.
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 206/2648/16-ц
Провадження № 2/206/730/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" серпня 2016 р.
Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-суддіЗайченко С.В., при секретаревіЧинник М.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Розвитку" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 банк розвитку" про розірвання кредитного договору, встановлення суми до сплати поточної заборгованості, надання можливості сплачувати заборгованість рівними частинами,-
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з зазначеним позовом, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 банк розвитку» посилається на те, що 03 липня 2012 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № IСКGМСUI.37327.003, відповідно до якого банк зобов'язався протягом 60 днів з моменту укладення цього договору встановити відповідачу кредитний ліміт у розмірі 2000 грн. на рахунок № 26259000036334, який відкритий на підставі приєднання позичальника до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач зобов'язався сплачувати щомісячний мінімальний платіж 10% від суми заборгованості до 25 числа за попередній місяць. Процентна ставка за користування кредитом складає 36% річних. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором. Проте відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує. Станом на 21.03.2016 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15008,40 грн., з яких: 7041,17 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 4446,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 3520,73 грн. - заборгованість за пенею. Вказані суми ПАТ «ОСОБА_2 банк розвитку» просить стягнути з відповідача на свою користь.
В свою чергу відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою, в якій просив розірвати кредитний договір № IСКGМСUI.37327.003 від 03 липня 2012 року з дати винесення рішення по справі, залишити до сплати поточну заборгованість по тілу кредиту в сумі 7041,17 грн., надати йому можливість сплачувати поточну заборгованість по тілу кредиту у сумі 7041,17 грн. рівними частками, мотивуючи тим, що 03 липня 2012 року між ним та банком Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 банк розвитку» було укладено кредитний договір № IСКGМСUI.37327.003. Розмір його заборгованості за кредитом станом на 21.03.2016 року складає 15008,40 грн. Вважає, що відповідно до ст. 652 ЦК України у звязку з істотною зміною обставин, які виразилися в тому, що при укладанні договору він не міг припускати, що буде звільнений з роботи за скороченням штату і втратить можливість виконувати свої обовязки по договору, на теперішній час він працює на посаді інспектора з економічної безпеки та отримує оклад в розмірі мінімальної заробітної плати, а також у звязку з ліквідацією банку деякий проміжок часу неможливо було вносити грошові кошти для погашення кредиту. В нього не має можливості сплатити суму яку вимагає банк і вважає її непомірно великою. В нього є можливість по часткам сплатити поточну заборгованість по тілу кредиту в сумі 7041,17 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зокрема пояснив, що дійсно має заборгованість перед банком, однак не згодний з нарахованими відсотками та пенею. Наполягав на задоволенні його зустрічного позову.
Суд, заслухав доводи відповідача та позивача за зустрічним позовом, дослідив письмові докази по справі, дав їм оцінку в їх сукупності, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 03 липня 2012 року між ПАТ «ОСОБА_2 банк розвитку» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № IСКGМСUI. 37327.003, відповідно до якого банк зобов'язався протягом 60 днів з моменту укладення цього договору встановити відповідачу кредитний ліміт у розмірі 2000 грн. на рахунок № 26259000036334, який відкритий на підставі приєднання позичальника до Умов та Правил надання банківських послуг. Умовами вказаного договору передбачено, що банк нараховує відсотки в розмірі 36% річних за користування кредитом, крім пільгового періоду. Щомісячний мінімальний платіж по кредиту складає 10% від суми заборгованості та підлягає сплаті позичальником до 25 числа за попередній місяць (п. 2.2-2.5 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвоєної процентної ставки, що встановлена в п. 2.3.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що за порушення строків сплати процентів за користування кредитом банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредит на умовах, визначених договором.
Проте позичальник ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконує.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 21.03.2016 року відповідач має прострочену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7041,17 грн. та прострочену заборгованість за процентами в розмірі 4446,50 грн. Крім того, банком нарахована відповідачу пеня за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі 3520,73 грн.
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зістаттею 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями526,530 ЦК Українивизначено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином і у строк, встановлений договором.
Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК Українивизначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд вважає, що позов ПАТ «ОСОБА_2 банк розвитку» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Таким чином, з відповідача на користь ПАТ «ОСОБА_2 банк розвитку» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № IСКGМСUI.37327.003 від 03.07.2012 року в загальному розмірі 15008,40 грн., з яких: 7041,17 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 4446,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 3520,73 грн. - заборгованість за пенею.
Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, то суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до змістуст. 652 ЦК Українирозірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за наявності всіх чотирьох обов'язкових умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після її виникнення при всій турботливості і обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, однією з обов'язкових умов для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин є умова, за якою в момент укладення договору сторони повинні були виходити з того, що така зміна обставин не настане.
Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони взяли на себе певні ризики на випадок зміни їх матеріального стану та в момент укладання договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що не настане зміна їх матеріального становища, а зокрема, що позичальник ОСОБА_3 втратить роботу, або зміниться розмір його заробітку, тощо.
У звязку з чим, суд не вбачає підстав для розірвання кредитного договору у звязку з істотною зміною обставин.
Посилання ОСОБА_3, що він деякий час не знав рахунка для сплати заборгованості за кредитом, оскільки банк знаходиться в стадії ліквідації, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та не є підставою для розірвання договору.
Вимога позивача про залишення йому до сплати заборгованості по тілу кредиту в сумі 7041,17 грн. не обґрунтована, оскільки суд вже дійшов висновків, що ОСОБА_3 неналежно виконував умови договору, допустив прострочення сплати кредиту, внаслідок чого йому банком нараховані суми по сплаті процентів та пені.
Сам ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував, що має заборгованість перед банком по сплаті кредиту.
Умови договору, які передбачають нарахування відсотків та пені, ОСОБА_3 не оспорювались
Щодо вимоги про можливість сплачувати поточну заборгованість по тілу кредиту у сумі 7041,17 грн. рівними частинами, суд зазначає наступне, що це є фактично питанням визначення порядку виконання рішення суду. Суттєвих обставин, які б могли слугувати підставами для розстрочки виконання рішення відповідачем ОСОБА_3 наведено суду не було та доказів на їх підтвердження в розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України надано не було.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
Питання судових витрат вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.209,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 акціонерний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 акціонерний банк" (код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за Кредитним договором №ICKGMCUІ.37327.003 від 03.07.2012 року в розмірі 15008,40 грн. та судові витрати в розмірі 1378 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 банк розвитку" про розірвання кредитного договору, встановлення суми до сплати поточної заборгованості, надання можливості сплачувати заборгованість рівними частинами - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В.Зайченко
Судове рішення № 61148813, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 30.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 206/2648/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: