Постанова № 61160488, 07.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р. Справа№ 910/7846/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Мартюк А.І.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Корсун Ю.Ю. за довіреністю від 29.04.2016;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016

у справі № 910/7846/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 20190,40грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 у позові Приватне акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 20190,40грн відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча", звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі 910/7846/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.09.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 07.09.2016 з'явились представники відповідача. Представники позивача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивача не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

У судовому засіданні представник відповідача просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

На виконання договору від 31.12.2015 №МДМ-13.50-15-1672/1997, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" в якості постачальника и та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 19.01.2016 зі станції Авдіївка донецької області Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" груповим маршрутним відправленням було відправлено Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" вантаж - кокс доменний, загальною масою 2362350 кг станція призначення - Маріуполь-Сортувальний, що підтверджується накладною від 19.01.2016 № 51361673, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Зокрема, у вагоні № 56865934 було відправлено 42850 кг коксу доменного, загальною вартістю 1377018,76грн без ПДВ відповідно до рахунку-фактури від 19.01.2016 № 90685582.

20.01.2016 при прийнятті вантажу з вагону № 56865934 станцією призначення Маріуполь-Сортувальний було складено комерційний акт №724664, яким зафіксовано недостачу вантажу, виявлену за результатами зважування вантажу, що проводилося двічі, а саме: виявлено вагу 36 750 кг (нетто), замість 42850 кг, що була вказана під час відправлення.

Таким чином, фактичними обставинами справи підтверджується, що при перевезенні вантажу залізницею перевізником було допущено недостачу вантажу в розмірі 6100 кг, яка перевищує норму (2 % природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) і її вартість становить 20190,40грн.

Згідно зі ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства

Частиною 6 ст. 306 ГК України визначено, що перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2 ст. 924 ЦК України).

Статтею 113 Статуту залізниць визначено що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 131 Статуту залізниць претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Зважаючи на описані обставини та наведені положення законодавства, позовні вимоги, заявлені до залізничного перевізника є правомірними та доведеними, проте, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не повинне нести відповідальність за нестачу вантажу, перевезення якого здійснювало Державне підприємство "Донецька залізниця", зважаючи на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815) як нова юридична особа утворене згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (ідентифікаційний код 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Серед таких підприємств є й Державне підприємство "Донецька залізниця", яке є залізницею, відповідальною перед позивачем за нестачу вантажу, як стверджує сам позивач у поданому позові.

Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" реорганізовуються шляхом злиття.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України).

Комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців" на громадських формувань, тобто запису про припинення юридичної особи.

Станом на час розгляду справи згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька залізниця" не є таким, що припинено як юридична особа.

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться також і в постанові Кабінету Міністрів України від "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200.

Тому сама по собі вказівка в Законі та постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та Статуті, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту (в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця"), не означає автоматичного правонаступництва без інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і в кінці - припинення юридичних осіб таких підприємств.

Таку правову позицію також в своїй постанові від 15.12.2015 щодо Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" висловив й Вищий господарський суд України у справі № 34/16, недопустивши правонаступництва без надання первинних передавальних документів та без виключення підприємства з єдиного державного реєстру (справи № 5015/4612/11 від 06.06.2012, № 904/3006/14 від 11.02.2016).

За змістом п. 4 і п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Разом з тим, у зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України в п. 5 установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 №604 передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Наведені нормативно-правові акти прямо вказують на те, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця"), їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". При цьому в балансі, відповідача мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання не відображаються, тобто до відповідача не переходять).

Таким чином, станом на час розгляду справи Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У зв'язку з цим, у Державного підприємства "Донецька залізниця" з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від Державного підприємства "Донецька залізниця" всіх прав, активів і зобов'язання і боргів у статутний капітал відповідача.

Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" від 07.10.2014 №33/6/а Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 визначено районами проведення антитерористичної операції.

Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк), залишається юридичною особою, свої зобов'язання та документи на їх підтвердження до відповідачеві не передавало, самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність, веде претензійну роботу і розрахунки, бере участь в судових процесах, а тому повинно самостійно нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/7846/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7846/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді А.І. Мартюк

Л.В. Кропивна