Ухвала суду № 61143210, 07.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2390/16

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника позивача Курячої Г.П.;

представника апелянта Царенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства "Телерадіо-компанія АТВ плюс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Телерадіо-компанія АТВ плюс" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «Телерадіокомпанія АТВ плюс» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 17514,81 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 294,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що згідно чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2015 року приватним підприємством «Телерадіокомпанія АТВ плюс» не виконано.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Телерадіокомпанія АТВ плюс» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 17514,81 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 294,27 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, приватне підприємство "Телерадіо-компанія АТВ плюс" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що приватним підприємством «Телерадіокомпанія АТВ плюс» подано 26.02.2016 року Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників складає 27 осіб (а.с. 8).

Середньооблікова чисельність штатних працівників Приватного підприємства «Телерадіокомпанія АТВ плюс» у 2015 році склала 27 осіб, згідно звіту за формою №10-ПІ за 2015 рік, а тому відповідач мав створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були вчиненні всі передбачені законом дії для працевлаштування інваліда на підприємство.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає такий висновок суду обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Постановою Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №70 від 31.01.2007 року затверджено процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Частиною 3 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-XII) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закон № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814, підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

За змістом статті 19 Закону № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що апелянтом вчинялись певні дії для працевлаштування інваліда, а саме на адресу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідач приватне підприємство «Телерадіокомпанія АТВ плюс» надіслало лист №34 від 14.04.2016 року про те, що у 2015 році на підприємстві не працював інвалід. Крім того апелянт зазначає, що неодноразово звертався до газети із оголошенням та транслював по місцевому телебаченню про необхідність на роботу інваліда робочої групи та 01 квітня 2016 року був прийнятий на роботу інвалід 3 робочої групи.

А також протягом 2015 року позивач подавав до Фонду соціального страхування на випадок безробіття звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН у яких відображало наявність вакансії на посаду із зазначенням працевлаштування особи з інвалідністю, а тому вважає, що ними були виконанні всі вимоги, передбачені законодавством, щодо організації та створення робочих місць для інвалідів.

Однак судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було виконано пряму норму Закону, а саме вимоги ч. 3 статті 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яким чітко встановлено що позивач зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно довідки Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості відповідач до центру зайнятості на протязі 2015 року не звертався, звіти форми 3-ПН про наявність вакансій не подавав, однак протягом 2015 року на обліку центру зайнятості перебувало 66 інвалідів.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ними були виконанні всі вимоги щодо організації, створення робочих місць та працевлаштування інваліда, передбачені законодавством є недоведеними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням зазначеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 17514,81 грн. та пені у розмірі 294,27 грн.

З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Телерадіо-компанія АТВ плюс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.09.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик