Ухвала суду № 61146828, 08.09.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5481/16-а

Провадження № 2-а/750/453/16

У Х В А Л А

08 вересня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Литвиненко І. В.

із секретарем Кравченко І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністравтиним позовом адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визнання рішення протиправним та нечинним,

в с т а н о в и в :

07.06.2016 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради про визнання рішення протиправним та нечинним рішення Чернігівської міської ради «Про обмеження реалізації алкогольних напоїв та пива на території м. Чернігова у нічний час» від 28.11.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваного рішення із відповіді ТОВ «Аніка плюс». Із клопотанням про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позивач та його представник не звертались.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, повідомив, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.01.2015 року, яка набрала законної сили, встановлено правомірність дій Чернігівської міської ради при прийнятті рішення «Про обмеження реалізації алкогольних напоїв та пива на території м. Чернігова у нічний час» від 28.11.2014 року, отже цей факт не підлягає доказуванню, крім того зауважив, що не може до даних правовідносин застосовуватись постанова ВСУ від 24.05.2016 року у справі № 2а-54/10, оскільки дана постанова прийнята у звязку із неоднаковим застосуванням ст.. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки оскаржуване рішення приймалось Чернігівською міською радою не на підставі вказаної правової норми, так як ця норма регулює компетенцію виконавчого комітету, а не міської ради. Також зауважив, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки вказане рішення було оприлюднене в газеті «Чернігівські відомості» № 51 від 17.12.2014 року та на сайті Чернігівської міської ради.

З поданого позивачем адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що оспорюване рішення прийнято відповідачем 28.11.2014 року.

Відповідно до п. 7 вказаного рішення, рішення набирає законної сили з моменту його оприлюднення.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обовязків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В спірному випадку про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач повинен був дізнатися з моменту оприлюднення вказаного рішення, що мало місце після його прийняття. Вказане рішення було оприлюднене в газеті «Чернігівські відомості» № 51 від 17.12.2014 року та на сайті Чернігівської міської ради.

Разом з тим, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 07.06.2016 року. Суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо того, що позивач дізнався про оскаржуване рішення із відповіді ТОВ «Аніка плюс», оскільки суд вважає, що позивач повинен був дізнатись про оскаржуване рішення після його офіційного оприлюднення.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були обєктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, повязані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлює своєчасне звернення до суду. Доказів про неможливість подачі позову в межах строку, передбаченого ст.. 99 КАС України суду не надано. Отже позивач мав звернутись з позовом в шестимісячний термін до 18.06.2015 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 165, 186 КАС України, суд

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визнання рішення протиправним та нечинним, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Литвиненко