Ухвала суду № 61158787, 01.09.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7600/16-ц

У Х В А Л А

01 вересня 2016р. Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

секретарРепета К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в Шевченківський районний суд м.Львова із заявою про забезпечення її позову до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, надання дозволу реєстрації місця проживання дитини без згоди батька.

Одночасно з заявою про забезпечення позову позивачкою подано вищевказану позовну заяву.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення осіб, що беруть участь у справі.

У відповідності до ст.197 ЦПК України у звязку з відсутністю всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Позивачка просить накласти арешт на будинок, що належить відповідачу на праві власності.

Постановою Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно п.2 цієї Постанови вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст.152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті.

Недопустимо забезпечувати позов порушуючи баланс рівності сторін, зокрема, позивачкою не доведено загрозу можливого не виконання рішення суду.

Позивачка не навела переконливих аргументів на обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, а відтак у задоволенні даної заяви слід відмовити.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.151,152,153,209 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідача ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_1