Вирок № 61151845, 23.08.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3188/15-к

1-КП/415/92/16

ВИРОК

Іменем України

23.08.16 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

судді Чернобривко Л.Б.,

судді Калмикової Ю.О.,

за участю:

секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Сичова В.М.,

захисника Мєдвєдєва С.С.,

захисника Бондаренка Ю.Ю.,

потерпілої ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

представника потерпілих ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Новодружеська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 18 січня 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.296 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, 26 жовтня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 06 червня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 11 листопада 2011 року Лисичанським міським судом за ст.187 ч.1, ст.296 ч.4, ст.70 ч.1 КК України до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 01 квітня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Рудівка Сватівського району Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 23 вересня 1997 року Сватівським районним судом Луганської області за ст.229-6 ч.2 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, 29 травня 2001 року Сватівським районним судом за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року), з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 06 місяців та штрафом у розмірі 680 гривень, 24 вересня 2002 року Сватівським районним судом за ст.188 ч.2 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки 06 місяців, 01 грудня 2004 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст.121 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 8 років позбавлення волі, 04 червня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Новодружеська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 27 лютого 2003 року Старобільським районним судом Луганської області за ст.289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі, 30 серпня 2012 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, у великих розмірах, особою, яка раніше вчинила розбій, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України.

Згідно з викладеним у обвинувальному акті змістом, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили інкримінований злочин за наступних обставин - 26 березня 2015 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_8, який є особою, яка раніше вчинила розбій, та обвинуваченим ОСОБА_9, який також є особою, яка раніше вчинила розбій, попередньо одягнувши рукавички з тканини, проникли до будинку за місцем мешкання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, де, обвинувачений ОСОБА_8, схопивши потерпілу ОСОБА_3, зв'язав тій скотчем руки, в цей час, обвинувачений ОСОБА_9, притиснувши потерпілого ОСОБА_10 головою до ліжка, і, таким чином, утримуючи, разом з обвинуваченим ОСОБА_8, також зв'язали останньому скотчем руки, після чого, обвинувачений ОСОБА_9, з метою подолання опору, наніс потерпілому ОСОБА_10 - 3-4 удари кулаками в область голови, від чого потерпілий ОСОБА_10 втратив свідомість, що є насильством, небезпечним для життя і здоров'я, в цей час, обвинувачений ОСОБА_7, підійшовши до потерпілої ОСОБА_4, яка, на крики про допомогу, піднялась з ліжка, наніс останній - 1 удару кулаком в область лівого ока, від якого та впала на підлогу, і, схопивши руками за шию, став душити, вимагаючи гроші та закриваючи потерпілій ОСОБА_4 рота, одночасно тиснучи руками на очі, при цьому, обвинувачений ОСОБА_8, який привів потерпілу ОСОБА_3 до потерпілої ОСОБА_4, вимагаючи разом з обвинуваченим ОСОБА_7 вказати місце зберігання грошей, наніс потерпілій ОСОБА_3 - 1 удару рукою в обличчя, після чого, остання, побоюючись за своє життя і здоров'я, вказала місце, де знаходились гроші: 6000 долларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, становило 141004 гривні 08 копійок, та 100000 гривень, якими незаконно заволоділи обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, спричинивши потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 241004 гривні 08 копійок, що є великим розміром, оскільки складає суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та заподіявши тілесні ушкодження: потерпілій ОСОБА_4 - у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин обличчя і голови, багатоуламкового втиснутого перелому верхньої стінки лівої верхньощелепної пазухи, параорбітальної гематоми обох очей, контузії лівого очного яблука, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я, потерпілій ОСОБА_3 - у вигляді забоїв м'яких тканин обличчя, параорбітальної області зліва, синця верхнього віка лівого ока, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_5 - у вигляді забою, саднини носа, забою, підшкірної гематоми правої скулової дуги, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, не визнав, зазначивши, що до моменту затримання він обвинуваченого ОСОБА_8 - не знав взагалі, обвинуваченого ОСОБА_9 - знав лише візуально, будь-яких стосунків з останнім - не підтримував. 26 березня 2015 року, приблизно з 19 до 23-24 годині перебував у декількох кафе в межах міста Новодружеська, і, біля 24 години, того дня, повернувшись за місцем мешкання, АДРЕСА_4, був затриманий разом з друзями, що перебували в його квартирі. 3000 гривень, які були вилучені у нього правоохоронцями під час затримання, йому не належать, походження останніх, йому не відомо, додатково зазначаючи, що до відділку міліції він був доставлений біля 00-01 години 27 березня 2016 року, а вилучення грошових коштів відбувалось лише о 06-07 годині 27 березня 2016 року, що підтверджує його версію, що грошові кошти були підкинуті міліціянтами, оскільке є не зрозумілим, чому його тримали у відділку понад 6 годин без догляду особистих речей. 100 долларів США, які були вилучені за місцем його мешкання, АДРЕСА_4, йому також не належать і походження останніх - йому також не відомо. Під час проведення досудового розслідування, в тому числі і під час проведення слідчого експерименту за його участю, він, побоюючись, надавав не правдиві пояснення, щодо вчинення розбійного нападу на родину потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, не підтверджуючи останні у судовому засіданні та вказуючи, що його пояснення були здобуті під тиском з боку правоохоронців та із застосовуванням неправомірних заходів досудового розслідування, пов'язаних зі спричиненням тілесних ушкоджень. Родину потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 знає візуально, як мешканців міста Новодружеська, будь-які стосунки з останніми - не підтримує, але іноді, на прохання потерпілого ОСОБА_5, допомагає по господарству, при цьому, зазначаючи, що будь-які грошові кошти, за винятком кишенькових, у родині потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - відсутні, вказана родина перебуває на межі бідності, побутові умови - вкрай самі необхідні, що відомо всім місцевим мешканцям міста Новодружеська та що підтверджує візуальне сприйняття домоволодіння.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, не визнали, і, надаючи аналогічні один одному пояснення, зазначили, що обвинуваченого ОСОБА_7 знає лише обвинувачений ОСОБА_9, але будь-які стосунки останні - не підтримують. 26 березня 2015 року протягом дня вони перебували кожен за місцем свого мешкання, при цьому обвинувачений ОСОБА_8 - перебував у своєї дівчини, в межах міста Новодружеська, а обвинувачений ОСОБА_9 - по АДРЕСА_7. 27 березня 2015 року обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зустрівшись вранці, вирішили виїхати до міста Старобільська (у селище в межах Старобільського району Луганської області) до родичів обвинуваченого ОСОБА_8 полагодити кровлю будинку, у зв'язку з чим, вони, здійснивши відповідні закупівлі та зібравши деякі домашні речі, викликали знайомого таксиста - свідка ОСОБА_11 27 березня 2015 року, приблизно о 14 годині, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на автомобілі марки «Опель Вектра», під керуванням свідка ОСОБА_11, виїхали за межі міста Лисичанська, при цьому, перетинаючи блок-пости на виїзді із міста Лисичанська, і, в подальшому, на в'їзді до міста Сєвєродонецька, проходили відповідний, як особистий догляд, так і догляд речей, будь-які питання до них, ані від військових, ані від правоохоронців, чергуючих на вказаних пунктах перевірок, були відсутні. Перетинаючи блок пост на виїзді із міста Сєвєродонецька в напрямку міста Старобільська, під час огляду у обвинуваченого ОСОБА_8 було виявлено наркотичну речовину, яку той ретельно сховав у шкарпетці, у зв'язку з чим, вони тривалий час вимушені були чекати прийнятого стосовно них рішення. В подальшому, надавши військовим в якості хабара грошові кошти, були відпущені. Оцінивши ситуацію, і, зрозумівши, що вони вже не встигнуть повернутись того дня з міста Старобільська, у зв'язку зі сплиненням певного часу, вирішили повернутись до міста Новодружеська, при цьому, скориставшись нагодою, прийняли рішення, по напрямку руху, заїхати до спільного знайомого у місті Рубіжне. Рухаючись в напрямку міста Рубіжне, і, зупинившись для проведення відповідної перевірки на блок-посту на виїзді із міста Сєвєродонецька, були затримані військовослужбовцями, які одразу стали вимагати від них гроші в якості дозволу на вільний перетин контрольованої території, на що вони, відповіли категоричною відмовою, так як гроші, які вони надали на попередньому блок-посту, були в якості сплати за вилучену нарктичну речовину, а під час перетину вказаного блок-посту будь-яких заборонених речей при них не було. На їх відмову надати грошові кошти, військовослужбовці викликали групу правоохоронців, яким вони і були затримані та доставлені до Лисичанського міськвідділку, при цьому, будь-які підстави затримання на той час їм були не відомі. Приїздивши з правоохоронцями до адміністративної будівлі Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, по вулиці Леніна міста Лисичанська, при цьому, обвинувачений ОСОБА_8 їхав у автівці під керуванням свідка ОСОБА_11, а обвинувачений ОСОБА_9 - у автівці з правоохоронцями, всі разом, в тому числі і таксист - свідок ОСОБА_11, спрямували у приміщення, одночасно зібравши всі речі, які знаходились у машині. У приміщенні Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області правоохоронці, в їх присутності, без залучення понятих, оглянули зміст належних їм дорожніх сумок та пакетів, при цьому будь-що із останніх - не вилучалось. На їх питання щодо затримання правоохоронці стали вимагали з них зізнання в причетності до скоєння розбійного нападу на родину потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, застосовуючи фізичне насильство. Потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_9 знає поверхово, як місцевих мешканців міста Новодружеська, при цьому, зазначаючи, що вказана родина перебуває на межі бідності, обвинувачений ОСОБА_8 родину потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - не знає взагалі.

