Ухвала суду № 61160437, 05.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"05" вересня 2016 р. Справа №910/31368/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

перевіривши матеріали

апеляційної скарги Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення господарського суду міста Києва

від 05.08.2016 року

у справі № 910/31368/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2016 у позові відмовлено. Визнано недійсною умову договору оренди земельної ділянки від 01.10.2003, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 961 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 13.10.2003, про що зроблено запис №79-6-00148, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" та Київською міською радою, в редакції угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 06.10.2015, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованої в реєстрі за № 326, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" та Київською міською радою, викладену у абз. 13 пп. 8.4. п. 8, щодо зобов'язання орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5% загальної площі будинку (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002 № 232/392 "Про бюджет міста Києва на 2003 рік". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" на користь Київської міської ради судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. та судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 1461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 60 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва 05.08.2016 року у справі № 910/31368/15 в частині визнання недійсною умову договору оренди земельної ділянки від 01.10.2003 №79-6-00148 в редакції угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 06.10.2015, викладену у абзаці 13 підпункту 8.4. пункту 8, щодо зобов'язання орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5% загальної площі будинку (крім службової), а по земельних ділянках у центральній частині міста Києва, яка визначається Генеральним планом розвитку міста, - 10% загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 50 рішення Київської міської ради від 28.12.2002 №232/392 «Про бюджет міста Києва на 2003 рік», прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь» у задоволенні позовних вимог.

Також скаржник звернувся з клопотанням, в якому просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.

Вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI, зі змінами і доповненнями, внесеними законами України, в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Натомість, до апеляційної скарги скаржником доказів сплати судового збору до апеляційної скарги не додано.

Разом з тим, в тексті апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочку сплати судового збору, в якому скаржник зокрема зазначає, що згідно Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. В частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Розглядаючи вказане клопотання, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті відстрочення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Виходячи зі змісту п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. №01-061175/2011, єдиною підставою для відстрочення та звільнення судом від сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють сплату судового збору - скрутного матеріального становища скаржника. З огляду на викладене відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2016 р. у справі №910/31368/15 судом не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги не розглядалось, в зв'язку з поверненням апеляційної скарги.

Згідно з ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в задоволенні заяви про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2016 р. у справі №910/31368/15.

2. Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2016 р. у справі №910/31368/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич