрат на поточні видатки автомобільних доріг державного значення на 2011 рік для підрядника ПрАТ "Луцькавтодор". Фінансування здійснюється за кредитами, залученими під державні гарантії" викласти у новій редакції (Додаток 1 до цієї додаткової угоди).".

Додатковою угодою №03.3/56 від 30.12.2011р. до договору від 07.09.2011р. №03.3/19 сторони погодили, пункт 1.1. договору викласти в редакції:

"1.1. Підрядник зобов'язується в 2011-2012 роках на свій ризик надати послуги, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник-прийняти і оплатити такі послуги в обсягах їх фінансування за кредитами, залученими під державні гарантії, що встановлюються відповідними розпорядженнями Кабінету Міністрів України".

Пунктом 1.2. цієї додаткової угоди сторони у пункті 3.5. слова "на 2011 рік" виключили.

Згідно п. 1.3. додаткової угоди пункт 5.1. договору викладено у редакції:

"5.1. Строк (термін) надання послуг-з вересня 2011 року по 31 грудня 2012 року".

У відповідності до п. 1.4. даної додаткової угоди сторони виклали пункт 10.2. договору у наступній редакції:

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2012 року. У разі неповного виконання сторонами свої зобовязань договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

В п.п. 1.1., 1.2. додаткової угоди №4-03.3/6 від 11.04.2012р. до договору від 07.09.2011р. сторони виклали пункт 3.4. договору у новій редакції згідно якої фінансування послуг за цим договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. План фінансування послуг на 2012 рік становить 3 602 571грн. (додаток 2). Замовник має право уточнити план фінансування послуг протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів надання послуг, а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг. Додаток 2 до договору "План фінансування" викласти у новій редакції.

В пунктах 1.-2. додаткової угоди №5-03.3/12 від 29.05.2012р. до договору від 07.09.2011р. сторони виклали пункт 3.4. договору у новій редакції згідно якої фінансування послуг за цим договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. План фінансування послуг на 2012 рік збільшується на 5 476,602 тис.грн. (додаток 2). Замовник має право уточнити план фінансування послуг протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів надання послуг, а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг. Додаток 2 до договору "План фінансування" викласти у новій редакції.

В п.п. 1.1., 1.2. додаткової угоди №6-03.3/22 від 26.09.2012р. до договору від 07.09.2011р. сторони виклали пункт 3.4. договору у новій редакції згідно якої фінансування послуг за цим договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. План фінансування послуг на 2012 рік становить 9 979 173грн. (додаток 2). Замовник має право уточнити план фінансування послуг протягом поточного року у разі внесення змін у строки надання послуг, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів надання послуг, а також із урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично наданих послуг. Додаток 2 до договору "План фінансування" викласти у новій редакції.

В п.п. 1.1., 1.2. додаткової угоди №03.3/35 від 27.05.2013р. до договору від 07.09.2011р. сторони виклали пункт 1.1. договору у новій редакції згідно якої підрядник зобов'язується в 2011-2013 роках на свій ризик надати послуги, зазначені в п.1.2. договору, а замовник-прийняти і оплатити такі послуги в межах виділених з державного бюджету фінансових ресурсів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №219-Обсяги фінансування у 2013 році за кредитом, залученим під державні гарантії. Додаток 2 до договору "План фінансування" викласти у новій редакції.

Договір з додатковими угодами до нього підписаний сторонами, підписи скріплені відтиском їх печатки. (а.с. 12-27).

Позивачем зобов'язання по спірному договору були виконані в повному обсязі на загальну суму 41 795 991,00грн., що стверджується довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року від 15.09.2011р. на загальну суму 10 876 300,00грн. з актами приймання виконаних підрядних робіт до неї за вересень 2011 року від 15.09.2011р. на суму 9 164 878,00грн. і від 15.09.2011р. на суму 1 711 422,00грн., довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року з актом приймання виконаних підрядних робіт до неї за жовтень 2011 року від 27.10.2011р. на суму 11 698 032,00грн., довідкою про вартість виконаних робіт за 2011р. на суму 8 692 781,00грн. з актами приймання виконаних підрядних робіт до неї за 2011р. на суму 4 843 422,00грн. і на суму 3 849 359,00грн., довідкою про вартість виконаних робіт за квітень-травень 2012 року від 07.05.2012р. на загальну суму 3 602 571,00грн. з актами приймання виконаних підрядних робіт до неї за квітень-травень 2012 року від 07.05.2012р. на суму 820 356,00грн., на суму 1 486 685,00грн., на суму 388 484,00грн., на суму 6 157,00грн. і на суму 900 889,00грн., довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2012 року від 30.05.2012р. на загальну суму 5 476 602,00грн. з актами приймання виконаних підрядних робіт до неї за травень 2012 року від 30.05.2012р. на суму 1 259 676,00грн., на суму 388 920,00грн. і на суму 3 828 006,00грн., довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2013 року від 02.08.2013р. на загальну суму 1 449 705,00грн. з актами приймання виконаних підрядних робіт до неї за серпень 2013 року від 02.08.2013р. на суму 1 399 951,00грн. і на суму 449 705,00грн. (а.с. 28-105).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, не оплаченими залишились виконані підрядні роботи згідно довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2013 року від 02.08.2013р. на суму 1 449 705,00 грн. та актів приймання виконаних робіт до неї на суму 1 399 951,00 грн. і 49 754,00 грн., оскільки як вбачається з платіжного доручення №U756524 від 02.08.2013р., відповідачем на рахунок позивача було перераховано лише 1 000 000,00грн. (а.с. 106), що і спричинило звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача суми решти неоплачених робіт в розмірі 449 705,00грн. (1 449 705,00грн.-1 000 000,00грн.) (інших доказів оплати суду не надано).

Укладений між сторонами Договір №03.3/19 за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У відповідності до п. 4.1. договору усі розрахунки за надані послуги по договору здійснюються шляхом перерахування відповідачем відповідних коштів на рахунок позивача на підставі документів, визначених пунктом 4.2., підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно укладеного договору (п. 4.2) підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в), довідка про вартість наданих підрядних послуг (ф. КБ-3), у випадку залучення субпідрядників з виділенням послуг, наданих субпідрядниками, що складаються позивачем і подаються для підписання відповідачу до 28 числа звітного місяця. Розрахунок проводиться протягом 7 робочих днів з дати підписання відповідних документів сторонами, за наявності на рахунку замовника бюджетних призначень для фінансування послуг за договором.

Роботи, прийняті замовником (відповідачем) згідно довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2013 року від 02.08.2013р. на суму 1 449 705,00 грн. та актів приймання виконаних робіт на суму 1 399 951,00 грн. і 49 754,00 грн., на даний час в повному обсязі є не оплаченими.

02.03.2016р. позивач звернувся з вимогою про оплату вартості виконаних робіт на суму 449 705,00грн. вих. № 25 та просив протягом семи календарних днів з дня отримання вимоги перерахувати суму боргу (а.с. 115).

Вимогу отримано 11.04.2016р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302442503371 (а.с. 116).

Відтак дані обставини спростовують заперечення відповідача, яке наведене ним у відзиві на позовну заяву.

Існування договірних зобовязань, що випливають із Договору № 03.3/19 сторонами не заперечене. На час провадження у справі договір не розірвано, недійсним у встановленому законом порядку не визнано (доказів в підтвердження протилежного суду не надано).

Заборгованість за виконані роботи на день розгляду спору становить 449705,00грн., стверджується Договором № 03.3/19, з додатковими угодами до нього, довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2013 року від 02.08.2013р. на суму 1 449 705,00 грн. та актами приймання виконаних робіт до неї на суму 1399951,00грн. і 49754,00грн., платіжним дорученням №U756524 від 02.08.2013р. на суму 1000000,00грн., вимогою про оплату вартості виконаних робіт від 02.03.2016 р. вих. № 25.

На думку апелянта, Договір № 03.3/19 ще не закінчився, він продовжує тривати, оскільки на даний момент відсутнє бюджетне фінансування, що у свою чергу унеможливлює провести остаточний розрахунок із підрядником. Відтак позивач передчасно звернувся до суду за захистом порушеного права, оскільки воно може бути відновлене у позасудовому порядку.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені ним у апеляційній скарзі (а вони співпадають із тими запереченнями, що відповідач виклав у відзиві на позовну заяву) щодо неможливості виконання зобов'язання за договором у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, зважаючи на наступне.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобовязання за договором, про що свідчать акти виконаних робіт підписані, відповідачем без зауважень.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов'язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Спірними пунктами договору сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на надходження на рахунок відповідача бюджетних призначень.

Проте вказана подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона не залежить від суб'єктивної поведінки відповідача по справі.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи зі змісту ст.617 Цивільного кодексу України випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Зазначені обґрунтування кореспондуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446.

Згідно ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобовязання.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. №3/28гс12.

Матеріали справи не містять жодних документів, які відповідач направляв до Державної казначейської служби з метою оплати взятих зобов'язань.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив надані послуги (виконані роботи), що підтверджується платіжним дорученням №U756524 від 02.08.2013р. на суму 1000000,00грн. (а.с. 106).

У суді апеляційної інстанції представником апелянта зазначено, що питання виділення бюджетних коштів, у тому числі і на проведення поточних чи капітальних ремонтів автошляхів відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.

При цьому апелянт не надав жодного письмового доказу, що він вживав усіх необхідних заходів для погашення заборгованості за виконані роботи. Жодних змін у Договір № 03.3/19 в частині здійснення остаточних оплат за виконані підрядні роботи сторонами не вносилося.

За цих обставин суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобовязання з оплати виконаних робіт на суму 449705,00грн. залишається відповідач.

Факт ненадходження коштів з бюджету не є підставою для відмови чи ухилення від виконання зобовязань за Договором № 03.3/19.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 автомобільних доріг України у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 12 липня 2016 року у справі №903/407/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/407/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Дужич С.П.