У судовому засіданні на підтвердження провини обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, сторона обвинувачення надала наступні докази, в тому числі, і письмові матеріали кримінального провадження, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду:

пояснення потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні зазначила, що дійсно, 26 березня 2015 року, приблизно о 20-21 годині, відпочиваючи у будинку за місцем свого мешкання, АДРЕСА_5, почула крик доньки - потерпілої ОСОБА_3, яка разом з потерпілим ОСОБА_5, перебували в іншій кімнаті, одночасно, відчувши удар у обличчя, що супроводжувався вимогою від невідомого чоловіка, який прикривав їй рота рокою у вовняних в'язаних рукавицях, надати гроші, при цьому, скільки було нападників у квартирі - вона вказати не може, так як у житловому приміщенні відсутнє світло, але зазначає, що серед нападників вона впізнала голос обвинуваченого ОСОБА_7, в подальшому, надавши останнім гроші, зокрема: 6000 долларів США та 100000 гривень,

пояснення потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні зазначила, що дійсно, 26 березня 2015 року, приблизно о 20-21 годині, відпочиваючи разом з потерпілим ОСОБА_5, у будинку за місцем спільного мешкання, АДРЕСА_5, відчула, як хтось руками у вовняних рукавицях стискає її шию, вимагаючи гроші, при цьому, інша особа зв'язувала руки потерпілого ОСОБА_5 скотчем. Після того, як їй та потерпілому ОСОБА_5 зв'язали руки, один із нападників, схопивши її, затягнув до кімнати, де на той час відпочивала її матір - потерпіла ОСОБА_4, і, заподіявши, в присутності останньої, удару в обличчя, став вимогати гроші, на що матір - потерпіла ОСОБА_4 вказала місце знаходження грошових коштів: зокрема: 6000 долларів США та 100000 гривень. Під час зазначених подій, нападників вона не бачила, оскільки в будинку відсутнє освітлення, але зазначає, що останні спілкувались між собою за прізвищами - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, крім того, обвинуваченого ОСОБА_7 вона впізнала по голосу, зі слів матері - потерпілої ОСОБА_4,

пояснення потерпілого ОСОБА_5, який у судовому засіданні зазначив, що дійсно, 26 березня 2015 року, приблизно о 20-21 годині, відпочиваючи разом з потерпілою ОСОБА_3, у будинку за місцем спільного мешкання, АДРЕСА_5, та відчувши удари, прокинувся, углідівши 2 незнайомих осіб, один з яких - зв'язував йому руки скотчем, інший - наносив удари, у зв'язку з чим, він одразу втратив свідомість, прийшовши до тями вже після всіх подій. Обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 знає з дитинства. Нападників було двоє, у одного з останніх голос був схожий на голос ОСОБА_9, але точно стверджувати про це він не може,

пояснення свідка ОСОБА_12, який у судовому засіданні зазначив, що дійсно, 26 березня 2015 року, приблизно о півночи, прийшовши за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, зустрів людей у камуфльованому одязі, які одразу, поклавши його на підлогу, і, протримав таким чином деякий час, приблизно вже біля 01 години 27 березня 2015 року доставили разом зі всіма присутніми у квартирі до Лисичанського МВ ГУВМС України в Луганській області, де почали бити, вимагаючи надати певні пояснення щодо обвинуваченого ОСОБА_7 Погодившись, оскільки мріяв, щоб його лише перестали бити та відпустили, підписав всі документи, які надавали йому правоохоронці та зміст яких вказував на те, що обвинувачений ОСОБА_7 26 березня 2015 року начебто надав йому долари США, які він, в подальшому, начебто добровільно видав міліціянтам, при цьому, зазначаючи у судовому засіданні, що окрім 200 гривень, які він витратив на придбання пива, та 100 гривень, які він зайняв у борг у обвинуваченого ОСОБА_7, останній йому не надавав, будь-яких доларів у обвинуваченого ОСОБА_7 - він не бачив, безпосередньо при ньому будь-яких доларів - не було, походження доларів, які, начебто він добровільно видав, як отримані від обвинуваченого ОСОБА_7, - йому не відомо.

пояснення свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні зазначив, що дійсно, 26 березня 2015 року, приблизно о півночи, перебуваючи за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, зустрів людей у камуфльованому одязі, які, вірвашись до квартири та поклавши всіх на підлогу, при цьому, він опинився на підлозі у коридорі, почали шось шукати, вимагаючи надати якісь гроші, в тому числі і долари США, і, нічого не знайшовши, доставили всіх присутніх приблизно вже біля 01 години 27 березня 2015 року до Лисичанського МВ ГУВМС України в Луганській області,

пояснення свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні зазначив, що дійсно, 27 березня 2015 року, в денний час, погодившись на пропозицію обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відвести тих у Старобільский район, зустрів останніх в місті Лисичанську, і, завантаживши речи останніх у автівку, спрямували в напрямку міста Сєвєродонецька, при цьому, перетинаючи блок-пости, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будь-якої уваги з боку військовослужбовців та правоохоронців -не викликали. Перетинаючи блок пост на виїзді із міста Сєвєродонецька в напрямку міста Старобільська, вони на деякий час затримались, у зв'язку з чим, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийняли рішення повернутись до міста Новодружеська, при цьому, скориставшись нагодою, вирішили заїхати у місто Рубіжне. Рухаючись в напрямку міста Рубіжне, і, зупинившись для проведення відповідної перевірки на блок-посту на виїзді із міста Сєвєродонецька, були затримані військовослужбовцями, які викликали правоохоронців, у зв'язку з чим, вони спрямували до Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, при цьому, обвинувачений ОСОБА_8 їхав разом з ним, а обвинувачений ОСОБА_9 - у іншій автівці. Приїздивши до адміністративної будівлі Лисичанського МВ ГУМВС України, всі разом спрямували до міськвідділку, при цьому, правоохоронці забрали із його автівки всі речі обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в тому числі і ключи від транспортного засобу. Через деякий час, правоохоронці, повернувши йому ключи від його автомобіля, запропонували відчинити транспортний засіб, на що він, відчинивши машину, углідів речі, належні обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які до цього, за деякий час, вже вилучались правоохоронцями і були занесені до приміщення Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, по вулиці Леніна, 71, міста Лисичанська. В подальшому, під час огляду речей обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у транспортному засобі, правоохоронцями було вилучено якісь статуетки, які він до цього у речах обвинувачених, які доглядались декілька разів на блок-постах, відповідно до встановленого порядку, не бачив. Крім того, 27 березня 2015 року, будучи присутнім в якості понятого під час складання протоколу щодо затримання обвинуваченого ОСОБА_7, засвідоцтвував вилучення у останнього грошових коштів у сумі 3000 гривень, причетність до яких обвинувачений ОСОБА_7 заперечував,

рапорт оперативного чергового Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_14 від 27 березня 2015 року (а.с.2), з якого вбачається, що 27 березня 2015 року до чергової частини Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області від медичної сестри неврологічного відділення Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» надійшла інформація щодо госпіталізації до медичної установи потерпілої ОСОБА_4 з діагнозом - ЗЧМТ?, СГМ?, з повідомленням щодо побиття останньої невідомими за місцем мешкання, АДРЕСА_5,

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 березня 2015 року (а.с.3), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 повідомила до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останньої злочину 26 березня 2015 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, - незаконному заволодіння грошовими коштами, зокрема, 6000 доларів США та 10000 гривень, пов'язаному із застосуванням фізичного насилля, з боку невідомих, які проникли до будинку за місцем її мешкання, АДРЕСА_5,

довідку Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» за №11 від 14 квітня 2015 року (а.с.4), з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 в період часу з 08 до 14 квітня 2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні у офтальмологічному відділенні вказаної медичної установи з діагнозом - контузія тяжкого ступеню, гемофтальм лівого ока,

довідку травмпункту Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» (а.с.5), з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_3, в період часу з 20 години 30 хвилин 26 березня 2015 року до 05 години 10 хвилин 27 березня 2015 року, звернулась до медичної установи з приводу отримання тілесних ушкоджень, первинним оглядом якої останній встановлено діагноз - забій м'яких тканин обличчя та параорбітальної області, ліворуч,

