Рішення № 61138647, 02.09.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2016 року м. Слов'янськ Єд. унік. № 243/6481/16-ц

Провадження № 2/243/3276/2016

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Копійко Г.С.,

за участю прокурора Граневської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Слов'янської місцевої прокуратури, яка діє в інтересах ОСОБА_1, до державного вищого навчального закладу «Слов'янський коледж транспортної інфраструктури» про стягнення заборгованості з виплати стипендії, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2016 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася Слов'янська місцева прокуратура, яка діє в інтересах ОСОБА_1, з позовом до державного вищого навчального закладу «Слов'янський коледж транспортної інфраструктури» (далі - ДВНЗ «СКТІ») про стягнення заборгованості з виплати стипендії, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході вивчення інформації, яка надійшла від ДВНЗ «СКТІ» щодо нарахування та виплати стипендій студентам пільгових категорій, було встановлено, що ОСОБА_1 з 02.09.2013 року навчається у ДВНЗ «СКТІ» та щомісячно отримує стипендію на загальних підставах. Батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 на день вступу сина до коледжу мав стаж підземних робіт більше 15 років.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І або ІІ групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», з 01.01.2016 року по 01.05.2016 року становить 1378,00 грн.

Отже, ОСОБА_1 мав отримувати стипендію з 01.01.2016 року по 01.04.2016 року в сумі 1378,00 грн., в той час як ДВНЗ «СКТІ» стипендія ОСОБА_1 нараховувалася на загальних підставах. Внаслідок неправомірних дій ДВНЗ «СКТІ» ОСОБА_1 отримував стипендію в неповному розмірі. Недоотримана сума стипендії становить 3024,00 грн.

Посилаючись на ст. ст. 3, 23, 62 Закону України «Про вищу освіту», ст. ст. 5, 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Закони України «Про Державний бюджет України на 2015 та 2016 роки», ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 року по справі № 6-26394ск15, Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Слов'янська місцева прокуратура просить суд стягнути з ДВНЗ «СКТІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати стипендії за період з січня 2016 року по квітень 2016 року включно в сумі 3024,00 грн.

В судовому засіданні представник Слов'янської місцевої прокуратури Граневська О.В. позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Плоха В.Л. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Заслухавши думку представника Слов'янської місцевої прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до наказу директора ДВНЗ «СКТІ» № 52/навч від 08.08.2013 року (а. с. 6, 7), ОСОБА_1 було зараховано з 02.09.2013 року студентом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням.

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2 від 07.09.1998 року (а. с. 9), батьками хлопця є ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

ОСОБА_1 відноситься до категорії «Дитина шахтаря, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш 15 років; Досяг шістнадцятирічного віку», період навчання в ДВНЗ «СКТІ» - 01.09.2013 року - 30.06.2017 року, гуртожитком забезпечений, розмір стипендії складає: січень-квітень 2016 року - 622,00 грн. (а. с. 10)

Відповідно до довідки-розрахунку стипендії ОСОБА_1, відповідно до ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про Державний бюджет України на 2016 рік», виданої керівником Слов'янської місцевої прокуратури (а. с. 11), сума недоотриманої стипендії становить 3024,00 грн.

У відповідності до довідки відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» № 01-419 від 30.05.2013 року (а. с. 12), батько ОСОБА_1 ОСОБА_2, дійсно працює у відокремленому підрозділі «Шахта «Центральна» державного підприємства «Красноармійськвугілля» за професією «підземний електрослюсар» з 17.07.1991 року по теперішній час, також працював у період з 06.08.1988 року по 19.05.1989 року. Стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахті складає 22 роки 7 місяців.

Згідно з копією трудової книжки батька ОСОБА_1 ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 (а. с. 13-15), останній працював шахтарем на підземних роботах у період часу з 06.08.1988 року по 19.05.1989 року та з 17.07.1991 року по теперішній час.

20.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янської місцевої прокуратури із заявою про здійснення представництва в суді його прав та інтересів щодо нарахування та виплати йому стипендії, передбаченої ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». (а. с. 16)

Відповідачем було надано суду заперечення від 25.08.2016 року № 160 (а. с. 24-28), з яких вбачається, що державні гарантії, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у встановленому законом порядку фінансово не забезпечуються, тому що протягом заявленого позивачем 2015 року і взагалі всіх років дії Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» фінансування цієї статі щорічними Законами України «Про Державний бюджет» не передбачалося. Чинний порядок та умови надання державних гарантій щодо виплати соціальних стипендій встановлені чинною Постановою КМУ від 12.07.2014 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами з початку дії Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не передбачали і не передбачають на теперішній час призначення соціальної стипендії студентам, на котрих розповсюджується дія Вищезазначеного Закону, крім тих студентів, що навчаються за гірничими спеціальностями, батьки яких загинули або стали інвалідами. Кабінет Міністрів України протягом 2008-2015 років дії Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не включив до переліку соціальних стипендій стипендії особам, на котрих розповсюджується дія цього Закону. На численні звернення навчальних закладів щодо виконання вимог вказаної статті Міністерство освіти і науки України ще у 2010 році надало відповідь про неможливість її виконання на державному рівні тому, що недостатнє фінансування. Від Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти відповідач отримував лист-відповідь від 24.02.2016 року № 04-23/10-345, де зазначається, що відповідно до ст. 116 Конституції України проведення фінансової політики у сфері освіти забезпечує Кабінет Міністрів України (а. с. 34-35, 36). Від Міністерства освіти і науки України отримали відповідь № 1/11-3752 від 23.02.2016 року (а. с. 37), де зазначено, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», положення ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів. Міністерство освіти і науки України не включило в форму інформації для розрахунку видатків на стипендіальне забезпечення за результатами літньої та зимової сесій 2015-2016 навчальних років (а. с. 39-41). Відповідач не має повноважень встановлювати додаткові виплати, які не передбачені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки і суперечать порядку і умовам, визначеним Кабінетом Міністрів України. Відповідач здійснює підготовку фахівців за спеціальностями, що не є гірничими. В своїй діяльності щодо призначення соціальних стипендій відповідач керувався вимогами п. 5 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту», вимогами Міністерства освіти і науки України та єдиним порядком і умовами надання державних гарантій у вигляді соціальних стипендій - ПКМУ № 882 «Питання стипендіального забезпечення». В жодному із Законів України «Про Державний бюджет» протягом трьох років державні гарантії про соціальне забезпечення осіб, згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не прописані і ніяким органом виконавчої або іншої влади не встановлений порядок та умови надання державних гарантій. Коледж призначав соціальні стипендії відповідно до порядку, визначеному КМУ у постанові № 882 «Питання стипендіального забезпечення» від 12.07.2004 року в редакціях 2012-2014 років. В чинній постанові КМУ № 882 соціальні стипендії дітям шахтарів, що мають стаж підземної роботи 15 років і більше і не навчаються за гірничими спеціальностями, не передбачені, умови і порядок їх виплати КМУ не встановлений, а нецільове використання бюджетних коштів та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень караються відповідно до статей 119 та 210 Бюджетного кодексу України.

Відповідно п. 8 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про вищу освіту», формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються шляхом надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 2 ст. 62 цього Закону передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не суперечить статті 3 Закону України «Про вищу освіту», у якій держава гарантує надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, ОСОБА_1 як сину шахтаря із стажем підземної роботи більше ніж 15 років повинна бути призначена стипендія в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, проте, виплачувалась стипендія на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2016 року по 01.05.2016 року становить 1378,00 грн.

Водночас, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», зупинялась дія інших законів. До вказаного переліку Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не входив, відповідно його дію не було зупинено.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1.

Тобто, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» передбачає, що реалізація особою права, повязаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Посилання представника відповідача, що Порядком призначення і виплати стипендії, затвердженим постановою «Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 «Питання стипендіального забезпечення», соціальні стипендії дітям шахтарів, що мають стаж роботи 15 років і більше і не навчаються за гірничими спеціальностями не передбачені, умови і порядок їх виплати КМУ не встановлений, не є слушними, так як у данному випадку даний Порядок застосуванню не підлягає, оскільки це звужує обсяг пільг для осіб, які підпадають під дію Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та, окрім того за цими обставинами право на отримання підвищеної соціальної стипендії Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не обмежує.

Закон має вищу юридичну силу по відношенню до зазначених постанов, і саме він має застосовуватись.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в рішеннях від 01.06.2016 року по справах № 6-929цс16 та № 6-1044цс16, які в силу ч. 4 ст. 338 ЦПК є обов'язковими для всіх судів України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, та виходячи із розрахунку, наданого позивачем, за період з січня 2016 року по квітень 2016 року включно ОСОБА_1 необхідно було виплачувати стипендію у розмірі по 1378,00 грн. в місяць, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за означений період. Фактично ОСОБА_1 за зазначени період отримував по 622,00 грн. щомісячно. Зазначені дії призвели до утворення заборгованості по виплаті стипендії на загальну суму 3024,00 грн. (а. с. 10, 11).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги Слов'янської місцевої прокуратури, яка діє в інтересах ОСОБА_1, до ДВНЗ «СКТІ» про стягнення заборгованості з виплати стипендії підлягають задоволенню, з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму заборгованості зі стипендії, яка утворилась за період з січня 2016 року по квітень 2016 року включно, на загальну суму 3024,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь Слов'янської місцевої прокуратури підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Слов'янської місцевої прокуратури, яка діє в інтересах ОСОБА_1, до державного вищого навчального закладу «Слов'янський коледж транспортної інфраструктури» про стягнення заборгованості з виплати стипендії, - задовольнити.

Стягнути з державного вищого навчального закладу «Слов'янський коледж транспортної інфраструктури», ідентифікаційний код: 01116182, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, заборгованість з виплати стипендії, яка утворилась за період з січня 2016 року по квітень 2016 року включно, в сумі 3024,00 грн. (три тисячі двадцять чотири грн. 00 коп.)

Стягнути з державного вищого навчального закладу «Слов'янський коледж транспортної інфраструктури», ідентифікаційний код: 01116182, на користь прокуратури Донецької області на р/р 35216066016251, Державна казначейська служба України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач - прокуратура Донецької області, понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв