Ухвала суду № 61160083, 07.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"07" вересня 2016 р. Справа № 911/4364/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс б/н від 26.02.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс

про стягнення 289083,57 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро 129672 грн. 86 коп. 28% річних, 157434 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 4306 грн. 61 коп. судового збору.

15.01.2016 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у даній справі було видано наказ.

26.02.2016 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс надійшла заява б/н від 26.02.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15, в обґрунтування якої відповідач посилається на обставини, що унеможливлюють, на його думку, виконання рішення у даній справі, а саме - важкий фінансовий стан, відсутність майна та коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. У звязку з наведеним, враховуючи тяжке фінансове становище, а також сезонний характер господарської діяльності відповідача, оскільки останній є виробником сільськогосподарської продукції, ТОВ ОСОБА_1 агро плюс просило суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 31.08.2016 р.

10.03.2016 р. до господарського суду Київської від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання рішення у даній справі, згідно яких ТОВ Спектр-Агро просило суд у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 911/4364/15 відмовити у повному обсязі з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2016 р. у справі № 911/4364/15 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 плюс» про відстрочку виконання рішення суду було задоволено, відстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15 до 31.08.2016 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р. ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2016 р. у справі № 911/4364/15 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 р. було скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2016 р. про відстрочення виконання рішення суду та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р. у справі № 911/4364/15, і справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2016 р., для розгляду справи № 911/4364/15 було визначено суддю господарського суду Київської області В.М. Бабкіну.

Згідно з приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2016 р. новий розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 агро плюс» про відстрочку виконання рішення суду було призначено на 07.09.2016 р.

Поряд з цим, 16.08.2016 р. до господарського суду Київської області надійшла заява представника позивача у даній справі б/н, б/д (вх. № 16920/16 від 16.08.2016 р.), за змістом якої останній просить суд при новому розгляді заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат у вигляді сум судового збору, сплачених ТОВ Спектр-Агро за подання апеляційної скарги на ухвалу про відстрочення виконання рішення суду та касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, якою було залишено без змін ухвалу про відстрочення, та яка в подальшому була скасована Вищим господарським судом України з направленням заяви боржника на новий розгляд.

У судове засідання 07.09.2016 р. представники сторін не зявились, хоча про дату і час засідання суду сторони були повідомлені належно, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з пунктом 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви відповідача б/н від 26.02.2016 р. про відстрочення виконання судового рішення, заперечення позивача, документи, надані сторонами до матеріалів справи в обґрунтування своїх позицій, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення у даній справі з огляду на таке.

Як зазначено в ч. 1 пп. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

Як зазначено в п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Поряд з цим, в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, посилався на обставини, що, на його думку, унеможливлюють виконання зазначеного рішення, а саме - важкий фінансовий стан, спричинений відсутністю майна та коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача у повному обсязі.

У підтвердження вищезазначених обставин відповідачем до матеріалів справи було надано довідку Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області №430/10/10-16-11-011 від 11.02.2016 р., яка містить інформацію про відкриті рахунки відповідача у банківських установах, а також довідки відповідних банківських установ, згідно з якими залишок коштів ТОВ ОСОБА_1 агро плюс на час видачі довідок був недостатнім для сплати присуджених до стягнення з даним рішенням коштів. Що ж до майна, на яке можливо було б звернути стягнення, відповідач посилався на те, що належне йому майно, а саме - сільськогосподарська техніка, перебуває у заставі згідно кредитного договору № 011/28025/0278008 від 20.05.2015 р., в підтвердження чого до матеріалів справи було надано копії відповідних договорів кредиту та застав.

Окрім того, з наданих боржником до матеріалів справи документів слідує, що між ТОВ ОСОБА_1 агро плюс та ТОВ "Нібулон" укладено договір поставки № 31/2015 від 25.06.2015 р., за яким відповідач взяв на себе зобовязання з реалізації сільськогосподарської продукції. Відтак, з урахуванням специфіки ведення зазначеної господарської діяльності, ТОВ ОСОБА_1 агро плюс матиме можливість реалізувати у липні серпні 2016 року орієнтовно 13343,68 тон озимої пшениці, в результаті чого отримати прибуток та розрахуватися з позивачем. У підтвердження зазначених обставин відповідачем надано до матеріалів справи копію договору поставки № 31/2015 від 25.06.2015 р., довідки Головного управління статистики у Київській області № 06-94/4516 від 22.12.2015 р. та управління агропромислового розвитку Обухівської РДА № 14/1-11 від 14.01.2015 р., що містять відомості про посівну площу сільскогосподарських культур відповідача у 2016 році та урожайність озимої пшениці за 2011-2015 роки.

Позивач, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі як необґрунтованої, посилався у письмових запереченнях б/н, б/д (вх. № 5090/16 від 10.03.2016 р.) на те, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду. Окрім того, стягувач звертав увагу суду на те, що, як вбачається із постанови ВДВС Обухівського МРУЮ від 29.08.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у боржника наявна техніка, за рахунок якої можливо виконати рішення суду.

Слід зазначити, що складний фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобовязання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України Про виконавче провадження способів виконання рішення суду.

Натомість, доказів, що підтверджують факт існування виключних обставин, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі у розумінні статті 121 ГПК України, останнім до матеріалів справи не надано.

Також при винесенні даної ухвали судом враховано приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. № 01-8/1427 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004 р.).

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, заперечення стягувача, а також враховуючи, що покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви обставини не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення у даній справі, в той час як інших доказів, що підтверджують факт існування у відповідача обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим, не надано, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс б/н від 26.02.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15 задоволенню не підлягає.

Решта долучених до матеріалів справи документів була досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Поряд з цим, судом враховано той факт, що заявник просив суд про відстрочення виконання рішення суду до 31.08.2016 р., тобто на час, що сплив до винесення судом даної ухвали від 07.09.2016 р.

Стосовно заяви позивача про розподіл судових витрат у даній справі слід зазначити таке.

Згідно з приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як зазначено у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З огляду на викладене, враховуючи залишення без задоволення заяви відповідача б/н від 26.02.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у даній справі, понесені ТОВ Спектр-Агро витрати зі сплати 1378,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням № 35836 від 23.03.2016 р. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2016 р. про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, а також витрати зі сплати 1654,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням № 37139 від 19.04.2016 р. за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р., якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2016 р., покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс б/н від 26.02.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 р. у справі № 911/4364/15 залишити без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 агро плюс (08722, Київська обл., Обухівський район, с. Трипілля, вул. Дружби, будинок 6, код 36349093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, будинок 20, код 36348550) 3032 (три тисячі тридцять дві) гривні 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ, який направити позивачу у справі.

4. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя В.М. Бабкіна