довідку травмпункту Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» (а.с.12), з якої вбачається, що 27 березня 2015 року, о 18 годині 30 хвилин, з приводу отримання тілесних ушкоджень до медичної установи звернувся потерпілий ОСОБА_5, первинним оглядом якого останньому встановлено діагноз - забій, ссаднина носу, підшкіряна гематома щелепної дуги, праворуч,

висновок судово-медичної експертизи за №31 від 28 квітня 2015 року - 05 травня 2015 року відносно потерпілої ОСОБА_4 (а.с.208-209), відповідно до якого - у лікарні потерпілій ОСОБА_4 встановлено «ЗЧМТ (побутова 26 березня 2015 року), струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя та голови, багатоосколковий вдавлений перелом верхньої стінки ВЧП, ліворуч, параорбітальна гематома, контузія лівого окового яблука, виявлений астено-вегетативний синдром, контузія ока, параорбітальна гематома обох глаз, більмо, дегенерація сітчатки правого ока», тілесні ушкодження, встановлені у потерпілої ОСОБА_4 у лікарні, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, «струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя та голови, багатоосколковий вдавлений перелом верхньої стінки ВЧП, ліворуч, параорбітальна гематома, контузія лівого окового яблука» - утворились від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, вбута у взуття та інше, потерпілій ОСОБА_4 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя,

висновок судово-медичної експертизи за №41 від 06 травня 2015 року відносно потерпілої ОСОБА_3 (а.с.207), відповідно до якого - у лікарні у потерпілої ОСОБА_3 26 березня 2015 року встановлено «забій м'яких тканин обличчя, параорбітальної області, ліворуч», освідоцтвованням потерпілої ОСОБА_3 від 03 квітня 2015 року встановлена гематома верхньої повіки лівого ока, тілесне ушкодження, встановлене у потерпілої ОСОБА_3, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, «гематома верхньої повіки лівого ока» - утворилась від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, вбута у взуття та інше, потерпілій ОСОБА_3 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя,

висновок судово-медичної експертизи за №42 від 06 травня 2015 року відносно потерпілого ОСОБА_5 (а.с.210), відповідно до якого - у лікарні потерпілому ОСОБА_5 27 березня 2015 року встановлено «забій, ссаднина носу, підшкіряна гематома щелепної дуги, праворуч», освідоцтвованням у потерпілого ОСОБА_5 від 03 квітня 2015 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, тілесні ушкодження, встановлене у потерпілого ОСОБА_5 в лікарні, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, «забій, ссаднина носу, підшкіряна гематома щелепної дуги, праворуч» - утворились від взаємодії з тупим твердим предметом, яким могла бути рука, зібрана в кулак, нога, вбута у взуття та інше, потерпілому ОСОБА_5 було спричинено не менш 1 травмуючої дії в області обличчя,

протокол огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.7-8) з фототаблицею (а.с.9-11), з якого вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 05 години 30 хвилин до 05 години 50 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.6), в присутності понятих, проведено огляд будинку за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, під час якого вилучено -

3 сліди верхнього одягу, виявлені з поверхні скла в місці проникнення (на веранді будинку), розмірами 20х30мм, 80х40мм,10х25 мм, відібрані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24 та ЛТ-48, розмірами 24х45мм, 48х108мм, 24х52мм, з яких, відповідно до висновку судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-183) з фототаблицею (а.с.184-185), - 2 сліда текстури матеріалу, розмірами 20х30мм та 80х40мм, відкопійовані на відрізки липких стрічок ЛТ-24х45мм та ЛТ-48х108мм, придатні для встановлення групової належності, та були залишені рукавичкою, виготовленою із трикотажного матеріалу, з поверхневим захисним шаром на робочій поверхні у вигляді елементів лінійної, прямокутної, трапецевидної, квадратної форм та зображенням малюнку у вигляді будинку, або подібної рукавички, 1 слід текстури матеріалу, розмірами 10х25мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки ЛТ-24, довжиною 52 мм, для встановлення групової належності не придатний, у зв'язку з чим, визначити групу предметів, які могли б залишити данний слід, надається можливим,

10 слідів пальців рук, виявлені на поверхні скляної пляшки, об'ємом 0,5л, розмірами 14х22мм, 13х22мм, 14х32мм, 12х30мм, 15х20мм, 12х19мм, 15х26мм, 17х10мм, 12х17мм, 12х20мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, розмірами 24х42мм, 24х42мм, 24х45мм, 24х43мм, 24х35мм, 24х40мм, 24х47мм, 24х38мм, 24х30мм, 24х34мм, з яких, відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року (а.с.188-190) з фототаблицею (а.с.192-193), - 4 сліди пальців рук, розмірами 14х22мм, 13х22мм, 14х32мм та 12х30мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, довжинами 42мм, 42мм, 45мм, 43мм, придатні для ідентифікації особи, 6 слідів пальців рук, розмірами 15х20мм, 12х19мм, 15х26мм, 17х10мм, 12х17мм, 12х20мм, відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ-24, довжинами 35мм, 40мм, 47мм, 38мм, 30мм та 34мм, для ідентифікації особи не придатні,

фрагмент скотчу, виявленого на ліжку,

протокол огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.75-76) з фототаблицею (а.с.77-79), з якого вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 06 години 10 хвилин до 06 години 45 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.74), в присутності понятих, проведено огляд квартири за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, під час якого вилучено -

грошова купюра, у кількості 1 банкноти, номіналом 100 доларів США, серії СВ79790952СВ2, виявлена на підлозі у коридорі квартири, на вході у житлове приміщення, безпосередньо біля вхідних дверей,

грошова купюра, у кількості 1 банкноти, номіналом 200 гривень НБУ, без зазначення місця вилучення,

