Ухвала суду № 61157565, 08.09.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3560/16-к

Справа № 333/3560/16-к

Провадження № 1-кп/333/438/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участі секретаря Кунець В.В.,

прокурора Богач С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №12016080040001500 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 27.08.2012 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки; 2) 30.09.2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 тс.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 15.09.2015 року, не відбутий строк покарання складає 1 рік 11 місяців 20 днів, у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2016 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням його у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинуваченого та його захисника про отримання копій вказаних документів.

08.09.2016 року прокурор під час проведення судового підготовчого засідання просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який провести у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, за участю обвинуваченого, його захисника та представника потерпілого. Під час досудового розслідування, на думку прокурора, були дотримані усі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі у зв'язку з зайнятістю.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 погодилися з позицією прокурора щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо останній не відповідає вимогам КПК України.

Частиною 4 статті 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Відповідно з вимогами п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Зазначені обставини, відповідно до приписів ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В силу імперативного припису, викладеного у п. «а» ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Аналіз обвинувального акту відносно ОСОБА_1 свідчить про те, що він не містить належного формулювання обвинувачення.

Так, у обвинувальному акті зазначено, що у період часу з 00 години 30 хвилин по 01 годину 30 хвилин, 30 березня 2016 року, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні АЗС «WOG», розташованій по вул. Дослідній станція, 2-В у м. Запоріжжі, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, безпричинно почав порушувати громадський порядок та нормальні умови вказаної заправ очної станції, а саме: неодноразово грубо та нецензурно висловлювався в адресу працівників станції, що значно принижувало їх честь та гідність, а також почав розпивати спиртні напої, що є категорично заборонено в даному приміщенні, при цьому ОСОБА_1 був неодноразово попереджений про це.

Після чого, не зважаючи на вказані зауваження та прохання оператора вказаної заправки ОСОБА_3 припинити свої протиправні дії та розпивання спиртних напоїв, оскільки являються забороненими в приміщенні, та незважаючи на це ОСОБА_1 продовжив виражатися грубою нецензурною лайкою в адресу останньої, що значно принижувало її честь та гідність, а також висловлював в її адресу погрози вбивством та пошкодженням майна, що знаходилось в приміщені АЗС.

З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_1 до приміщення АЗС «WOG», були викликані працівники ТОВ «Охоронний холдинг». Однак, незважаючи на намагання працівників охорони припинити дії ОСОБА_1, останній неодноразово провокував бійку з працівниками ТОВ «Охоронний холдинг» - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та намагався нанести тілесні ушкодження останнім. Під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 чинив опір, а саме останній виривався під час затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при цьому намагався пошкодити вхідні скляні двері АЗС «WOG».

Для допомоги працівникам ТОВ «Охоронний холдинг» на місце вчинення кримінального правопорушення за викликом служби «102» прибули працівники Комунарського ВП Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області, котрі припинили хуліганські дії ОСОБА_1

У результаті хуліганських дій ОСОБА_1 було тимчасово порушено нормальні умови діяльності АЗС «WOG», а саме: в період часу з 00 години 30 хвилин по 01 годину 30 хвилин, 30.03.2016 року станція не могла приймати відвідувачів.

Зазначені дії ОСОБА_1 слідчий кваліфікував як злочин, передбачений ч.3 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов'язане з опором представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Обов'язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.

Слідчій у формулюванні обвинувачення вказує, що дії ОСОБА_1 супроводжувалися особливою зухвалістю, які виразилися у тимчасовому порушенні нормальних умов діяльності АЗС «WOG», а саме, що в період часу з 00 год. 30 хв. по 01 год. 30 хв., 30.03.2016 року станція не могла приймати відвідувачів.

З такого формулювання вбачається, що основною діяльністю АЗС являється прийом відвідувачів, хоча до основних функцій станції для заправлення автомобіля паливом (зрідженим газом) відноситься надання послуг з заправлення автомобілів паливом або зрідженим газом. Слідчий у формулюванні обвинувачення не вказав які саме дії ОСОБА_1 призвели до того, що неможливо було здійснювати основну діяльність працівникам АЗС. Також, з обвинувального акта не вбачається чи взагалі була припинена діяльність АЗС «WOG».

Крім того, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознакою «…..пов'язане з опором представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку та іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії». Водночас у формулюванні обвинувачення вказано, що опір обвинувачений вчинив лише працівникам ТОВ «Охоронний холдинг» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зі змісту обвинувального акту не зрозуміло, чи відносяться зазначені особи до представників громадськості, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку або це громадяни, які припиняли хуліганські дії.

Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства виявляється в активній протидії представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку. Опором можна вважати такі дії, як відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо.

У формулюванні обвинувачення при кваліфікації дій особи за ч.3 ст. 296 КК необхідно конкретно зазначати, у чому саме полягав опір представникові влади або представникові громадськості, який виконував обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

До поняття «припинення хуліганських дій» належать активні дії, наприклад затримання, зв'язування тощо. Водночас умовляння, прохання, вимоги припинити злочин не є його припиненням, оскільки в подібному випадку припинення хуліганства залежить від прийнятого самим обвинуваченим рішення, а не всупереч йому. Тому, заподіяння хуліганом удару громадянину, який вимагав припинити хуліганство, але не вживав для цього активних дій, саме по собі не свідчить про наявність розглядуваної кваліфікуючої ознаки, тоді як завдання за таких же обставин удару працівнику поліції або члену громадського формування з охорони громадського порядку має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 296 КК за ознакою здійснення під час хуліганства опору представникові влади чи громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку.

Таким чином, на думку суду, слідчому слід було чітко зазначити до якої категорії (представники громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку чи громадяни, які припиняли хуліганські дії) відносяться ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У разі, якщо останні відносяться до громадян, які припиняли хуліганські дії, слідчому необхідно конкретно зазначити їх дії по припиненню хуліганських дій ОСОБА_1

Відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення ОСОБА_1 порушує його право на захист, перешкоджає суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження.

Зазначені обставини вказують на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та унеможливлюють призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, тому обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016080040001500, підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 3, 110, 291, 314, 337, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, за обвинуваченням його у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України прокурору Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області Богачу С.О. для його належного складання згідно вимог КПК України протягом розумного строку та усунення вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Запорізькій області шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова