Постанова № 61153763, 19.08.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/9107/16-а

н/п 2-а/640/208/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2016 р.

Київський районний суд міста Харкова ускладі:

Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Кузнецовій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Харкові про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Харкові про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування свого позову вказав, що Постановою рядового поліції, інспектора роти №5, батальйону №1 УПП у м. Харкові ДПП Реуцького Олега Володимировича серія ПСЗ №091600 по справі про адміністративне правопорушення від 27.05.2016 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.122 КУпАП, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Просить дану постанову скасувати з наступних підстав:

Так, посадовою особою відповідача не дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Крім того, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

1. інспектор у постанові зазначив, що позивач здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160 чим порушив пп. 8.4 «В» ПДР України.

Відповідно до примітки у ст.122 КУпАП, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення.

У ч.3,п.27 Постанові ПВСУ №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Під час виявлення правопорушення та складання - позивач не керував транспортним засобом, а перебував за кермом, про що позивач повідомив інспектору, заперечуючи вчинення правопорушення, а зупинку автомобіля під знаком, що її забороняє, вчинив його друг, відомості про якого позивач надати відмовився.

Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.

Доказів відеофіксації або фото фіксації, що саме позивач припинив рух та здійснив зупинку, інспектором надано не було.

2. Відповідно до ч.2ст.71 КАСУ саме відповідач, як посадова особа органі державної влади зобов'язана довести обставини, викладені нею у оскарженій постанові. Проте, жодних доказів ним надано не було.

3. Інспектор поліції використовував нагрудну відеокамеру поліцейського «відеореєстратор персональний мобільний моделі DMT1 з GPS- приймачем», що суперечить ст. 16 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», де передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення.У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.Із відповіді на інформаційний запит вбачається, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на «відео реєстратор персональний мобільний моделі DMT1 з GPS-приймачем» не включений до реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Отже, використання нагрудної відеокамери поліцейського «відеореєстратор персональний мобільний моделі DMT1 з GPS-приймачем» - є незаконним.

4. Крім того, посадовою особою відповідача не був складений протокол, не дивлячись на те, що позивач заперечував вчинення ним правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, а представник відповідача до суду не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судових засідань, надіслав суду диск з відеоінформацією з нагрудного відео реєстратора, який був переглянутий у судовому засіданні.

Вислухавши позивача, дослідивши надані сторонами докази. Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з наданого відповідачем диску з відеоінформацією з нагрудного відео реєстратора персонального мобільного моделі DMT1 з GPS - приймачем та наданої постанови вбачається, що 27.05.2016 року о 15.35 на дорозі по АДРЕСА_1 у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» перебував автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, за кермом якого перебував ОСОБА_1 Під час спілкування з інспектором ОСОБА_1 заперечував вчинення ним правопорушення, посилаючись на те, що зупинив автомобіль під знаком 3.34 його знайомий, даних про якого він не надав ні інспектору, ні згодом суду. Оцінюючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1, його відмову у наданні відомостей про особу, яка нібито, зупинила транспортний засіб під забороняючим знаком, а потім передала керування ним ОСОБА_1, фактичне його перебування за кермом автомобіля при зверненні до нього працівника поліції, суд категорично ставиться до таких пояснень ОСОБА_1 і вважає їх такими, що спрямовані на ухилення від відповідальності за скоєне правопорушення.

Проте, згідно ч..2,4,5 ст. 268 КУпАП - Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Однак, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне

правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне

стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа

зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення

відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків

притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення

адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3

цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього

руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей

протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне

правопорушення.

Отже, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1, постанова була складена, а протокол складений не був.

Отже, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ст.122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху , порушення інших правил дорожнього руху) , уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірними.

Таке положення містить висновок Науково - консультативної ради при Вищому адміністративному суді від 26.08.2015 року, який опублікований на сайті ВАС.

Згідно з висновком випадки розгляду справ про адмін. правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені частинами першою та другою ст. 258 КУпАП , в інших випадках справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до частини першої ст. 276КУпАП.

Зокрема, 3.1. Під час вирішення справи про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень , передбачених ст. 122 КУпАП , положення ст. 258 КУпАП не застосовується.

3.2 Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ст. 122 КУпАП , уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним.

3.3. Випадки розгляду справ про адміністративне правопорушення уповноваженими законом особами розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення визначені частинами першою та другою ст. 258 КУпАП , в інших випадках справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення відповідно до частини першої ст. 276 КУпАП .

3.4 Розгляд справ про адміністративне правопорушення за місцем вчинення правопорушення в контексті частини першої ст. 276 КУпАП необхідно розуміти як розгляд справи за місцем знаходження органу , уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, юрисдикції якого поширюється на відповідну адміністративну - територіальну одиницю.

Таке грубе порушення норм КУпАП є підставою для скасування оскаржуваної постанови і задоволенню адміністративного позову з цих підстав.

У стягненні витрат на правову допомогу суд відмовляє, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження таких витрат, і сам адвокат в судовому засіданні присутнім не був.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 71, 158-163 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену інспектором ПС 5 роти 1 батальйону УПП у м. Харкові Реуцьким Олегом Володимировичем у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №091600 від 27.05.2016 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. У разі якщо постанова була винесена без участі особи, яка його оскаржує,апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Д.В. Нев'ядомський