одяг: куртка чоловіча чорного кольору, в'язана шапка, спортивні штани,

грошові купюри, у кількості 2 банкнот, номіналом по 100 доларів США, кожна, серії СВ78681981В, DН01557854А, виявлені у ОСОБА_12, який прийшов до квартири під час огляду,

протокол огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.25-26) з фототаблицею (а.с.27-29), з якого вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 20 години 45 хвилин до 21 години 10 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, на підставі отриманого від власника дозволу (протокол роз'яснення положень ст.30 Конституції України (а.с.24), в присутності понятих, проведено огляд транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під час якого вилучено - грошові кошти у сумі 19000 гривень (у кількості 24 купюр номіналом по 500 гривень НБУ кожна (у сумі 12000 гривень), 35 купюр номіналом по 200 гривень НБУ кожна (у сумі 7000 гривень), 500 доларів США (у кількості 5 купюр номіналом по 100 доларів США кожна), 2 срібних хрестика, ланцюг, 2 пари кросівок (1 пара сірого кольору, 1 пара білого кольору), гаманець-футляр з ключами, гаманець, 4 статуетки, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки,

заяву ОСОБА_12 від 27 березня 2015 року (а.с.82), з якої вбачається, що свідок ОСОБА_12 добровільно надав правоохоронцям грошові купюри, у кількості 2 банкнот, номіналом по 100 доларів США, кожна, серії СВ78681981В, DН01557854А,

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 27 березня 2015 року (а.с.66-67), з якого вбачається, що 27 березня 2015 року, в період часу з 07 години до 17 години 45 хвилин, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, під час затримання обвинуваченого ОСОБА_7, на підставі ст.208 КПК України, у останнього, в присутності понятих, виявлено та вилучено - грошові кошти у сумі 3000 гривень, купюрами по 200 гривень, якими, зі слів обвинуваченого ОСОБА_7, той заволодів під час розбійного нападу на родину потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5,

протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 від 28 березня 2015 року (а.с.83-84) з фототаблицею (а.с.85), під час якого останній на місці розповів обставини інкримінованого злочину, вказавши, що 26 березня 2015 року, приблизно о 20 годині, він, разом з обвинуваченим ОСОБА_9 та незнайомою особою, прийшовши за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, та, вибивши вікно на веранді, проникли до будинку, при цьому, скло у вікні вибивала незнайома особа, а безпосередньо він вліз у вибите вікно, відчинивши, вхідні двері, і, впустивши до житлового приміщення обвинуваченого ОСОБА_9 та незнайому особу, і, в подальшому, перебуваючи в будинку, бачив, як обвинувачений ОСОБА_9, - спрямував до кімнати, де перебувала потерпіла ОСОБА_4, незнайомець - спрямував до кімнати, де перебували потерпіла ОСОБА_3 і потерпілий ОСОБА_5, яких той зв'язав скотчем, зазначаючи, що - що саме в цей час робив обвинувачений ОСОБА_9 з потерпілою ОСОБА_4 він не знає, після чого хтось із потерпілих вказав, де саме знаходяться гроші, і вони, а саме, обвинувачений ОСОБА_9 та невідома особа, взявши пакет з грошима, разом з ним покинули будинок,

протокол пред'явлення речей для впізнання від 15 травня 2015 року (а.с.165-166) з фототаблицею (а.с.167), з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3, серед наданих останній статуеток, впізнала 4 статуетки - статуетку у вигляді квітки, статуетку у вигляді кішки, статуетку у вигляді черепахи з головою дракона, статуетку у вигляді жаби, розташовані під номерами - 2, 3, 4, 6,

довідку ПАТ «Державний ощадний банк України» за №77-11/728 від 07 квітня 2015 року (а.с.119), з якої вбачається, що, станом на 26 березня 2015 року, офіційний курс долара США по відношенню до української гривні складає: за 100 доларів США - 2350,0799 гривень.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, пояснення потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, свідків сторони обвинувачення ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, свідка сторони захисту ОСОБА_15, а також, дослідивши матеріали кримінального провадження, заявлені та надані прокурором в підвердження провини обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - у вчиненні інкримінованого останнім злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, під час визначення обсягу доказів та порядку їх дослідження, надавши оцінку доказам за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, а також, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.91 КПК України - у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення),

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення,

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат,

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження,

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання,

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення,

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

При цьому, згідно з вимогами ст.94 КПК України - жоден доказ не має наперед встановленої сили, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

І, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ст.92 ч.2 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК України випадках - на потерпілого (ст.92 ч.1КПК України).

Так, оцінюючи надані у судовому засіданні пояснення безпосередньо обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, пояснення потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, пояснення свідків сторони обвинувачення ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, свідка сторони захисту ОСОБА_15, а також, надані письмові матеріали кримінального провадження, які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують провину обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - у вчиненні інкримінованого останнім злочину, суд важає за необхідне звернути увагу на протириччя, що виникли під час судового розгляду.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, повідомляючи щодо розбійного нападу 26 березня 2015 року, приблизно о 20-21 годині, за місцем мешкання, АДРЕСА_5, не вказали чітко виконуючи нападниками стосовно кожного потерпілого функції, при цьому, зазначивши, - зокрема, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що, -серед нападників впізнають обвинуваченого ОСОБА_7 за голосом, доповнюючи, що нападники були у вовняних рукавицях, потерпілий ОСОБА_5, що - припускає схожість голосу одного з нападників з голосом обвинуваченого ОСОБА_9, при цьому, жоден із потерпілих не вказує на зазначені обставини правоохоронцям під час повідомлення про злочин.

У судовому засіданні свідки сторони обвинувачення, а саме, свідок ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_13, що перебували в ніч з 26 на 27 березня 2015 року разом з обвинуваченим ОСОБА_7, вказують на відсутність грошей, в тому числі і доларів США, у останнього, за винятком 300 гривень, які вони спільно витратили на придбання спиртного, зазначаючи, що пояснення під час проведення досудового розслідування вони надавали під тиском та у зв'язку зі спричиненням тілесних ушкоджень з боку правоохоронців, та доповнюючи, що будь-які грошові кошти під час проведення оглядів, в їх присутності, - не вилучались, і з боку них, зокрема, свідком ОСОБА_12 - не надавались, пояснення, надані під час досудового розслцдування - не підтверджують.

