Ухвала суду № 61153107, 08.09.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1055/16-к

Провадження № 1-кп/565/53/16

У Х В А Л А

08 вересня 2016 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

- головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Руднік Л.С.,

- прокурора - Ренковського С.О.,

- обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

- представника потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань обєднані в одне провадження кримінальне провадження №12016180050000187, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині м.Вараш) Рівненської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого згідно з п.1 ст.89 КК України, проживаючого у м.Вараш (раніше м.Кузнецовськ) Рівненської області, мікрорайон ПеремогиАДРЕСА_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині м.Вараш) Рівненської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 09 січня 2008 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 і ч.2 ст.309 КК України з призначенням покарання на підставі ст.ст.69, 70 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з конфіскацією майна, проживаючого у м.Вараш (раніше м.Кузнецовськ) Рівненської області, мікрорайон БудівельниківАДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, та кримінальне провадження№12016180050000315, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (нині м.Вараш) Рівненської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, розлученого, непрацюючого, раніше несудимого, проживаючого у м.Вараш (раніше м.Кузнецовськ) Рівненської області, мікрорайон ПеремогиАДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, на підставі угод про примирення, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2016 року у Кузнецовський міський суд Рівненської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, складений відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, разом із угодами про примирення, укладеними 30 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2

26 липня 2016 року у Кузнецовський міський суд Рівненської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, складений відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, разом із угодою про примирення, укладеною 22 липня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваним ОСОБА_3

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 вересня 2016 року вказані кримінальні провадження обєднані в одне провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив відмовити у затвердженні вказаних угод про примирення та здійснити судове провадження в загальному порядку.

Представник потерпілого ОСОБА_4 зазначив, що фактично розмір майнової шкоди, завданої цим злочином, є значно більшим, ніж вказаний в обвинувальному акті в сумі 602 грн., оскільки, окрім вартості 242 м. кабеля, завдана злочином майнова шкода складається з втрат, яких публічне акціонерне товариство «Укртелеком» зазнало у зв'язку з пошкодженням обвинуваченими мережі внаслідок відрізання цього кабелю, а також витрат, які необхідно зробити для відновлення цієї мережі (реальні збитки), про що органу досудового розслідування були надані відповідні документи бухгалтерського обліку. Представник потерпілого пояснив, що з врахуванням цих обставин, публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було визначено загальний розмір майнової шкоди, завданої обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 внаслідок незакінченого замаху на таємне викрадення кабелю (крадіжки), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у сумі 12000 грн. та відповідно до майнового становища кожного з обвинувачених в угодах про примирення передбачено їх зобовязання щодо відшкодування заподіяної майнової шкоди. На думку ОСОБА_4, в даному випадку необхідно затвердити хоча б одну угоду про примирення, укладену із ОСОБА_1, зобовязання по якій щодо відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, на теперішній час обвинуваченим виконані, або повернути прокурору обвинувальні акти.

Вказану думку представника потерпілого підтримав обвинувачений ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він заперечує проти затвердження угоди про примирення, оскільки не зрозумів її умов в частині строків відшкодування завданої майнової шкоди.

З показань обвинувачених, наданих у підготовчому судовому засіданні, слідує, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 визнають факт заподіяння ними цим злочином публічному акціонерному товариству «Укртелеком» майнової шкоди в загальному сукупному розмірі в сумі 12000 грн.

Здійснивши у підготовчому судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.314 і ч.7 ст.474 КПК України перевірку обвинувальних актів та угод про примирення на відповідність вимогам цього кодексу та/або закону, судом встановлено наступне.

Згідно з обвинувальним актом, складеним 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин. 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, маючи спільний злочинний умисел прийшли до місця проживання останнього, що по м-ну Перемоги, 13/54 в м.Вараш Рівненської області, де ОСОБА_6 за їх попередньою домовленістю з дому виніс та передав своїм товаришам ніж для вчинення в подальшому за його допомогою крадіжки кабелю з колодязів на вул.Старорафілівській м.Вараш. Після цього 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_1 залишився біля свого дому, а ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна шляхом викрадення кольорових металів із кабелів ліній звязку, прийшли на вул.Старорафалівська м.Вараш, де наявна кабельна мережа №141806, належна СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком». Не дочекавшись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_6 від свого дому пішов в напрямку вул.Старорафалівська м.Вараш Рівненської області, в результаті чого неподалік ринку «Південний» у даному населеному пункті зустрів своїх товаришів. Далі після пропозиції ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх знайомий ОСОБА_1 погодився піти з ними до кабельного колодязя №549 на вул.Старорафалівську м.Вараш, звідки вчинити крадіжку кабелю. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи на вул.Старорафалівська м.Вараш Рівненської області, зокрема, біля кабельного колодязя №549, спільно стягли з його поверхні бетонну плиту. Тоді ОСОБА_3 заліз до кабельного колодязя №549 та перерізав кабель типу ТПП 50х2х0,4. Після цього ОСОБА_3 виліз із кабельного колодязя та спільно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 почав витягувати на поверхню кабель, типу ТПП 50х2х0,4, з кабельної мережі №141806, загальна довжина якого становила 242 м., а вартість 602 грн. В той час ОСОБА_3 спільно зі своїми товаришами помітили світло фар автомобіля, в якому після спрацювання сигналізації кабельної мережі №141806 на вул.Старорафалівську м.Вараш для перевірки їхали працівники Кузнецовського відділу поліції охорони Головного управління Національної поліції в Рівненській області, тому він з ОСОБА_3 побігли з місця події, а ОСОБА_5 заховався у лісопосадці. Далі, прибувши на місце події, працівниками поліції був виявлений факт вчинення зазначених протиправних дій, а також на незначній відстані від кабельного колодязя №549, зокрема, у лісопосадці, що розміщується в межах вул.Старорафалівська м.Вараш ними був затриманий ОСОБА_5, який там ховався, з метою уникнення відповідальності. Таким чином, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за вищевказаних обставин, останнім обєктивно не вдалось виконати усіх дій, які були необхідними для доведення злочину до кінця. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з обвинувальним актом, складеним 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин. 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийшли до місця проживання останнього, що по м-ну Перемоги, 13/54 в м.Вараш Рівненської області, де останній за їх попередньою домовленістю з дому виніс та передав своїм товаришам ніж для вчинення в подальшому за його допомогою крадіжки кабелю з колодязів на вул.Старорафілівській м.Вараш. Після цього 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_1 залишився біля свого дому, а ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна шляхом викрадення кольорових металів із кабелів ліній звязку, прийшли на вул.Старорафалівська м.Вараш, де наявна кабельна мережа №141806, належна СЛД №6 м.Кузнецовськ приватного акціонерного товариства «Укртелеком». Після цього дані громадяни підійшли до кабельного колодязя №571, що входить до мережі №141806, де ОСОБА_3 таємно, за допомогою ножа віджав кришку люка та проник до його середини. В той час ОСОБА_5 освітлював ліхтарем шахту кабельного колодязя, де знаходився ОСОБА_3, а також здійснював спостереження навколо з метою виявлення небезпеки та подальше повідомлення про такий факт свого товариша. В той час ОСОБА_3, перебуваючи в шахті колодязя №571, за допомогою ножа перерізав кабель, типу ТПП 50х2х0,4, з метою його часткового відєднання від загальної мережі №141806. Після цього ОСОБА_3 виліз на поверхню із вказаного колодязя та з ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, спільно пішли до наступних по рахунку колодязів на вул.Старорафалівська м.Вараш з метою відєднання другої частини кабелю, типу ТПП 50х2х0,4, від мережі №141806. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, минувши колодязі №460 та №459, підійшли до колодязя під №549, де спробували відтягли бетонну плиту з його поверхні, однак їм цього зробити не вдалось, тому вони вирішили піти до будинку №13 по м-н Перемоги м.Вараш Рівненської області, де попросили допомоги свого товариша ОСОБА_1, який там чекав на своїх товаришів. По дорозі до місця проживання ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустріли свого товариша, який йшов їм назустріч. Далі після пропозиції ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх знайомий ОСОБА_1 погодився піти з ними до кабельного колодязя №549 на вул.Старорафалівську м.Вараш, звідки вчинити крадіжку кабелю. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи на вул.Старорафалівська м.Вараш Рівненської області, зокрема, біля кабельного колодязя №549, спільно стягли з його поверхні бетонну плиту. Тоді ОСОБА_3 заліз до кабельного колодязя №549 та перерізав кабель типу ТПП 50х2х0,4. Після цього ОСОБА_3 виліз із кабельного колодязя та спільно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 почав витягувати на поверхню кабель, типу ТПП 50х2х0,4, з кабельної мережі №141806, загальна довжина якого становила 242 м., а вартість 602 грн. В той час ОСОБА_3 спільно зі своїми товаришами помітили світло фар автомобіля, в якому після спрацювання сигналізації кабельної мережі №141806 на вул.Старорафалівську м.Вараш для перевірки їхали працівники Кузнецовського відділу поліції охорони Головного управління Національної поліції в Рівненській області, тому він з ОСОБА_1 побігли з місця події, а ОСОБА_5 заховався у лісопосадці. Далі, прибувши на місце події, працівниками поліції був виявлений факт вчинення зазначених протиправних дій, а також на незначній відстані від кабельного колодязя №549, зокрема, у лісопосадці, що розміщується в межах вул.Старорафалівська м.Вараш ними був затриманий ОСОБА_5, який там ховався, з метою уникнення відповідальності. Таким чином, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за вищевказаних обставин, останнім обєктивно не вдалось виконати усіх дій, які були необхідними для доведення злочину до кінця. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з обвинувальним актом, складеним 22 липня 2016 року відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин. 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна шляхом викрадення кольорових металів із кабелів ліній звязку, прийшли на вул.Старорафалівська м.Вараш, де наявна кабельна мережа №141806, належна СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії приватного акціонерного товариства «Укртелеком». Після цього ОСОБА_3 таємно проник до кабельного колодязя №571, що входить до мережі №141806, де за допомогою ножа перерізав кабель, типу ТПП 50х2х0,4, а ОСОБА_5 в той час освітлював за допомогою ліхтаря шахту кабельного колодязя та здійснював спостереження навколо з метою виявлення небезпеки та подальше повідомлення про такий факт свого товариша. Після цього ОСОБА_3 виліз на поверхню із вказаного колодязя та з ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, спільно пішли до наступних по рахунку колодязів на вул.Старорафалівська м.Вараш з метою відєднання другої частини кабелю, типу ТПП 50х2х0,4, від мережі №141806. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, минувши колодязі №460 та №459, підійшли до колодязя під №549, де спробували відтягли бетонну плиту з його поверхні, однак їм цього зробити не вдалось, тому вони вирішили піти до будинку №13 по м-н Перемоги м.Вараш Рівненської області, де попросити допомоги свого товариша ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, який там чекав на своїх товаришів. По дорозі до місця проживання ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустріли свого товариша, який йшов їм назустріч. Далі після пропозиції ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх знайомий ОСОБА_1 погодився піти з ними до кабельного колодязя №549 на вул.Старорафалівську м.Вараш, звідки вчинити крадіжку кабелю. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи на вул.Старорафалівська м.Кузнецовськ Рівненської області, кабельного колодязя та спільно зі своїми товаришами почав витягувати на поверхню кабель, типу ТПП 50х2х0,4, з кабельної мережі №141806, загальна довжина якого становила 242 м., а вартість 602 грн. В той час ОСОБА_3 спільно зі своїми товаришами помітили світло фар автомобіля, в якому після спрацювання сигналізації кабельної мережі №141806 на вул.Старорафалівську м.Вараш для перевірки їхали працівники Кузнецовського відділу поліції охорони Головного управління Національної поліції в Рівненській області, тому він з ОСОБА_1 побігли з місця події, а ОСОБА_5 заховався у лісопосадці. Таким чином, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за вищевказаних обставин, останнім обєктивно не вдалось виконали усіх дій, які були необхідними для доведення злочину до кінця. Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

З наведеного слідує, що вказані обвинувальні акти містять явні суперечності та неповноту обвинувачення.

Так, в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, зазначено, що 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, маючи спільний злочинний умисел прийшли до місця проживання останнього (тобто ОСОБА_2В.), що по м-ну Перемоги, 13/54 в м.Вараш Рівненської області, де ОСОБА_6 за їх попередньою домовленістю з дому виніс та передав своїм товаришам ніж для вчинення в подальшому за його допомогою крадіжки кабелю з колодязів на вул.Старорафілівській м.Вараш. Проте згідно з даними цього ж обвинувального акту місцем проживання ОСОБА_2 є м-н Будівельників, буд.24/4, кв.42 м.Вараш (раніше м.Кузнецовськ) Рівненської області, а не м-н Перемоги, 13/54 в м.Вараш Рівненської області, а в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_2 вказано, що 21 березня 2016 року приблизно о 04 год. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 прийшли до місця проживання останнього (тобто ОСОБА_1, а не ОСОБА_2В.), що по м-ну Перемоги, 13/54 в м.Вараш Рівненської області, де останній за їх попередньою домовленістю з дому виніс та передав своїм товаришам ніж для вчинення в подальшому за його допомогою крадіжки кабелю з колодязів на вул.Старорафілівській м.Вараш. Таких даних щодо попередньої змови між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо вчинення за допомогою ножа крадіжки кабелю з колодязів на вул.Старорафілівській м.Вараш взагалі не містить формулювання обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, за обвинувальним актом, складеним 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року.

В обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, а також в обвинувальному акті, складеному 22 липня 2016 року відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, зазначено, що з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за вищевказаних обставин, останнім (тобто лише ОСОБА_2В.) обєктивно не вдалось виконати усіх дій, які були необхідними для доведення злочину до кінця. Формулювання обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, не містить жодних даних про те, чи виконали, або чи не виконали ОСОБА_1 і ОСОБА_3 усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Разом з цим суд врахував, що в зазначених обвинувальних актах взагалі відсутні відомості щодо фактичних обставин про те, чи витягнули, чи не витягнули ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 спільними діями з кабельного колодязя №549 на вул.Старорафалівська м.Вараш Рівненської області на його поверхню кабель, типу ТПП 50х2х0,4, відрізаний від кабельної мережі №141806, загальною довжиною 242 м., тобто чи вилучили це майно і чи мали реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Відсутність таких обставин свідчить про неконкретність обвинувачення, унеможливлює здійснення перевірки правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення наявності чи відсутності в даному випадку замаху на злочин і визначення виду замаху в разі його наявності (закінченого чи незакінченого).

Обвинувальний акт, складений 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, відносно ОСОБА_3 в частині формулювання обвинувачення за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, не містить відомостей про те, що ОСОБА_3 за допомогою ножа віджав кришку люка до кабельного колодязя №571, що входить до мережі №141806, лише після чого проник до його середини, а також даних про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, перебуваючи на вул.Старорафалівська м.Вараш Рівненської області, зокрема, біля кабельного колодязя №549, спільно стягли з його поверхні бетонну плиту, після чого ОСОБА_3 заліз до кабельного колодязя №549, перерізав кабель типу ТПП 50х2х0,4. та виліз із кабельного колодязя, хоча вказані дані щодо дій ОСОБА_3 значаться в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, в частині формулювання обвинувачення, предявленого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України. Отже, формулювання обвинувачень ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суттєво різняться в частині зазначення дій обвинувачених як співучасників злочину, що є недопустимим.

Обвинувальні акти не містять викладу фактичних обставин про те, з допомогою якого саме ножа (ножа, наданого ОСОБА_1, чи ножа, належного ОСОБА_3П.) був вчинений цей злочин, передбачений ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, в скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_3, хоча обидва вказані ножі зазначені в якості речових доказів в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України. Разом з цим обвинувальний акт, складений 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України містить дані про відсутність речових доказів у кримінальному провадженні.

Судом також встановлено, що в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_1 зазначені ініціали по батькові обвинуваченого, які не відповідають даним по батькові цієї особи (ОСОБА_1П.).

В обвинувальному акті, складеному 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України значиться два місця проживання обвинуваченого, а саме: м.Кузнецовськ Рівненської області, м-н Перемоги, 10/36, і АДРЕСА_4 (остання адреса в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, вказана в якості місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1С.).

Обвинувальний акт, складений 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України і обвинувальний акт, складений 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України мають різні відомості щодо потерпілої сторони. Зокрема, у цих обвинувальних актах значиться, що кабельна мережа №141806, з якої було відрізано кабель, належить СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (в частині формулювання обвинувачення, предявленого ОСОБА_1С.), СЛД №6 м.Кузнецовськ приватного акціонерного товариства «Укртелеком» (в частині формулювання обвинувачення, предявленого ОСОБА_2В.), СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії приватного акціонерного товариства «Укртелеком» (в частині формулювання обвинувачення, предявленого ОСОБА_3П.)., а потерпілим у цих обвинувальних актах вказаний СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком».

В обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України і в обвинувальному акті, складеному 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, зазначено, що розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням СЛД №6 м.Кузнецовськ Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», становить 602 грн. Вид цієї шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в досліджуваних обвинувальних актах не вказаний. При цьому в обвинувальному акті, складеному 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, значиться, що вказана шкода в сумі 602 грн. відшкодована.

З наданих матеріалів вказаних кримінальних проваджень судом зясовано, що в ході досудового розслідування була встановлена лише середня ринкова вартість, бувшого у використанні кабеля, марки ТПП 50х2х0,4 мм, в кількості 242 п.м., який був в експлуатації з 2006 року, в сумі 602 грн. 00 коп. без врахування ПДВ (висновок експертного заключення з оцінки рухомого майна, складений оцінювачем ТзОВ «Приватна агенція «Експертиза та оцінка +» ОСОБА_7 28 квітня 2016 року). Проте інші дані, надані ПАТ «Укртелеком», залишились поза увагою органу досудового розслідування. Зокрема, не враховано відомості потерпілого про факт пошкодження кабельної мережі №141806 (акт встановлення факту пошкодження ЛКС, складений СЛД №6 м.Кузнецовськ РЦТ №121 м.Сарни Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» 21 березня 2016 року) та необхідність проведення відновлювальних робіт (дефектний акт №16, складений СЛД №6 м.Кузнецовськ РЦТ №121 м.Сарни Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» 21 березня 2016 року). Окрім цього, з матеріалів кримінальних проваджень слідує, що під час досудового розслідування потерпілим було надано документи з відомостями даних бухгалтерського обліку про вартість викраденого кабеля ТПП 50х2х0,4 242 м. в сумі 7927,92 грн. (акт оцінки вартості викрадених, знищених або зловмисно пошкоджених лінійно-кабельних споруд (без відновлювальних робіт) №16, складений СЛД №6 м.Кузнецовськ РЦТ №121 м.Сарни Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» 21 березня 2016 року, порівняльна відомість результатів інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів станом на 21 березня 2016 року, протокол СЛД №6 м.Кузнецовськ РЦТ №121 м.Сарни від 21 березня 2016 року, інвентаризаційний опис СЛД №6 м.Кузнецовськ РЦТ №121 м.Сарни Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» від 21 березня 2016 року). Однак, органом досудового розслідування не взято до уваги зазначені документи потерпілої сторони і розмір майнової шкоди, завданої злочином, з врахуванням втрат, яких ПАТ «Укртелеком» зазнало у зв'язку з пошкодженням кабельної мережі, а також витрат, які потерпіла сторона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальних збитків), шляхом призначення і проведення відповідної експертизи не здійснено.

Наведені обставини в своїй сукупності свідчать про очевидну неповноту і суперечність між собою формулювань обвинувачення, предявленого ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, суперечність даних про анкетні відомості обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та особу потерпілого, невстановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що в свою чергу вказує на невідповідність обвинувальних актів п.п.2, 3, 5, 7 ч.2 ст.291 КПК України.

Слідуючи ст.ст.84, 91, ч.1 ст.92 КПК України формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, характер та ступінь участі кожного із співучасників злочину), форму вини, мотив і мету його вчинення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання. Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й чітко відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Відсутність в обвинувальному акті конкретного формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безумовно, порушує право особи на захист і як наслідок слугує підставою для скасування вироку суду.

Судом також встановлено, що 30 червня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, укладено угоди про примирення. Згідно з даними угодами сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений за попередньою домовленістю групою осіб. Сторонами угод визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 і ОСОБА_5 повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, зокрема, щодо кожного обвинуваченого: у виді 1 (одного) року обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання та встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України і покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України. Окрім цього, сторонами цих угод визначено обставинами, що мають істотне значення, щире каяття підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 бере на себе зобовязання до 05 липня 2016 року виплатити для ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок №26004383058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ отримувача 21560766) грошові кошти в сумі 4000 грн., в якості компенсації заподіяної шкоди даному товариству, а підозрюваний ОСОБА_5 бере на себе зобовязання до 05 липня 2016 року виплатити частину заподіяних майнових збитків для ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок №26004383058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ отримувача 21560766) в сумі 500 грн., а решту в сумі 3500 грн. виплатити наступними платежами по 500 грн. кожного 05 числа місяця до повного погашення вищевказаної суми заподіяної ним шкоди.

22 липня 2016 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, укладено угоду про примирення. Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений за попередньою домовленістю групою осіб. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, зокрема: у виді 1 (одного) року обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання та встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України і покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України. Окрім цього, сторонами вказаної угоди визначено обставинами, що мають істотне значення, щире каяття підозрюваного ОСОБА_3, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 бере на себе зобовязання до 05 серпня 2016 року виплатити частину заподіяних майнових збитків для ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок №26004383058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ отримувача 21560766) в сумі 500 грн., а решту в сумі 3500 грн. виплатити наступними платежами по 500 грн. кожного 05 числа місяця до повного погашення вищевказаної суми заподіяної ним шкоди (4000 грн.).

Таким чином, зміст зазначених угод про примирення свідчить, що сукупний розмір шкоди, завданої ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням, вказаний в угодах в загальній сумі 12000 грн. згідно з даними про зобовязання підозрюваних здійснити відшкодування заподіяної шкоди, що є значно більшим, ніж розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, зазначений у обвинувальних актах, та відповідно виходить за межі обвинувачення, предявленого ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Разом з цим суд врахував, що на теперішній час, як слідує з наданих обвинуваченими квитанцій і показань, зобовязання щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, які покладені цими угодами про примирення на підозрюваних, виконані обвинуваченим ОСОБА_1 не в строк, встановлений в угоді (4000 грн. сплачено ОСОБА_1 ПАТ «Укртелеком» не до 05 липня 2016 року, а пізніше останній платіж здійснено 01 вересня 2016 року), виконані обвинуваченим ОСОБА_2 не в повному обсязі та з прострочкою платежу (другий платіж вчинений ОСОБА_2 09 серпня 2016 року в сумі 400 грн., а не 05 серпня 2016 року в сумі 500 грн., третій платіж вчинений ОСОБА_2 05 вересня 2016 року в сумі 300 грн., а не в сумі 500 грн.), виконані обвинуваченим ОСОБА_3 не в повному обсязі та з прострочкою платежу (другий платіж станом на 05 вересня 2016 року в сумі 500 грн. ОСОБА_3 не здійснено).

Отже, зазначені зобовязання ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за угодами про примирення не співмірні із предявленим їм обвинуваченням згідно з обвинувальними актами.

Окрім цього, суд врахував, що факт невиконання обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 угод про примирення в частині взятих на себе зобовязань щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлений станом на теперішній час, навіть іще до затвердження цих угод про примирення судом, та заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 проти затвердження угоди про примирення вказують на наявність підстав для відмови в затверджені таких угод про примирення з огляду на наслідки, передбачені ст.476 КПК України (скасування вироку, яким затверджені угоди про примирення, направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угоди були ініційовані на стадії досудового розслідування, притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за умисне невиконання угод за ст.389-1 КК України).

За таких обставин, угоди про примирення, укладені в даному кримінальному провадженні між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 і підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 червня 2016 року та між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_3 22 липня 2016 року не можуть бути затверджені, оскільки порушують права обвинувачених та свідчать про очевидну неможливість виконання ними взятих на себе за угодами зобовязань, враховуючи майновий стан обвинувачених і відсутність в них постійного місця роботи, регулярного заробітку чи іншого доходу.

При цьому суд врахував наступні положення п.п.16, 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод». Якщо після роз'яснення суті обвинувачення обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. У такому випадку суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку (якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження). Після проведення зазначених дій головуючий, оголосивши текст угоди, згідно з частинами 4, 5 ст.474 КПК має з'ясувати в обвинуваченого, чи повністю він розуміє: 1) права, надані йому законом; 2) наслідки укладення та затвердження угод; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим (таке уточнення відсутнє в ч.5 цієї статті, із чого вбачається, що угода про примирення може укладатися щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких особа може лише частково визнавати вину або не визнавати її); 4) вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Негативна відповідь на будь-яке із поставлених запитань зобов'язує суд дати відповідні роз'яснення. Те саме стосується і потерпілого у разі з'ясування судом, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК. Якщо після такого роз'яснення обвинувачений чи потерпілий заперечуватиме проти затвердження угоди, її не може бути затверджено. Суд повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи зможе він реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, зокрема відшкодувати завдану ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду з огляду на її розмір та строк відшкодування, визначені в угоді про примирення, чи вчинити дії, перелік яких у ній зазначено, або ж виконати обов'язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, викладені в угоді про визнання винуватості. Якщо ж під час судового провадження суд встановить, що обвинувачений не в змозі виконати взяті на себе зобов'язання, він відповідно до п.5 ч.7 ст.474 КПК має відмовити в затвердженні угоди. За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Пунктами 1, 3 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

З наведених підстав, в затвердженні угод про примирення, укладених в даному обєднаному кримінальному провадженні між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 і підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 червня 2016 року та між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_3 22 липня 2016 року необхідно відмовити та повернути кримінальне провадження з обвинувальними актами прокурору для продовження досудового розслідування. При цьому суд прийняв до уваги, що неможливість призначення даного обєднаного кримінального провадження до судового розгляду зумовлена невідповідністю обвинувальних актів вимогам п.п.2, 3, 5, 7 ч.2 ст.291 КПК України, необхідністю продовження досудового розслідування з метою встановлення обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, в тому числі способу вчинення кримінального правопорушення конкретних дій, характеру та ступеня участі кожного з співучасників, ступеня здійснення ними злочинного наміру, причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, в разі замаху на злочин, виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідністю здійснення відкриття сторонами кримінального провадження одне одній отриманих додаткових матеріалів, а також тим, що вказані угоди про примирення були укладені не під час підготовчого провадження, а під час досудового розслідування (угоди про примирення укладені в день складення та затвердження обвинувальних актів).

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст.ст.2, 84, 91, ч.1 ст.92, п.п.2, 3, 5, 7 ч.2 ст.291, п.п.1, 3 ч.3 ст.314, ст.471, п.п.1-3, 5 ч.7 ст.474, ст.ст.392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у затвердженні угоди про примирення, укладеної між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваним ОСОБА_1 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року.

Відмовити у затвердженні угоди про примирення, укладеної між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваним ОСОБА_2 30 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000187, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року.

Відмовити у затвердженні угоди про примирення, укладеної між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника відділу правового забезпечення Рівненської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ОСОБА_4 (представника потерпілого) і підозрюваним ОСОБА_3 22 липня 2016 року у кримінальному провадженні №12016180050000315, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року.

Матеріали кримінальних проваджень №12016180050000187, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2016 року, і №12016180050000315, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2016 року, разом з обвинувальними актами в цих провадженнях, повернути прокурорам Кузнецовського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відповідно для продовження досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: О.І.Горегляд