Ухвала суду № 61149101, 08.09.2016, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/6336/13-ц Провадження №2/0274/857/16

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

08.09.16р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглядаючи цивільну справу за позовомОСОБА_1доТериторіальної громади м.Бердичева Житомирської області в особі Бердичівської міської ради Житомирської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир,провизнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на прохідну кімнату до головного входу площею 14кв.м та головний вхід до його житла у будинку №41 по вул.Короленка у м.Бердичеві Житомирської області.

08.09.2016р. ОСОБА_1 через канцелярію Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області подав заяву від 08.09.2016р., у якій зазначає, що збільшує позовні вимоги та додатково до первісної позовної вимоги просить:

1)площу прохідної кімнати, право власності на яку він просить за ним визнати, змінити з 14кв.м на 18,6кв.м;

2)скасувати пункт 2 рішення №356 від 27.05.1986р. Виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів Житомирської області;

3)визнати відсутність окремої ізольованої квартири №2 як окремої однокімнатної квартири загальною площею 18,6кв.м у будинку №41 по вул.Короленка у м.Бердичеві Житомирської області, а вказану житлову площу визнати прохідною кімнатою до головного входу до зазначеного будинку.

ОСОБА_1 та його представник вказану заяву підтримали.

Представники Бердичівської міської ради Житомирської області та Квартирно-експлуатаційний відділу м.Житомир у вирішенні питання про прийняття заяви поклались на розсуд Суду.

Суд вважає, що заява від 08.09.2016р. ОСОБА_1 підлягає прийняттю до розгляду лише частково з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач пред'явити зустрічний позов.

Ця норма Цивільного процесуального кодексу України надає право позивачу протягом усього часу розгляду справи збільшувати лише розмір позовних вимог (збільшення (зменшення) розміру позовних вимог це зміна позивачем ціни первісно заявлених вимог), а не право збільшувати позовні вимоги, тобто пред'являти додаткові (фактично нові) вимоги.

Між тим, вимоги, які містяться у пунктах 2 та 3 прохальної частини заяви від 08.09.2016р., за своїм змістом не є вимогами про збільшення розміру позовних вимог, а є додатковими (фактично новими) позовними вимогами.

Крім того, як випливає зі змісту заяви від 08.09.2016р., ці вимоги обґрунтовані новими підставами, посилання на які відсутні у первісно поданій позовній заяві.

Наведена ж вище норма Цивільного процесуального кодексу України надає позивачу право змінити, зокрема, підстави позову, однак лише до початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті було розпочато 10.07.2014р. (а.с.79).

Таким чином заява від 08.09.2016р. в частині вимог, які містяться у пунктах 2 та 3 її прохальної частини, подана з порушенням частини другої статі 31 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки за своїм змістом вона є новою позовною заявою, тобто заявою, яка містить нові підстави та предмет позову.

Прийняття ж нового позову до спільного розгляду з раніше поданим позовом, за яким було відкрито провадження у цивільній справі, нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено.

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що у прийнятті до розгляду заяви від 08.09.2016р. у частині вимог, які містяться у пунктах 2 та 3 її прохальної частини, необхідно відмовити.

При цьому Суд вважає за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_1 має право подати позовну заяву з відповідними підставами позову та позовними вимогами у загальному порядку.

Щодо вимоги, яка міститься у пункті 1 прохальної частини заяви від 08.09.2016р., Суд оцінює її як уточнення первісної позовної вимоги, подання якого хоча прямо не передбачено нормами Цивільного процесуального кодексу України, але є можливим, виходячи зі змісту статей 27 та 31 цього кодексу, а відтак Суд приймає цю вимогу до розгляду.

Керуючись статтями 27, 31, 208 210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви від 08.09.2016р. ОСОБА_1 у частині вимог, які містяться у пунктах 2 та 3 її прохальної частини.

Прийняти до розгляду заяву від 08.09.2016р. ОСОБА_1 у частині вимоги, яка міститься у пункті 1 її прохальної частини.

Роз'яснити, що:

ухвала в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

у разі подання апеляційної скарги ухвала в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

ухвала в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, за участю яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області;

в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Корбут