Постанова № 61160554, 02.09.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р. Справа № Б-11/45-3/270-21/145

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю прокурора Яворського Я.Т., арбітражного керуючого Седлецького О.М., представників Ковтун Н.О., Грици Ю.Ю., Шкурашівського І.Р., Гаркава Н.М.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області 08 квітня 2003 року порушив провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (вул.Княгинин,44, м.Івано-Франківськ, 76019; код ЄДРПОУ 00375409), увів судову процедуру розпорядження майном боржника і мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Суд ухвалою від 15 липня 2004 року увів процедуру санації боржника, яку Вищий господарський суд України постановою від 04 травня 2005 року скасував. У постанові Вищий господарський суд України вказав, що в силу вимог ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, у частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів, та вимог ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а загальнодержавне значення мають майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби, відповідно, положення Закону, що стосуються санації та ліквідації, незалежно від того, що він не включений до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть застосовуватись до майна Івано-Франківського обласного державного об"єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, яке є об'єктом державної власності.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 22 грудня 2006 року затвердив мирову угоду і припинив провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Однак, Львівський апеляційний господарський суд 26 травня 2008 року скасував означену ухвалу.

Надалі Господарський суд Івано-Франківської області неодноразово продовжував процедуру розпорядження майном боржника, відкладав розгляд справи. Суд ухвалою від 06 листопада 2015 року розпорядником майна боржника Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості призначив арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича.

05 травня 2016 року розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Седлецький О.В. подав суду клопотання про закінчення процедури розпорядження майном боржника, визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення арбітражного керуючого Седлецького О.В. ліквідатором боржника, а також подав звіт про виконану роботу, звіт про оплату праці та відшкодування витрат.

Клопотання обґрунтовано рішенням комітету кредиторів Івано-Франківського обласного державного об"єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості від 05 травня 2016 року та аудиторським звітом про фактичні результати виконання аналізу фінансової та господарської діяльності й узгоджених процедур Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за період з 01 січня 2015 року до 31 березня 2016 року.

Також, Міністерство аграрної політики та продовольства України у листі від 06 червня 2016 року за №31-4/001 повідомило, що перелік підприємств, що підлягають приватизації у 2016 році визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015р. №271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016р." і Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не включено до цього переліку. Вважає за доцільне укладення мирової угоди або введення судової процедури санації боржника Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Скапровська І.М.) ухвалою від 07 червня 2016 року затвердив звіт арбітражного керуючого Седлецького О.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 23.02.2016 р. по 04.05.2016 р.; відмовив у задоволенні клопотання розпорядника майна Седлецького О.В. про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Седлецького О.В.; припинив провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Відмовляючи у задоволенні клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Седлецького О.В. про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом, введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора банкрута Господарський суд Івано-Франківської області виходив із приписів статті 205 Господарського кодексу України про те, що суб'єкт господарювання може бути оголошений за рішенням суду банкрутом у разі неспроможності суб'єкта господарювання, через недостатність майна, задовольнити вимоги кредиторів; статті 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) про те, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації, після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. Також, суд зазначив, що за вимогами закону України "Про приватизацію державного майна"(в редакції чинній на момент подання клопотання про ліквідацію боржника) Кабінет Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До цього переліку включаються, зокрема, майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт. Міністерство аграрної політики та продовольства України, як орган управління боржника, повідомив про те, що Кабінетом Міністрів України, боржник до переліку підприємств, що підлягають приватизації не включений. Суд першої інстанції вказав, що Вищий господарський суд України у постанові від 04 травня 2005 року у цій справі вказав про те, що боржник є підприємством до якого не може бути застосована процедура санації чи ліквідації.

Крім того, суд першої інстанції констатував, що з аудиторського звіту про фактичні результати виконання аналізу фінансової та господарської діяльності й узгоджених процедур Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р, на який послався розпорядник майна, як на підставу необхідності застосувати до боржника ліквідаційну процедуру, вбачається, що у розділі 7 Звіту, вказано, що він розроблений відповідно до вимог методичних рекомендацій, щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р.№14, при цьому, періодом аналізу обрано 2015 р. та 1 квартал 2016 р., у той час, як згадані рекомендації зазначають, що період для аналізу повинен становити не менше 3- х календарних років. Висновки зроблені в основному ґрунтуються на порівнянні інформації за 1- й квартал 2015 і перший квартал 2016р., а не на діяльності за повні роки. Показники для аналізу в цілому використані вибірково, висновки зроблені "однобоко", відповідно висновки, які зроблені, зокрема, по необоротних активах і дебіторській заборгованості (таблиця 3), без додаткового аналізу робити не можна.

Господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку про недоведеність не тільки можливості застосувати до боржника ліквідаційну процедуру, але й наявності підстав для її відкриття, тобто наявності обставини, яка би підтверджувала, що актив, який в даному випадку становить станом 31.03.2016 р. понад 116 млн.. грн., менший ніж зобов'язання боржника, які згідно балансу на 31.03.2016р. становлять понад 115 млн. (реєстрових вимог до боржника на суму понад 18 млн.).

Суд затвердив звіт арбітражного керуючого Седлецького О.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 23.02.2016р. по 04.05.2016р. в сумі 25124,88 грн. виходячи з того, що статтею 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Комітет кредиторів такий звіт розглянув і затвердив (протокол засідання комітету кредиторів від 05.05.2016р.).

Необхідність припинення провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості суд першої інстанції мотивував тим, що строк судової процедури розпорядження майном боржника сплив, відкрити ліквідаційну процедуру не має підстав, а про прийняття комітетом кредиторів, у відповідності до вимог чинного законодавства України, інших рішень суду не відомо.

Апеляційні скарги на ухвалу подали Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, арбітражний керуючий Седлецький Олександр Валентинович та Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області покликається на приписи ст.ст.1, 5, 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013 року, рішення комітету кредиторів від 05 травня 2016 року просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 в частині припинення провадження; прийняти рішення щодо закінчення процедури розпорядження майном Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості; прийняти рішення про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича.

Арбітражний керуючий Седлецький Олександр Валентинович покликається на приписи ст.ст.1, 3-1, 5, 11, 13, 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 19 січня 2013 року, аудиторський висновок про фінансовий стан боржника і рішення комітету кредиторів від 05 травня 2016 року просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 в частині припинення провадження у справі та відмови в задоволенні клопотання розпорядника майна Седлецького О.В. про визнання боржника банкрутом та прийняти нове рішення щодо закінчення процедури розпорядження майном Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості і про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича.

Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 в частині припинення провадження у справі та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги учасникам у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича і матеріали справи, заслухав пояснення арбітражного керуючого Седлецького О.В., представників кредиторів і божника та вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 слід скасувати частково з огляду на наступне.

Конституцією України (ч. 2 ст. 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.

За змістом частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Згідно з частиною 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У силу п.1-1 Перехідних та прикінцевих положень закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції (в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI) та з урахуванням дати порушення провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (08 квітня 2003 року) і стадії судової процедури (розпорядження майном боржника) при вирішенні питання про уведення наступної судової процедури банкрутства застосуванню підлягають положення закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

За визначенням статті першої названого закону, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, необхідною умовою визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури є встановлення судом неспроможності боржника через недостатність його майна відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів.

Господарський суд Івано-Франківської області критично оцінив аудиторський звіт про фактичні результати виконання аналізу фінансової та господарської діяльності й узгоджених процедур Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2016 р. і вказав про невідповідність цього звіту вимогам методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства, чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. №14. Також, суд констатував, що згідно балансу станом на 31 березня 2016 року актив боржника становить понад 116 млн. грн., зобов'язання боржника становлять понад 115 млн., у тому числі сума визнаних судом вимог кредиторів до боржника становить понад 18 млн. грн.

Згідно із реєстром вимог кредиторів Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, затвердженим ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2003 року, загальна сума вимог конкурсних кредиторів становить 18 267 493 грн. Тобто, актив Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості є значно більший від визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, Господарський суд Івано-Франківської області правильно вказав про відсутність підстав і відмовив у задоволенні клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Седлецького О.В. про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас помилковими є висновки суду першої інстанції про неможливість уведення ліквідаційної процедури Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з огляду на приписи частини 5 статті 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року), закону України "Про приватизацію державного майна", постанову Вищого господарського суду України від 04 травня 2005 року у цій справі.

Згідно з частиною 5 статті 5 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості є суб'єктом господарювання і об'єктом права державної власності, орган управління - Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Проте, Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості не включене у перелік, визначений законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Вищий господарський суд України у постанові від 04 травня 2005 року у цій справі керувався частиною 2 статті 5 закону України «Про приватизацію державного майна» в чинній на той час редакції, якою було встановлено заборону приватизації майнових комплексів підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби.

Закон України «Про приватизацію державного майна» в чинній редакції, у тому числі й стаття 5 Закону, не містить приписів, які б давали підстави для висновку про заборону приватизації Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Слід зазначити й те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України у листі від 06 червня 2016 року за №31-4/001 зазначило про доцільне укладення мирової угоди або введення судової процедури санації боржника Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Щодо звіту арбітражного керуючого Седлецького О.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 23.02.2016 р. по 04.05.2016 р.

Статтею 3-1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Комітет кредиторів розглянув і затвердив звіт арбітражного керуючого Седлецького О.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 23.02.2016р. по 04.05.2016р. у сумі 25124,88 грн., виходячи із встановленої судом суми оплати послуг розпорядника майна боржника за кожен місяць виконання ним повноважень, а також з урахуванням документально підтверджених витрат. Тому суд першої інстанції мав законні підстави для затвердження звіту. У цій частині ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року не оскаржена.

Щодо припинення провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Суд першої інстанції вказав, що провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 слід припинити, оскільки, строк судової процедури розпорядження майном боржника сплив, відкрити ліквідаційну процедуру не має підстав, а про прийняття комітетом кредиторів, у відповідності до вимог чинного законодавства України, інших рішень суду не відомо. Правовою підставою суд зазначив ст.ст. 80, 86 ГПК України.

Підстави припинення провадження у справі про банкрутство визначено спеціальним законом, а саме статтею 40 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року. З урахуванням судової процедури банкрутства Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (розпорядження майном боржника), підставою припинення провадження у справі могли б слугувати такі обставини: боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; затверджено мирову угоду; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

Таких доказів у матеріалах справи немає.

За змістом статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Суд першої інстанції не зазначив з якої саме підстави статті 80 ГПК України припиняє провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Натомість жодна із названих норм закону не містить такої підстави припинення провадження у справі про банкрутство, як завершення строку судової процедури розпорядження майном боржника, відсутність підстав для визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури, неподання комітетом кредиторів рішень щодо наступних судових процедур банкрутства. Інших обґрунтувань і підстав суд не назвав.

Тому ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року в частині припинення провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості задовольнити повністю.

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2016 року в частині припинення провадження у справі №Б-11/45-3/270-21/145 скасувати.

Справу №Б-11/45-3/270-21/145 повернути на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Кордюк Г.Т.