Ухвала суду № 61149481, 07.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/5984/16-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 5 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10 серпня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 яка на праві власності належить останньому.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вищевказану ухвалу скасувати. На його думку, висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, існування загрози невиконання рішення суду є безпідставним, оскільки відповідно до норм чинного законодавства він не може відчужити квартиру без згоди іншого подружжя.

Заслухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Положеннями ч.ч. 2 і 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просить визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 з одночасним визнанням за нею права власності на ? частку цього нерухомого майна.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначав, що відповідач має намір відчужити спірну квартиру, розпочав оформлення документів на її продаж.

За таких обставин, у суду були достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Посилання ОСОБА_1 на недоцільність вжитих судом заходів забезпечення позову та відсутність реальної загрози невиконання рішення суду у зв'язку з тим, що в силу вимог закону без згоди подружжя він не зможе відчужити спірну квартиру, на правильність висновків суду не впливає.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом перспектив вирішення справи та обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає також безпідставними, так як суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, не має права давати оцінку обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, а лише повинен пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, що і було зроблено судом.

Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають змісту заявлених вимог, носять тимчасовий характер, не порушують прав відповідача.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 10 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді :