Ухвала суду № 61154803, 06.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/3031/16

Справа №644/4577/14-ц Головуючий1 інстанції - Шевченко С.В.

Категорія: договірні Доповідач - Кіпенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Хорошевського О.М.,

при секретарі - Брулевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сущенко Василь Володимирович про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а :

19 травня 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом в якому після уточнень просив суд визнати недійсними довіреність від 26 липня 2013 року, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 липня 2013 року та витребувати дану квартиру з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування вимог ОСОБА_2 та його представник посилались на те, що ОСОБА_7, 26 липня 2013 року на час надання ОСОБА_4 довіреності на відчуження належної їй квартири АДРЕСА_1, через поганий стан здоров'я, обумовлений онкологічним захворюванням та атеросклероз, перебувала у стані, в якому не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Крім того, договір купівлі-продажу квартири, який був вчинений ОСОБА_4 30 липня 2013 року на підставі спірної довіреності, був вчинений під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах, обумовлених потребою ОСОБА_7 в грошових коштах на оплату коштовного лікування онкологічного захворювання.

В судовому засіданні першої інстанції позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини зазначені в позові, представники відповідачів та третя особа проти задоволення позову заперечували, посилалась на їх безпідставність.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 рішення суду оскаржив в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Інші особи, що брали участь у справі рішення суду не оскаржили.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів обставин з якими закон пов'язує визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, - безпідставні.

Судовим розглядом встановлено, що 26 липня 2013 року ОСОБА_7 надала ОСОБА_4 довіреність на відчуження належної їй квартири АДРЕСА_1, та згідно договору купівлі-продажу від 30 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сущенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1159, ОСОБА_4 діюча від імені ОСОБА_7 (Продавець) передала, а ОСОБА_3 (Покупець) прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до п.4 вказаного договору, продаж вчинено сторонами за суму 182000 гривні, які Покупець повністю сплатив Продавцю, ще до підписання та нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) даних вимог, тягне за собою недійсність правочину на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень викладених в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсними довіреності від 26 липня 2013 року, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 липня 2013 року та витребування квартири з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_7 26 липня 2013 року на час надання ОСОБА_4 довіреності на відчуження належної їй квартири АДРЕСА_1, через поганий стан здоров'я, обумовлений онкологічним захворюванням та атеросклероз, перебувала у стані, в якому не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Однак належних та допустимих доказів наявності обставин, які відповідно до ст.230, 233, 235 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним, позивач не надав.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 952 від 02.11.2015 року вбачається, що за життя та безпосередньо 26 липня 2013 року ОСОБА_7 ознак будь-якого стійкого хронічного чи тимчасового хворобливого психічного розладу, які б позбавляли її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не виявляла і могла за своїм психічним станом (з урахуванням наявності онкологічного захворювання та лікування) при підписанні спірної довіреності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Для кваліфікації правочину за ст. 233 ЦК необхідна обов'язкова наявність двох умов: вчинення правочину під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що визначена сторонами ціна продажу квартири, що в еквіваленті на час вчинення правочину становила близько 22 700 доларів США, відповідає орієнтовній ринковій вартості подібного житла та положенням ст. 632 ЦК України, відповідно до якої ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження доводів, що вказана довіреність та договір купівлі-продажу є недійсними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.С. Кіпенко

Судді: Н.М. Шаповал

О.М. Хорошевський