У судовому засіданні свідок сторони обвинувачення, а саме, свідок ОСОБА_11, вказав, що, 27 березня 2015 року, здійснюючи перевезення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», до Старобільського району, був присутнім під час догляду речей останніх на декількох блок-постах - будь-яких статуеток серед речей обвинувачених - не спостерігав. При цьому, після того, як речі обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на деякий час були занесені правоохоронцями до приміщення Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, і, в подальшому, за невідомих йому обставин, знову опинились в автівці, він став очевидцем того, як міліціянтами, в присутності понятих, під час огляду речей обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9, серед останніх було виявлено декілька декоративних статуеток, при цьому, додатково зазначивши, що, коли речі обвинувачених були занесені до міськвідділку, правоохоронці одночасно вилучили у нього і ключи від його автівки. Крім того, того дня, 27 березня 2015 року, точну годину він вказати не може, але не зранку, він був присутнім під час вилучення у обвинуваченого ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 3000 гривень, причетність до яких останній заперечував.

У судовому засіданні свідок сторони захисту, а саме, свідок ОСОБА_15 вказала, що обвинувачений ОСОБА_9 26 березня 2015 року протягом доби перебував за місцем свого мешкання - по АДРЕСА_9, займаючись господарством та нікуди того дня не відволікаючись.

І, аналізуючи вищенаведені пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне піддати сумніву той факт, що обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, і, одночасно, також, маючи відповідний досвід щодо скоєння кримінальних правопорушень, оскільки останні неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів та відбували покарання в місцях позбавлення волі, перебуваючи у будинку за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, спілкувались між собою, звертаючись один до одного за прізвищами, про що зазначає потерпіла ОСОБА_3 у своїх поясненнях.

При цьому, слід наголосити, що ані під час провадження досудового розслідування, ані під час судового розгляду, органом досудового розслідування та стороною обвинувачення не доведено наявність грошових коштів у родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у інкримінованій період саме у сумі, вказаної у обвинувальному акті, зокрема: 6000 долларів США, що, відповідно до довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» за №77-11/728 від 07 квітня 2015 року (а.с.119), станом на 26 березня 2015 року, складає 141004 гривні 08 копійок, та 100000 гривень, оскільки, у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 березня 2015 року (а.с.3), визначено щодо незаконного заволодіння грошовими коштами, під час скоєння злочину, у сумі 6000 доларів США та 10000 гривень, що впливає на кваліфікацію дій осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, і з'ясування вказаних обставин має істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.

Разом з тим, аналізуючи докази, здобуті органом досудового розслідування у протоколі огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.7-11), зокрема, 3 сліди верхнього одягу та 10 слідів пальців рук, виявлених у будинку за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, 27 березня 2015 року, майже після вчинення злочину, не зрозумілим залишається питання щодо відсутності проведення певних експертиз з залученням данних обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були затримані майже одразу - 27 березня 2015 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину: а.с.51 - щодо обвинуваченого ОСОБА_8, а.с.59 - щодо обвинуваченого ОСОБА_9, а.с.66 - щодо обвинуваченого ОСОБА_7.), оскільки, відповідно до висновку судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-185), - 2 сліда текстури матеріалу, придатні для встановлення групової належності, і, відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року (а.с.188-193), - 4 сліди пальців рук, придатні для ідентифікації особи, при цьому, причетність обвинувачених щодо залишення досліджених слідів - не встановлена і вказане питання під час провадження досудового розслідування - взагалі не з'ясовувалось.

Слід також зауважити, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час допиту у судовому засіданні, наполягали на наявність на руках у нападніків саме вовняних рукавичок, в той час, як відповідно до висновку судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-185), виявлені на поверхні скла в місці проникнення (на веранді будинку), сліди, залишені рукавичкою, виготовленою із трикотажного матеріалу, з поверхневим захисним шаром на робочій поверхні у вигляді елементів лінійної, прямокутної, трапецевидної, квадратної форм та зображенням малюнку у вигляді будинку, або подібної рукавички (будівельно-господарчі).

Крім того, досліджуючи докази, здобіті відповідно до протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.7-11), слід зауважити щодо виявлення та вилучення лише 1 фрагменту скотчу, виявленого на ліжку у будинку за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в той час, як, зі слів потерпілої ОСОБА_3, скотчем зв'язувались руки як потерпілої ОСОБА_3, так і потерпілого ОСОБА_5, а огляд місця події відбувався майже одразу після вчинення злочину, зокрема, злочин, викладений в обвинувальному якті, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, датовано 26 березня 2015 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, при цьому, огляд місця події від 27 березня 2015 року, відповідно до протоколу, проведено 27 березня 2015 року, в період часу з 05 години 30 хвилин до 05 години 50 хвилин.

Також, відповідно до протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.75-79) та протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.25-29) - 27 березня 2015 року співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, було вилучено: під час огляду квартири за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, - куртку чоловічу, в'язану шапку та спортивні штани, під час огляду транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» - 2 пари кросівок, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки, належні, ймовірно, обвинуваченим, але будь-які слідчі дії з вилученим одягом, в тому числі, впізнання потерпілими, відповідні експертизи, тощо, органом досудового розслідування - не проводились, не зважаючи, що вилучення майна відбулось також майже одразу після встановленого часу вчинення злочину.

Виявлення грошової купюри, у кількості 1 банкноти, номіналом 100 доларів США, серії СВ79790952СВ2, на підлозі у коридорі квартири, безпосередньо біля вхідних дверей, за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, відповідно до протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.75-79), та грошових купюр, у кількості 2 банкнот, номіналом по 100 доларів США, кожна, серії СВ78681981В, DН01557854А, наданих ОСОБА_12, який ніби-то прийшов до квартири під час огляду, спростовуються поясненнями, наданими свідками ОСОБА_13 та безпосередньо ОСОБА_12 під час судового розгляду, який, зокрема, не підтвердив і надання правоохоронцям 200 доларів США, у кількості 2 банкнот, пояснивши суду умови, за яких була складена та написана ним вказана заява від 27 березня 2015 року (а.с.82), зазначивши суду щодо тиску з бокуправоохоронців із застосування фізичного насилля.

Окрім вищезазначеного, слід зауважити, що, відповідно до протоколу огляду місця події від 27 березня 2015 року (а.с.75-79), за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, співробітниками Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області вилучена грошова купюра, у кількості 1 банкноти, номіналом 200 гривень НБУ, без заначення безпосереднього місця виявлення вказаної банкноти, в той час, як в описовій частині документу, значиться виявлення грошової купюри номіналом 2 гривні.

Крім того, суд не може прийняти до уваги і докази, здобуті під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 від 28 березня 2015 року (а.с.83-85), оскільки данні, отримані внаслідок зазначеної слідчої дії, грунтуються лише на поясненнях, наданих обвинуваченим ОСОБА_7, які той не підтвердив у судовому засіданні, зазначивши, що останні отримані внаслідок застосування фізичного насилля з боку правоохоронців.

Також, суд не може прийняти до уваги і докази, здобуті під час затримання обвинуваченого ОСОБА_7, що стосуються вилучення у останнього 3000 гривень, оскільки, як безпосередньо обвинувачений ОСОБА_7, так і свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, підтвердили відсутність грошей на той час у обвинуваченого ОСОБА_7, вказавши, що до Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області вони потрапили приблизно біля 00-01 години 27 березня 2015 року, при цьому, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, датовано 27 березня 2015 року, з зазначенням періоду часу з 07 години до 17 години 45 хвилин.

Не зрозумілим залишається і той факт, що органом досудового розслідування не проведено у встановленому законом порядку обшуки за місцем мешкання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яких, відповідно до матеріалів кримінального провадження, затримано майже одразу після скоєння злочину - 27 березня 2015 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину: а.с.51 - щодо обвинуваченого ОСОБА_8, а.с.59 - щодо обвинуваченого ОСОБА_9, а.с.66 - щодо обвинуваченого ОСОБА_7.), що надало б можливість вилучити, як предмет злочину - грошові кошти, так і докази на підтвердження провини, і що свідчить про те, що стороною обвинувачення не вживались заходи щодо пошуку та вилученню викраденого майна, оскільки виконані органом досудового розслідування слідчі дії обмежились лише проведенням 3 оглядів, зокрема, житла за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, житла за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, і транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», при цьому, огляд житлових приміщень та транспортного засобу проводився на підставі отриманих ніби-то від власників дозволів, а саме, відповідно до роз'яснень положень ст.30 Конституції України, при цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості щодо власників, як житлових приміщень, так і транспортного засобу, і суд, за вказаних обставин, не може засвідчити належність майна тій чи іншій особі, і, відповідно, надання дозволу уповноваженою особою.

Між тим, суд вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що огляд житла за місцем мешкання родини потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, по АДРЕСА_6, огляд житла за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7, по АДРЕСА_8, огляд транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під час проведення яких було вилучено півні докази, на яких грунтується обвинувачення та на які посилається сторона обвинувачення, проведено в порушення вимог ст.234 КПК України, відповідно до положень якої - обшук проводиться на підставі Ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, і посилання прокурора на можливість проведення огляду за згодою власника житла, згідно з положеннями ст.233 ч.1 КПК України, є безпідставними, оскільки, вказана норма закону не регламентує проведення огляду житла, а встановлює винятки із загального правила - недоторканість житла та іншого володіння особи, гарантованого Конституцією України, - а саме, можливість проникнення в житло тільки на підставі Ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або у невідкладниї випрадках, зазначених у ст.233 ч.3 КПК України, яка, крім того, передбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутись з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі з матеріалами, якими обгрунтовується необхідність проведення обшуку, і, за умов відмови у задоволенні зазначеного клопотання, встановлені внаслідок такого обшуку докази - є недопустимими, а отримана інформація - підлягає знищенню, відповідно до вимог КПК України, в порядку, передбаченому ст.255 КПК України.

Протиріччя викликають і встановлені, відповідно до довідки травмпункту Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» (а.с.12), тілесні ушкодження, встановлені у потерпілого ОСОБА_5, який звернувся до медичної установи 27 березня 2015 року, лише о 18 годині 30 хвилин, в той час, як злочин, стосовно останнього, згідно обвинувального акту, вчинено 26 березня 2015 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин.

Посилання сторони обвинувачення, зокрема, у судовому засіданні, що виїзд обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за межі міста Лисичанська 27 березня 2015 року, у зв'язку з вчиненням останніми інкримінованого злочину, є безпідставним та не може бути доказом провини у вчиненні інкримінованих подій, оскільки, відповідно до положень ст.33 Конституції України, - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що обвинувачений ОСОБА_8, на підтвердження наявності у нього грошових коштів, надав суду довідки щодо отримання останнім прибутку за аренду землі, у період часу 2014-2015 роки, яка дісталась йому у спадщину від померлих батьків, в той час, як стороною обвинувачення не забезпечено належного збереження речових доказів, зокрема, - грошових коштів: 800 доларів США, 22200 гривень НБУ, які органом досудового розслідування було передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 та не було надано на огляд суду у судове засідання, відповідно до задоволення клопотання сторони захисту.

Під час вирішення питання про закінчення з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами, від сторін кримінального провадження, будь-яких клопотань про збір, перевірку чи витребування інших, в тому числі і додаткових доказів, крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло, у зв'язку з чим, інші свідки, крім визначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, та заявлених сторонами, відповідно до клопотань, - не допитувались, інші наявні у справі письмові матеріали у судовому засіданні не досліджувались.

