Ухвала суду № 61157281, 22.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8081/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на прибудову, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на прибудову.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З прохальної частини позову вбачається, що позивачами заявлені вимоги про визнання право спільної сумісної власності на прибудову.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнями судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 15,16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мін. заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та на 1 січня 2016 року складає - 1378 грн.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Як вбачається із змісту позовної заяви така подана трьома позивачами,отже судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою , а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивачі не додали документи, що підтверджують сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, кожним із позивачів.

При зверненні до суду з позовом позивачі подали до суду клопотання в якому заявили про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті , враховуючи їх майновий стан.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів (довідка про доходи, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі до клопотання не надано.

Оцінюючи докази надані на підтвердження того, що майновий стан позивачів перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі, приходжу до висновку, що позивачі належними та допустимими доказами не довели суду, що їх майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ними судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивачі до позовної заяви не додали документи, що підтверджують сплатусудового збору за заявлену позовну вимогу про визнання права власності на прибудову.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивачів і надає їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на прибудову залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4