Постанова № 611567, 27.04.2007, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" квітня 2007 р. Справа № 3/4410

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кудряшової Ю.В.

при секретарі Ремез І. І.

за участю представників сторін

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Володарсько - Волинському районі Житомирської області (смт. Володарсько - Волинський)

до Приватної (приватно - орендної) агрофірми "Топорище" (с. Топорище Володарсько - Волинського району)

про стягнення 19261,10 грн.

Подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19261 грн. 10 коп., з яких 14461 грн. 70 коп. заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 4799 грн. 40 коп. фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник позивача в засідання суду не з"явився. 27.04.07 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відрядженням уповноваженого представника на семінар - навчання.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

Суд вважає вказану обставину такою, що не пепрешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних у ній документів.

Дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватна (приватно - орендна) агрофірма "Топорище" як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування повинен згідно з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності з 01.01.2004 року, та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент подачі позивачем до господарського суду позовної заяви заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 19261 грн. 10 коп., з яких: 14461 грн. 70 коп. заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.04 по 22.11.06, нарахованих на умовах і в порядку визначеному ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV та за ставками визначеними Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, про що свідчать розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та додатки до них (а.с. 23 - 40); 4799 грн. 40 коп. заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б", "з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.05 по 20.12.05, що підтверджується відповідними розрахунками про відшкодування коштів на виплату та доставку пільгових пенсій, корінцями повідомлень форми "Ю", картками особового рахунку (а.с. 14,15, 20-22, 42 - 50), довідками (а.с. 6,7).

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст. 3 Закону № 400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 1058-ІV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз.6 ч.6 ст.20 Закону № 1058-ІV, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до аб. 4 п.1 ст.2 Закону N 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-ІV,. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу XV Закону № №1058-ІV).

Відповідно до п.п. 6.4. п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Вказані повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2005 рік, за січень - грудень 2005р. та повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до проведених перерахунків та збільшення пенсійних виплат з 12 січня 2005р. і супровідний лист Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі містяться в матеріалах справи (а.с. 43, 44, 46, 48, 49).

Судом встановлено, що на підприємстві відповідача працювали працівниці на відповідних посадах, що було підставою для призначення їм пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б", "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В зв'язку з цим, працівницям відповідача - Горбатюк Н. О., Зубрицькій Г. Н. - органом Пенсійного фонду нараховувалась і виплачувалась пенсія, призначена на пільгових умовах.

Отже, з часу нарахування працівникам пенсій на пільгових умовах, підприємство зобов'язано відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Згідно з довідкою - розрахунком позивача (а.с.6), фактична сума витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за період з 01.01.05 по 20.12.05 складає у сумі 4799 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.1 ст.105 Закону №1058-ІV, страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.

Відповідач нараховані позивачем суми заборгованості у встановленому порядку не оскаржував, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 19261 грн. 10 коп. заборгованості, з яких 14461 грн. 70 коп. заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 4799 грн. 40коп. заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Як зазначається у пункті першому Положення про Пенсійний фонд України (затверджене Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року N 7-93, від сплати державного мита звільняються державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами по суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

За таких обставин, судові витрати з сторін не стягуються.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97-ВР, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, керуючись ст.ст. 94, п. 2 ч. 1 ст. 157, 158--163, 167, 254 КАС України, п. 6 Розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної (приватно - орендної) агрофірми "Топорище", Житомирська область, Володарсько - Волинський район, с. Топорище, вул. Леніна, 169А, ідентифікаційний код 03743109

на користь Управління Пенсійного фонду України в Володарсько - Волинському районі, Житомирська область, смт. Володарськ - Волинський, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 20404998

- 14461 грн. 70 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- 4799 грн. 40 коп. заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постанова господарського суду набирає законної сили в строки встановлені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення її у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;