Стороною обвинувачення, у відповідності до положень ст.23 ч.3 КПК, не було забезпечено присутність під час судового розгляду свідка ОСОБА_16, заявленого стороною обвинувачення в якості додаткового, при цьому, судом неодноразово надавалась можливість забезпечення явки останнього, і відсутність зазначеного свідка у декількох судових засіданнях - є не виправданим затягуванням судового процесу та розумних строків розгляду кримінального провадження, крім того, сторона обвинувачення не наполягала на повторному, в черговий раз, виклику свідка ОСОБА_16 для допиту у судове засідання.

Відповідно до положень ст.95 ч.4 КПК України - суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримані у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, і суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

І, згідно ст.370 ч.3 КПК України - обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України.

Суд, приймаючи до уваги вищенаведене, встановив, що, слідчим, прокурором, всупереч вимогам ст.92 КПК України, не доведено винуватість обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, оскільки докази, на які посилається сторона обвинувачення, як на підставу доведеності провини обвинувачених у вчиненні зазначеного злочину, не були підтверджені безпосередньо під час судового розгляду, у зв'язку з чим, зазначені докази не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, інкримінованого в провину, і, відповідно, для визнання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 винуватими у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.6 ч.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно положень ст.62 Конституції України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

І, обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст.62 Конституції України, та положення ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, поєднуються з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, відповідно до якого - ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст.17 ч.2 КПК України).

При цьому, на підставі ст.9 ч.1 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.9 ч.5 КПК України).

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1988 року - Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного («Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, 77).

Відповідно до положень ст.373 ч.1 КПК України - виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа,

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим,

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст.284 ч.1 п.1, п.2 КПК України.

З урахуванням викладеного, оцінюючи надані стороною обвинувачення письмові докази, а також, оцінюючи отримані безпосередньо у судовому засіданні пояснення свідків з боку сторони обвинувачення, кожен з яких не надав об'єктивних, конкретних і неоспорюваних показань щодо вчинення обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, у великих розмірах, особою, яка раніше вчинила розбій, - суд, у відповідності до ст.62 Конституції України, витлумачує здобуте у судовому засіданні - на користь обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і приходить до загального висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України, стосовно потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вчинено обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

У зв'язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо виправдання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. за не доведеністю, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України, вчинене обвинуваченими, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, застосований, відповідно до Ухвал слідчого судді Лисичанського міського суду від 29 березня 2015 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (а.с.115 - щодо обвинуваченого ОСОБА_7, а.с.116 - щодо обвинуваченого ОСОБА_8, а.с.117 - щодо обвинуваченого ОСОБА_9.), звільнивши обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. з-під варти в залі судового засідання.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів, зокрема:

у сумі 306 гривень 90 копійок (а.с.186) - щодо проведення судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року (а.с.181-185),

у сумі 429 гривень 66 копійок (а.с.194) - щодо проведення судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року (а.с.188-193),

суд вважає необхідним віднести за рахунок держави, оскільки, відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України, - суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради Луганської області до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - «Про відшкодування збитків у розмірі 5529 гривень 43 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 у неврологічному відділенні Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова», у період часу з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року (а.с.232), на підставі ст.129 ч.3 КПК України, - суд вважає за необхідне залишити без розгляду.

Позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - «Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, у розмірі 269418 гривень 27 копійок, з яких: 241004 гривні 08 копійок - в рахунок відшкодування майнової шкоди, 3414 гривень 19 копійок - в рахунок відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з витратами на лікування, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, внаслідок скоєння злочину, 25000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди», на підставі ст.129 ч.3 КПК України, - суд вважає за необхідне залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

грошові кошти: 800 доларів США, 22200 гривень НБУ, 4 статуетки - статуетку у вигляді квітки, статуетку у вигляді кішки, статуетку у вигляді черепахи з головою дракона, статуетку у вигляді жаби, гаманець з ключами, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.198,201,203),

- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3,

фрагмент скотчу, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),

- підлягає знищенню, як не уявляючий ніякої цінності,

одяг: куртка чоловіча чорного кольору, в'язана шапка, спортивні штани, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),

- підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_7,

2 пари кросівок, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.199-200),

- підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_8

На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.94, ст.373, ст.374, ст.376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_7 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, - виправдати, у зв'язку з не доведеністю, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України, вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7, - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.

ОСОБА_8 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, - виправдати, у зв'язку з не доведеністю, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України, вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_8, - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.

ОСОБА_9 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, - виправдати, у зв'язку з не доведеністю, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України, вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_9, - у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів: у сумі 306 гривень 90 копійок - щодо проведення судової трасологічної експертизи за №877/401 від 30 квітня 2015 року, у сумі 429 гривень 66 копійок, - щодо проведення судової дактилоскопічної експертизи за №874/400 від 30 квітня 2015 року, - віднести за рахунок держави.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради Луганської області до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - «Про відшкодування збитків у розмірі 5529 гривень 43 копійки, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 у неврологічному відділенні Лисичанської КЛПУ «ЦМЛ імені Титова», у період часу з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року, - залишити без розгляду.

Позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - «Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, у розмірі 269418 гривень 27 копійок, з яких: 241004 гривні 08 копійок - в рахунок відшкодування майнової шкоди, 3414 гривень 19 копійок - в рахунок відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з витратами на лікування, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, внаслідок скоєння злочину, 25000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди», - залишити без розгляду.

Речові докази по справі:

грошові кошти: 800 доларів США, 22200 гривень НБУ, 4 статуетки - статуетку у вигляді квітки, статуетку у вигляді кішки, статуетку у вигляді черепахи з головою дракона, статуетку у вигляді жаби, гаманець з ключами, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3,

- повернути потерпілій ОСОБА_3,

фрагмент скотчу, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити,

одяг: куртку чоловічу чорного кольору, в'язану шапку, спортивні штани, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_7,

2 пари кросівок, 2 куртки чоловічі, спортивні брюки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_8

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя:

Судді: