Ухвала суду № 61139880, 01.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30370/16-ц

Провадження № 2/761/7356/2016

У Х В А Л А

01 вересня 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

Під час вивчення заяви встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даними позовними вимогами, надавши квитанцію про сплату судового збору в розмірі 137, 80 грн.

Між тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 413, 40 грн. (р/р 31211206700011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 820019, Код платежу 22030001, призначення платежу - сплата судового збору за подання позовної заяви, Одержувач -УДКСУ в Шевченківському районі м. Києва, банк одержувач - ГУ ДКУ в м. Києві) та надати докази сплати судового збору до суду (оригінал квитанції).

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року N 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року N 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертається з позовом про зняття арешту з майна до ВДВС Шевченківського РУЮ, при цьому не зазначаючи докази, які б підтверджували, що саме вказаним відповідачем було порушено права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали, в противному разі позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: